ДТ: 335000000000! За держзакупівлі Янукович обіцяє карати

Три тижні тому на закритому засіданні Кабміну, за словами джерела ZN.UA, міністр МВС Анатолій Могильов заявив: "Мені, звичайно, трохи ніяково - я всіх тут знаю особисто, але починаються держзакупівлі, і я попереджаю - президент дав команду" Садити! " церемонитися ніхто не буде. Міліція буде контролювати всі великі тендери ".

Держава - найбільший покупець майже всього, що виробляється в Україні. Але масштаби корупції при держзакупівлях стали, по суті, неконтрольованим бюджетним лихом. Витрати бюджету зростають, і тотальна зачистка минулого урядової команди аж ніяк не призвела до скільки-небудь помітної економії бюджетних коштів. За даними Кабміну про функціонування системи держзакупівель в 2010 році, що є у розпорядженні ZN.UA , обсяг державних закупівель всіма органами влади та державними підприємствами у 2010 році склав 335 млрд. грн. - В 2,2 рази більше, ніж у 2009-му (175 мільярдів)! "Збільшення державних закупівель, на думку Мінекономіки, викликане пожвавленням вітчизняної економіки, і, як наслідок, маємо своєчасне та ефективне забезпечення потреб у якісних товарах, роботах і послугах, необхідних для повноцінного виконання органами влади державних функцій і зобов'язань щодо населення", - йдеться в інформсправке уряду. Шкода, не сказано, в яких конкретно галузях влада стала чимось забезпечувати населення в 2,2 рази більше. Очевидно, сумнівається в цьому і керівництво країни, спостерігаючи і інші причини зростання витрат на держзакупівлі, - корупційні інтереси посадових осіб.

За даними ZN.UA, минулого тижня МВС домоглося від Кабміну права на оперативний контроль рахунків Державного казначейства спеціально для посилення контрольних заходів із держзакупівель. Поки що таких повноважень не змогли отримати ні СБУ, ні Держфінінспекція, але і вони стоять у черзі на отримання додаткових оперативних можливостей.

Першим сигналом серйозності намірів влади навести деякий лад всередині своєї команди і припинити найбільш відверті форми дерибану державних коштів стало подання про відставку заступника міністра економіки О.Сухомлина, подане Азаровим, через проведення процедури закупівлі в одного виконавця продовольства для армії в інтересах кількох комерційних структур, що користуються лояльністю міністра оборони М.Єжеля. За даними джерел нашого видання, формальна причина скандалу така: відкриті тендери із закупівлі продовольства для армії не проводилися з 2007 року. Один-два рази на рік піднімається галас: "солдат нічим годувати і продукти закінчуються". У результаті за прискореною процедурою в одного учасника закуповувалося необхідне - у особливих людей за особливими цінами. Зрозуміло, це бізнес не Сухомлина і не клерків у Мінекономіки - а великих людей, вхожих в головні кабінети. У 2011 році на продовольство для армії було виділено 910 млн. грн. - Майже на 180 млн. більше, ніж у 2010-му, і на 230 млн. більше, ніж у 2009-му. Однак обов'язковою умовою держзакупівель у 2011, згідно з дорученням прем'єр-міністра, стало проведення відкритих торгів. Тендер оголосили, проте його умови були оскаржені Антимонопольним комітетом - порушення були очевидні, про них вже говорили. Замість підготовки нового тендеру в пресі з'явилися повідомлення про чергову загрозу голоду в армії, і Міноборони швидко погодило з Мінекономіки процедуру закупівлі в одного учасника. Коли розгорівся публічний скандал, довелося призначати і карати стрілочника. На даний момент обставини цієї держзакупівлі розслідуються Держфінінспекцією і прокуратурою.

Генпрокуратура, МВС і СБУ орієнтують особовий склад підрозділів по боротьбі з економічними злочинами на контроль держзакупівель. Керівництво правоохоронних органів дало досить жорсткі оцінки діям своїх співробітників по припиненню крадіжки на держзакупівлях, оскільки раніше результати, якщо оцінювати за реальними справами, були явно недостатні. За три місяці 2011 року прокуратура України відкрила кримінальну справу по одному-єдиному фактом хабарництва посадових осіб при здійсненні держзакупівель! Осередок корупції було викрито у глухому районі Донецької області, де прокуратура відкрила кримінальну справу через хабар у 50 тисяч гривень, яку від суворих донецьких бізнесменів нібито вимагав ... голова районної парторганізації "Батьківщини" разом з головою тендерного комітету! За ремонт селищного будинку культури. Навряд чи прокуратурі ще світить подібна удача знайти бютівця на держзакупівлях, і очевидно, що для бадьорого рапорту перед Віктором Федоровичем підвищувати розкриваність злочинності у сфері держзакупівель доведеться за рахунок членів Партії регіонів.

На відміну від перейшло у Партію регіонів депутата Антона Яценко - батька більшості одіозних тендерних схем, передбачувані корупціонери з донецької глибинки не здогадались поміняти партквитки ... А Яценко та інші тендерних справ майстри успішно працюють з новою партією влади і жодних проблем з правоохоронними органами не відчувають.

У зв'язку з цим величезний резонанс справила подача для прийняття у другому читанні нового законопроекту № 7532, який по ідеї повинен був створити нову прозору систему держзакупівель. Однак напередодні голосування комітет з економічної політики ВР вніс в урядовий законопроект поправки, абсолютно міняють зміст і механізми здійснення держзакупівель.

Цей скандал для ZN.UA прокоментував заступник голови Державної фінансової інспекції (колишньої КРУ) Денис Красніков, безпосередньо відповідальний за контроль здійснення держзакупівель.

- На жаль, вже не перший раз при прийнятті законопроекту про держзакупівлі ця процедура проходить непрозоро - без урахування думки контролюючих органів, органів, які безпосередньо виробляють держзакупівлі, преси, громадськості. Напередодні ухвалення нового закону завжди раптово виникають незручні для практичного застосування норми, а також, прямо скажемо, норми, що відкривають нові корупційні схеми.

Наприклад: учасник торгів зобов'язаний застрахувати свою відповідальність за договорами закупівлі, а порядок, за яким страхові компанії надаватимуть такі послуги, визначає Мінекономіки разом з Державною комісією регулювання фінансових послуг України, де можуть бути також закріплені й страхові компанії яким дозволено надавати такі послуги. Крім того, банки-агенти з обслуговування державних закупівель визначатимуться Мінекономіки. Немає ніякої логіки в регламентуванні участі страхових компаній та банків у процесі держзакупівель, крім корупційної. По суті, створюється схема, коли учасники і замовники торгів будуть нести додаткові витрати на користь банків - агентів і несумлінних страхових компаній, а ті, в свою чергу, щедро дякують організаторів схеми.

А зрештою всі ці витрати будуть лягає на державний бюджет.

Інша скандальна норма: незважаючи на те що в даний час Держфінінспекція, згідно з розпорядженням Кабміну, розробляє методику визначення збитків при порушеннях, пов'язаних із здійсненням держзакупівель.

Раптом в законопроекті з'являється дивовижна норма: видача висновків про наявність або відсутність збитків належить до компетенції Мінекономіки! Визначення збитків - ключове питання контролю держзакупівель, і якщо всі ці функції забере собі відомство, яке погоджує питання про держзакупівлі, то довести якісь порушення буде в принципі неможливо. Зате з'явиться черга в міністерство з усієї України на отримання довідок - є збитки чи ні збитків. Є одна довідка - є кримінальна справа, є інша довідка - є закриття справи за відсутністю складу злочину. Порушення кримінальних справ щодо держзакупівель, ревізії, вироки судів - усе це будується на визначенні збитків. Тому методика визначення збитків, видача експертних висновків повинні бути в інтересах держави зосереджені не в одній структурі, а повинні бути регламентовані постановою КМУ, перебувати у віданні правоохоронних і контролюючих органів, судів. Інакше навколо цього буде побудована невразлива монополізована корупційна схема.

- Денис Олексійович, чому Держфінінспекція не висловила зауваження на етапі затвердження правок комітетом з економічної політики?

- Нас на це засідання комітету не запросили.

- А хто у нас міністр економіки? Хіба він не несе відповідальність за проходження одного з ключових урядових законопроектів? Навіть якщо в нього таємно внесли корупційні правки народні депутати, це повинно було проконтролювати Міністерство економічного розвитку.

- Міністр економіки у нас, як відомо, перший прем'єр-міністр Андрій Петрович Клюєв. Але від імені Мінекономіки був уповноважений курирувати цю роботу заступник міністра О.Сухомлин. Але розгорівся скандал навколо держзакупівель продовольства для армії. Це, мабуть, відвернуло увагу Сухомлина, потім він був відсторонений від посади у зв'язку з проведенням службового розслідування.

- Виникає питання, якщо в Мінекономіки законопроект про систему держзакупівель, на які держава на рік виділила 335 мільярдів, залежить від одного-єдиного чиновника, то якими більш пріоритетними завданнями займається сам міністр?

- Це питання не до мене.

До Мінекономіки справді багато запитань, тим більше незрозуміло, навіщо потрібні нові повноваження, якщо виконавець не справляється з вже наявними функціями.

- У ЗМІ пишуть, що за створенням нової схеми освоєння тендерних бюджетних коштів стоїть народний депутат Антон Яценко. Ви добре знаєте Яценко, оскільки були віце-президентом Тендерної палати. Ви з ним спілкувалися з приводу правок у законопроект, і яке у вас ставлення до Яценка і до цього скандалу?

- Я чув про причетність Яценка, і якщо це дійсно він стоїть за цими правками, то моє ставлення до них однозначно негативне. Хоча формально всі ці скандальні правки вноситися не Яценко, а депутат Савченко. Якщо вас цікавить історія, то я перейшов на роботу в КРУ з Тендерної палати ще влітку 2006 року, відразу коли побачив, що Тендерна палата монополізована й перетворилася в бізнес окремих людей. У мене після цього були складні стосунки з паном Яценко. Я виступаю проти створення нової Тендерної палати на основі законопроекту № 7532, бо добре знаю, що це таке.

- Не боїтеся знову втратити роботу? Яценко зараз депутат Партії регіонів, і очевидно, що внесення правок в законопроект було узгоджено з певними колами в керівництві цієї партії.

- Думаю, що Яценко не має такого впливу на кадрову політику сьогоднішнього уряду.

- Чи можлива в принципі скільки-ефективна робота Держфінінспекції, якщо в державі досі немає методики визначення збитків при держзакупівлях? Адже визначення збитків - це і є основа вашої роботи?

- Так, іноді ревізори бояться визначати суми збитків, бо немає єдиної методики розрахунків. Якщо в акті пишеш цифру передбачуваних збитків, компетентні органи проводять перевірку, у них свої принципи розрахунку, тому цифри найчастіше не збігаються. А суд це теж зрозуміє по-своєму. Ревізор не захищений в ході перевірки, тому що з урахуванням корупційної складової наших судів ревізора можуть легко покарати за неправильний розрахунок збитків. І дійсно, дуже часто ми не можемо однозначно визначити наявність або відсутність збитків, бо немає єдиних критеріїв, немає єдиних форм розрахунку. Визначення збитків при порушенні господарських договорів регулюється нормативними актами ще радянського часу. А законодавство про держзакупівлі у нас діє тільки з 2000 року.

Зараз прийнятий новий Господарський кодекс. Він передбачає, що Кабмін може затверджувати методику визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання. Кабмін видав розпорядження, згідно з яким Держфінінспекція до червня 2011-го року розробляє і погоджує з усіма інстанціями методику визначення збитків.

- Скільки посадових осіб було засуджено за порушення у сфері держзакупівель в 2010-му році?

- У нас немає таких даних. Скажу тільки, що за результатами актів КРУ в 2010 році порушено 1352 кримінальні справи, що на 43% більше, ніж торік, а також складено 146 протоколів про корупцію, що в три рази більше, ніж у 2009 році.

- Які пропозиції Держфінінспекції щодо посилення державного контролю у сфері держзакупівель?

- Ми внесли свої пропозиції до законопроекту 7532. Головне, що необхідно зробити для подолання корупції у сфері держзакупівель, це підвищити рівень інформованості суспільства про тендери. На жаль, зараз далеко не завжди дотримуються вимоги законодавства і повна інформація щодо тендерних пропозицій не публікується. Необхідно підвищити інформованість бізнесу про умови тендерів. Держфінінспекція пропонує на законодавчому рівні зобов'язати організаторів держзакупівель ставити до відома про тендерних пропозиціях в обов'язковому порядку підприємства-виробників закуповується. Не можна, щоб повна інформація про тендери була тільки в розпорядженні посередників, державні органи, які проводять держзакупівлі, повинні розуміти свою відповідальність за забезпечення закупівель за нормальними цінами, а значить, за роботу безпосередньо з виробниками товарів і послуг, адже гроші вони витрачають не свої, а державні.

Припинення корупції у сфері держзакупівель вимагає і більш тісної координації між органами влади. В даний час Держфінінспекція намагається домогтися допуску до баз даних Державної податкової та Державної митної служби, а також до рахунків Державного казначейства. Оперативний доступ без багатоденних бюрократичних листувань дозволив би на порядок підняти обсяг і якість нашої роботи з виявлення порушень у сфері держзакупівель.

Звичайно, було б оптимально для забезпечення прозорості держзакупівель запровадити систему електронних торгів, щоб інформація та можливості доступу підприємств з усіх куточків країни були рівні. Така технологія широко поширена в сфері здійснення держзакупівель у всьому світі. Цим ми, до речі, й істотно зменшуємо вплив конкретного чиновника, у разі написання грамотної програми з досконалим методом її захисту від несанкціонованого проникнення.

Для підвищення бюджетно-фінансової дисципліни принципове значення має планування витрат. Якщо держустанова або держпідприємство здійснює держзакупівлі згідно з планом використання бюджетних коштів, нехай навіть тимчасовому, це значно знижує можливості проведення нецільових закупівель і проведення тендерів в одного учасника під приводом якихось термінових потреб. У нас поширена практика позапланових закупівель, причому на величезні суми.

При плануванні здійснення держзакупівель Держфінінспекція пропонує зобов'язати комітет з конкурсних торгів здійснити моніторинг закупівельних цін шляхом запиту інформації про рівень цін у безпосередніх виробників товарів і послуг. Якщо обов'язковою умовою тендеру буде відповідність ринковим цінам, то ми гарантуємо себе від таких випадків, як на держпідприємстві "Укрекокомресурси", директор якого Віктор Ржоткевич укладав договори на утилізацію тари і пакувальних матеріалів з підрядниками за ціною в 10 разів вище ринкових. Фірми-підрядники напряму або опосередковано належали самому РЖОТКЕВИЧ, і вони нічого не робили, а замовляли вже за ринковими цінами послуги у реальних підприємств, виконання робіт яких теж, до речі, поставлено під сумнів. Ведеться розслідування Київським УБОЗ.

Держава повинна більш чітко і конкретно визначити цілі, завдання і методику реалізації бодай основних, найбільш витратних напрямків бюджетних витрат.

На проведення заходів Національної програми інформатизації за п'ять років витрачено понад 40 мільярдів гривень бюджетних коштів! Проте мети національної програми не виконані. Чи не створена єдина державна інформаційна база, і в самому Кабміні інформація з Мінекономіки до Мінфіну - з 4-го на 7-й поверх передається на дисках кур'єрами, а не з електронних комунікацій. Закупівля програмного забезпечення, як і закупівля систем безпеки, регламентована величезним числом ліцензій та сертифікатів, які захищають монопольне становище окремих компаній. Пенсійний фонд України, обтяжений величезним дефіцитом бюджету, який дотує держава, закупив ліцензію для функціонування Інтегрованої комплексної інформаційної системи у компанії "Атлас" за 1,3 мільйона гривень. А на технічну підтримку цієї системи ПФУ у 2007-2010 роках було витрачено 11,2 мільйона гривень, в 9 разів більше вартості самого програмного продукту! Держпідприємство "Інформаційно-ресурсний центр" Держкомпідприємництва є всього лише технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та реєстру документів дозвільного характеру. А майнові права на комп'ютерні програми належать приватним структурам ТОВ "3-Т", "Фірма 3-Т", "Арт-Мастер", незважаючи на те що вони отримали від держави 10,6 мільйона гривень за впровадження програмного забезпечення, у тому числі авторської винагороди - понад 8 мільйонів. Держпідприємство "Державний інформаційний центр" Міністерства юстиції здійснило оплату авторської винагороди компанії "Арт-Мастер" в 2007-2009 роках за впровадження державних реєстрів на суму в 205,2 мільйона гривень, при тому, що вартість цих реєстрів не перевищує за оцінками експертів 24 мільйони, а вартість річної техпідтримки - не більше 5 мільйонів гривень. На жаль, це типова ситуація для сфери держзакупівель програмного забезпечення ".

Глава Антимонопольного комітету України і екс-міністр економіки Василь Цушко в коментарі ZN.UA зазначив: "Вважаю, що не можна поспішати з прийняттям законопроекту № 7532. Прем'єр-міністр М.Азаров дав доручення першому віце-прем'єру А.Клюєву подати в парламент законопроект тільки після узгодження з усіма компетентними органами в Україні, зі Світовим банком та представництвом Євросоюзу, тому на голосування має бути поставлений саме той варіант, який пройшов перше читання і зібрав усі відповідні візи. Інакше велика ймовірність того, що знову в останній момент в законопроект будуть в поспіху внесені норми, які створять нові схеми поборів. Поки Антон Яценко відповідає в комітеті з економічної політики ВР за роботу щодо цього законопроекту, такі ексцеси цілком вірогідні. Яценко довіряти не можна, і якщо будуть найменші правки в порівнянні з раніше затвердженим варіантом, то законопроект має пройти знову всі узгодження, потім його треба представити в остаточному вигляді на суд громадськості, експертів і тільки потім виносити в сесійний зал. Той варіант законопроекту, який після першого читання зробив комітет, необхідного узгодження не пройшов. Тому голосування по ньому наступного тижня було б непродуманим кроком. Я знайомий з тим варіантом законопроекту, який узгоджений станом на 15 квітня. У ньому вже прибрали найскандальніші норми, які були включені групою Яценка. Дуже важливо, що в законопроекті є сама принципова, на мій погляд, стаття - про відповідальність замовника за вибір процедури проведення закупівель. Таким чином, уповноважені керівники міністерств і відомств позбавляються прикриття у вигляді узгодження в одного учасника, яке видавалося Міністерством економіки, і нестимуть персональну відповідальність за допущені порушення в ході тендерних закупівель. У схемах корупції при держзакупівлях чиновникам, оформляющим документи, дістається лише малий відсоток доходу - щоб на адвокатів вистачило, а основну тіньову прибуток отримують керівники, які визначають умови і вимоги держзакупівель "