Чому люди червоніють: сканування мозку виявило несподівану причину. Результати дослідження
Вчені з'ясували причину того, чому люди червоніють. Нові дані вдалось отримати завдяки скануванню мозку.
Дослідження припускає, що ключовим фактором почервоніння є більше відчуття самосвідомості. Тобто відчуття того, що нас бачать або викривають, а не якісь когнітивні розрахунки того, що інші люди думають про нас, пише ScienceAlert.
Науковцям вдалось зробити нове відкриття, завдяки групі із 40 підлітків і 20-річних, яких змусили переглянути кадри, на яких вони співають караоке, лежачи в апараті МРТ.
Пояснення фізіологічної реакції на почервоніння досить прості. Це приплив крові до обличчя, що червоніє щоками, а іноді також вухами, шиєю, верхньою частиною грудей і чолом.
Питання про те, чому хтось червоніє, цікавило давно. Це сором чи збентеження через незграбну помилку, а може навпаки реакція на похвалу чи комплімент?
У новому дослідженні експертка психології з Амстердамського університету Міліка Ніколіч та її колеги спробували пояснити деякі з питань про почервоніння за допомогою сканування мозку співаків у караоке, показуючи кадри, на яких вони співають або співають інші люди.
Дивно, але лише кілька досліджень відображали моделі мозкової активності людей, які змушені почуватися збентеженими. І хоча експерти помітили фізіологічні ознаки підвищеного збудження, жодне не вимірювало показники почервоніння.
Ніколіч та її колеги виявили, що щоки жінок-добровольців стали гарячішими, коли вони спостерігали за співом інших.
Функціональна МРТ (фМРТ) сканування головного мозку була більш показовою. Тут вдалось помітити, що почервоніння активізує зони мозку, залучені до емоційного збудження та уваги. Тоді як області, залучені до менталізації – тобто уяви або роздумів про свою чи чиюсь поведінку, думки чи наміри – були "помітно відсутні".
"Ці висновки сприяють поточним теоретичним дискусіям щодо природи почервоніння та підтверджують ідею про те, що соціально-когнітивні процеси вищого порядку можуть не бути необхідними для виникнення почервоніння", – підсумовує Ніколіч.
Однак команда науковців наголошує, що їхні результати слід "інтерпретувати з належною ретельністю", оскільки моделі мозкової діяльності, пов’язані з психічними процесами, "такими складними, як збудження, увага та менталізація, не зовсім різні".
Раніше OBOZ.UA писав, що вчені спростували головний міф про мозок: розмір не має значення.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!