Чому люди думають, що вони мають рацію, навіть якщо це не так. Роз'яснення вчених

Те, як людина реагує на суперечки чи думки, які відрізняються від її власних, може мати серйозні наслідки. Напевно, у кожен може згадати випадок, коли всі учасники суперечки вважали, що вони мають рацію, і до жодного позитивного результату сварка не дійшла.

Відео дня

Згідно з новим психологічним дослідженням, ця ситуація може бути спричинена нещодавно винайденим упередженням, відомим як "ілюзія адекватності інформації". Це відбувається в момент, коли людина схильна припускати, що вона має всю інформацію, необхідну для того, щоб зайняти позицію чи навести аргумент, навіть коли вона цього не робить, пише Ifl Science.

Дослідники зі штату Огайо, Стенфордського університету та Університету Джона Гопкінса висунули додаткове упередження, яке вони називають "ілюзією адекватності інформації". Це нове упередження змушує людей вважати, що вони мають достатньо інформації, щоб зрозуміти ситуацію та прийняти правильні рішення, навіть якщо вони часто не можуть дізнатися те, чого вони не знають.

"Від Сократа до Рамсфельда люди часто визнають, що є багато чого, чого вони не знають. Припущення, що вони бачать об’єктивну реальність, полягає в тому, що люди не можуть пояснити невідоме", – пояснюють вчені у своєму дослідженні.

Ця невдача призводить до того, що люди впевнено орієнтуються у своєму соціальному світі, припускаючи, що вони володіють усією необхідною інформацією. Вони формують думки та зміцнюють цінності та поведінку, не задумуючись над тим, скільки вони не знають.

Щоб продемонструвати цю специфічну упередженість і те, чим вона відрізняється від наївного реалізму, команда опитала 1261 американця. Учасники читали статтю про нестачу води у вигаданій школі. Одна група прочитала статтю, в якій наводилися аргументи, чому школа повинна об’єднатися з іншим навчальним закладом, а друга група прочитала статтю, в якій обговорювалося лише те, чому школа повинна залишатися окремо, і сподіватися на розв'язання проблеми. Потім контрольна група зачитала всі аргументи за те, щоб школа або об’єдналася, або залишилася там, де була.

Команда виявила, що більшість людей у ​​першій і другій групах – за об’єднання та за роз’єднання – вважали, що мають достатньо інформації, щоб прийняти рішення щодо майбутнього школи. Навпаки, лише близько 55 відсотків контрольної групи вважали, що школа повинна об’єднатися. Ті, хто мав половину інформації, також були більше впевнені, що інші люди дадуть ті самі рекомендації, що й вони.

"Це дослідження надає конвергентні докази того, що люди вважають, що вони володіють адекватною інформацією, навіть якщо їм бракує половини відповідної інформації або вони пропускають важливу думку. Крім того, вони припускають помірно високий рівень компетенції, щоб робити справедливу, ретельну оцінку інформації під час прийняття своїх рішень", – пояснила команда.

Цікаво, що дослідження також показало, що деякі учасники були готові змінити свої рекомендації, коли дізналися про іншу половину аргументу. Після того, як цим людям надали решту аргументів, результати виявилися порівнянними з результатами контрольної групи: близько 55 відсотків виступили за об’єднання, а 45 відсотків залишилися.

Результати показують, що обмін інформацією може призвести до більшої згоди. Крім того, завдяки дослідженню ми бачимо, що ілюзію інформаційної адекватності можна подолати за допомогою певного рівня самосвідомості.

"Хоча люди можуть не знати те, чого вони не знають, можливо, є розумним припустити, що деяка релевантна інформація відсутня. У світі неймовірної поляризації та сумнівної інформації ця скромність і відповідна цікавість до того, якої інформації бракує, можуть допомогти нам краще сприймати думку інших, перш ніж виносити їх судження", – робить висновок команда.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що експерти зі сну назвали повсякденну звичку, яка заважає заснути.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!