Неандертальці мали свою "фабрику клею"? Археологи зробили несподіване відкриття в Гібралтарі
Нещодавно знайдене археологами вогнище, схоже, вкопане в підлозі печери на території сучасного Гібралтару, показує, що неандертальці були вправними інженерами, які досконало відрегулювали процес виготовлення клею. Вчені з’ясували, що вони використовували спеціальні вогнища для виготовлення смоли приблизно 65 000 років тому.
На Піренейському півострові було виявлено "фабрику клею" – ретельно спроєктоване вогнище. Згідно з новим дослідженням, цей подвиг був здійснений за 20 000 років до того, як нога сучасної людини (Homo sapiens) ступила в регіон пише Live Science.
За допомогою смоли неандертальці виробляли клей, який використовували для виготовлення зброї та інструментів. Так звана "фабрика" дозволяла неандертальцям точно контролювати вогонь і регулювати температуру полум'я, яке виробляло їхні липкі творіння.
Археологи вже знали, що неандертальці виготовляли клей, у тому числі дьоготь і смолу, а також клейкі речовини з охри – червонуватого мінералу, який вони використовували для насікальних малюнків. За допомогою цих клейких матеріалів вони прикріплювали кам'яні леза або вістря до дерев'яних руків'їв у поєднанні з обгортками з рослинних волокон.
Але остання знахідка показала, що неандертальці були вмілими інженерами, які точно налагодили процес виготовлення клею.
"Структура, яка виявила досі невідомий спосіб, за допомогою якого неандертальці керували вогнем і використовували його", – пишуть дослідники в новому дослідженні.
На перший погляд, неандертальське вогнище виглядає оманливо простим: це кругла яма, майже 22 сантиметри в поперек на 9 сантиметрів в глибину, із різко зрізаними вертикальними стінками. Дві короткі траншеї довжиною близько 2,5 сантиметра простягаються на північ і південь від ями. Але якщо дослідники мають рацію, це витвір точної інженерії.
Усередині вогнища команда знайшла сліди деревного вугілля та частково обгорілу кам’яну троянду, маленькі кристалічні грудочки охолодженої рослинної смоли та тонкі гілочки з місцевих чагарників. Вони проаналізували зразки, взяті з почорнілих стін і підлоги вогнища, виявили хімічні речовини, пов’язані з горінням, і залишки захисного воску на листках рослин. На думку вчених, це вогнище – насправді скоріше заглиблена піч – було б ідеальним для нагрівання певних рослин для дистиляції дьогтю або смоли для виготовлення знарядь праці.
"Щоб зробити ці так звані клейові фабрики, неандертальці, ймовірно, заповнили яму листям сусідніх рослин кам’яної троянди, які при нагріванні утворюють липку темно-коричневу смолу. Далі вони покрили яму шаром вологого піску та ґрунту, ймовірно, змішаного з гуано, щоб закрити внутрішню частину ями та запобігти надходженню кисню, що завадило б полум’ю спалити вміст до хрусткої скоринки. Нарешті, вони розвели невеликий вогонь на вершині з тонких гілочок, який обігрівав листя кам’яної троянди в камері внизу", – пишуть дослідники у звіті.
За словами команди, кожен етап процесу був ретельно спланований. Легше контролювати температуру вогню з тонких гілочок, і неандертальцям, які використовували вогнище, потрібно було нагріти листя кам’яної троянди приблизно до 150 градусів за Цельсієм, але не набагато вище. І вони мали утримувати кисень якомога далі від листя в ямі, тому що занадто велика кількість кисню дозволяла смолі згоріти, а не плавитися.
Щоб дослідити цей метод, науковці побудували власну копію печі. Під час експерименту вчені виявили, що виробництво смоли, можливо, потребувало зайнятості двох людей.
"Під час експериментальної археології наші колеги помітили, що їм потрібно впоратися з вогнем, який охоплює рослину, а також відкрити покриття над піччю", – сказав співавтор дослідження Франциско Хіменес-Еспехо. Він припустив, що два прямі канали з обох боків ями могли позначати місце, де два неандертальці копали яму з протилежних сторін, щоб видалити нагріте листя, перш ніж воно охолоне. Це тому, що важко відокремити дьоготь від охолодженого листя.
Якщо неандертальці дійсно працювали таким чином, вони були не тільки хорошими інженерами, але й добре вміли працювати в команді.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що вчені дізнались про перший випадок синдрому Дауна серед неандертальців. Він був виявлений у шестирічної дитини, яка жила понад 145 000 років тому.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!