5 наукових відкриттів, які змінили світ, але не отримали Нобелівську премію

Цього тижня найкращі науковці світу отримують Нобелівські премії з фізики, хімії, фізіології чи медицини. Ці нагороди, засновані шведським хіміком Альфредом Нобелем більш як століття тому, відзначають передові відкриття у різних галузях.

Відео дня

Проте чимало новаторських робіт залишаються без всесвітнього визнання. Хоча вони, безперечно, гідні найвищих похвал, адже змінили світ, пише CNN.

Перший геном людини

Одним із часто обговорюваних кандидатів на Нобелівську премію є праця картографування геному людини. Це сміливий проєкт, роботу над яким почали ще у 1990 році. У розкритті генетичного коду людського життя брав участь міжнародний консорціум із тисяч дослідників зі Сполучених Штатів, Великої Британії, Франції, Німеччини, Японії та Китаю.

Ця розробка мала далекосяжний вплив на біологію, медицину та багато інших галузей. Але однією з причин, чому проєкт міг не отримати Нобелівську премію, є величезна кількість людей, залучених до цього проєкту.

Адже за правилами, затвердженими Нобелем, премії можуть бути присуджені лише до трьох осіб за одну нагороду. І це стає дедалі більшою проблемою, враховуючи групові розробки багатьох наукових досліджень.

Революція в лікуванні ожиріння

За статистикою, кожна восьма людина у світі живе з ожирінням, і ця цифра зросла більш ніж удвічі з 1990 року. Тому розробка популярних препаратів для схуднення, які імітують гормон під назвою глюкагоноподібний пептид 1, або GLP-1, сколихнула світ охорони здоров’я.

Препарат, який знижує рівень цукру в крові та приборкує апетит, має потенціал започаткувати нову еру лікування ожиріння та пов’язаних із ним захворювань, таких як діабет ІІ типу.

Троє вчених – Світлана Мойсова, доктор Джоел Хабенер і Лотте Б’єрре Кнудсен, які розробили препарат, отримали нагороду Ласкера-ДеБейкі за клінічні медичні дослідження 2024 року, яку часто вважають індикатором того, чи досягне певний прорив Нобелівської премії.

Попри те, що цей препарат приймають мільйони людей по всьому світу, він не був відзначений найпрестижнішою нагородою.

Безпрецедентний вплив ШІ

Штучний інтелект змінює життя людей із безпрецедентною швидкістю. Попри те, що у цій сфері працює чимало науковців, два імені таки варто виділити. За словами Девіда Пендлбері, керівника аналізу досліджень в Інституті наукової інформації Clarivate, двома ключовими фігурами у розробках ШІ є Деміс Хассабіс і Джон Джампер.

Це винахідники Google DeepMind AlphaFold Protein Structure Database – програми штучного інтелекту, яка діє як "пошук Google" для білкових структур, надаючи миттєвий доступ до прогнозованих моделей білків, прискорюючи прогрес у фундаментальній біології та інших суміжних галузях.

Цією програмою користувалося щонайменше 2 мільйони дослідників у всьому світі, проте премії Нобеля вона ще не отримала.

Розуміння кишкового мікробіому

За словами науковців, трильйони мікробів (бактерій, вірусів і грибків), які живуть на нашому тілі та всередині нього, відомі як мікробіом людини. Завдяки прогресу в генетичному секвенуванні за останні два десятиліття вчені змогли краще зрозуміти, що роблять ці мікроби і як взаємодіють із клітинами людини, особливо в кишківнику.

Почесний професор університету доктора Роберта Дж. Глейзера Вашингтонського університету в Сент-Луїсі біолог Джеффрі Гордон керував роботою, яка виявила, що мікробіом кишківника відіграє важливу роль у наслідках недоїдання для здоров’я, що вражає майже 200 мільйонів дітей у всьому світі. Він розробляє харчові втручання, спрямовані на покращення здоров’я кишківника.

Проте це відкриття ще не було відзначено Нобелівською премією.

Раку можна запобігти

Вчені з усього світу вже багато років намагаються розробити максимально дієві ліки проти раку. Маючи досвід дослідження генетичних відмінностей між людьми та шимпанзе, Мері-Клер Кінг, професорка медицини та геномних наук у Школі медицини Вашингтонського університету, застосувала новий підхід до цієї проблеми.

Працюючи задовго до того, як вчені отримали карту геному людини, Кінг витратила 17 років на виявлення та ідентифікацію ролі мутації гена BRCA1 у розвитку раку молочної залози та яєчників.

Відкриття дозволило провести генетичне тестування, яке може ідентифікувати жінок, які мають підвищений ризик раку молочної залози, а також те, які кроки вжити для зниження ризику захворювання.

У 2016 році Мері-Клер Кінг отримала Національну медаль науки на церемонії в Білому домі. А ось нагороду Нобеля їй отримати так і не вдалося.

OBOZ.UA раніше писав, що Нобелівську премію 2024 року з медицини та фізіології отримали вчені, які досліджували фундаментальний принцип регулювання активності генів.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!