Hubble зафіксував "погойдування" Великої червоної плями на Юпітері: що це за утворення, яке більше за Землю

Астрономи уже 350 років спостерігають за легендарною Великою червоною плямою (GRS) Юпітера, антициклоном, достатньо великим, щоб поглинути Землю. Нові дослідження телескопа Hubble за червоним штормом, зібрані протягом 90 днів з грудня 2023 року по березень 2024 року, показують, що GRS не такий стабільний, як може виглядати. 

Останні дані показують, що Велика червона пляма хитається, як миска з холодцем. Об’єднані зображення телескопа Хаббл дозволили астрономам зібрати сповільнене відео сповільненої поведінки GRS, яке їх збентежило, пише NASA.

"Хоча ми знали, що рух шторму дещо змінюється за довготою, не очікували коливання розміру. Завдяки високій роздільній здатності Hubble можемо сказати, що GRS остаточно стискається і виходить одночасно, коли рухається швидше й повільніше. Це було дуже несподівано, і наразі гідродинамічних пояснень немає", – сказала провідна авторка дослідження Емі Саймон з Центру космічних польотів NASA Goddard у Грінбелті, штат Меріленд.

Що таке Велика червона пляма

За визначенням науковців, Велика червона пляма (GRS) – це атмосферне утворення на Юпітері та найпомітніша особливість на диску планети, яку відкрив французький астроном італійського походження Джованні Кассіні ще у 1665 році.

До польоту "Вояджерів" (космічна програма) багато астрономів вважали, що пляма має тверду природу. Проте завдяки місіям NASA вдалось дізнатись, що GRS є гігантським вихором-антициклоном, розмірами 24-40 тис. км в довжину і 12-14 тис. км завширшки. І хоч розміри плями постійно змінюються, вона все ж є істотно більшою за Землю. 

Цікаво, що швидкість вітру всередині плями перевищує 500 км/год.

Дослідження Hubble

За інформацією NASA, Hubble щороку спостерігає за Юпітером та іншими зовнішніми планетами Сонячної системи за допомогою програми Outer Planet Atmospheres Legacy (OPAL). 

Вчені наголошують, що розуміння механізмів найбільших штормів у Сонячній системі ставить теорію ураганів на Землі в ширший космічний контекст, який можна застосувати для кращого розуміння метеорології на планетах навколо інших зірок.

Команда Емі Саймон використовувала Хаббл, щоб збільшити масштаб Великої червоної плями та детально розглянути її розмір, форму та зміни кольору. 

"Коли ми придивимося уважніше, то бачимо, що багато речей змінюються день у день", – сказала дослідниця. 

Спостереження в ультрафіолетовому світлі показують, що чітке ядро ​​шторму стає найяскравішим, коли GRS має найбільший розмір у своєму циклі коливань. Це вказує на менше поглинання туману у верхніх шарах атмосфери.

"Прискорюючись і сповільнюючись, GRS штовхає вітряні реактивні потоки на північ і південь від неї. Це схоже на бутерброд, де скибочки хліба змушені випирати, коли в середині занадто багато начинки", – пояснив один із дослідників Майк Вонг з Каліфорнійського університету в Берклі. 

Дослідники сподіваються, що майбутні зображення Hubble зможуть ідентифікувати інші параметри Юпітера, які вказують на основну причину коливань.

OBOZ.UA раніше писав, що телескоп із поверхні Землі зробив фото супутника Юпітера з наслідками виверження вулкана.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!