Відео дня
Обережно, фейк! Дослідження показало, чому високоосвічені люди стають жертвами дезінформації
Дослідники з Інституту людського розвитку Макса Планка визначили, чому високоосвічені люди стають жертвами дезінформації в інтернеті. Їхній метааналіз показує дивовижні закономірності того, як демографічні та психологічні чинники, включаючи вік, освіту, політичну ідентичність, аналітичне мислення та мотивовані роздуми, впливають на здатність людей оцінювати точність інформації.
Наприклад, люди з вищим рівнем освіти так само ймовірно попадуться на дезінформацію, як і люди з нижчим рівнем освіти. Дослідження містить важливу інформацію для побудови теорії та планування втручань, пише Рhys.org.
За статистикою, майже 5 мільярдів людей у всьому світі отримують новини з соціальних мереж, тому вплив дезінформації, особливо на вибори, викликає все більше занепокоєння.
"Зараз проводиться багато досліджень щодо дезінформації, але через обсяг роботи стає все важче побачити зв’язок між різними факторами", – пояснює провідний автор Мубашир Султан. Докторант Центру адаптивної раціональності досліджує дезінформацію та поведінку в процесі прийняття рішень в інтернеті.
Вчені провели метааналіз, досліджуючи, як такі фактори, як освіта, вік, стать, політична приналежність, аналітичне мислення, партійне упередження, мотивовані роздуми та знайомство з новинами впливають на судження людей про правдивість онлайн-дезінформації.
Дослідники не виявили істотного впливу освіти на здатність людей розрізняти правдиву інформацію від неправдивої. Це суперечить широко поширеній думці про те, що більш освічені люди, швидше за все, менш сприйнятливі до дезінформації, особливо тому, що вища освіта вчить нас критично мислити.
Дослідження також ставить під сумнів припущення про вік і дезінформацію. Хоча людей похилого віку часто зображують більш вразливими до фейкових новин, аналіз показав, що насправді вони краще, ніж молоді люди, розрізняють правдиві та неправдиві заголовки. Літні дорослі також були більш скептичними та частіше називали заголовки неправдивими.
За словами експертів, політична ідентичність також відіграла ключову роль. Метааналіз підтвердив попередні дослідження, які показали, що люди, які ідентифікують себе як республіканці, частіше піддаються дезінформації, ніж ті, хто ідентифікує себе як демократи.
В ході дослідження також було виявлено, що найсильнішим ефектом у метааналізі був вплив знайомства. Коли учасники повідомляли, що вже бачили заголовок новин, вони з більшою ймовірністю вірили, що це правда. Це відкриття підкреслює небезпеку повторного впливу дезінформації, особливо в соціальних мережах.
"У звіті Всесвітнього економічного форуму про глобальні ризики за 2024 рік дезінформація є одним із найбільших ризиків для світу в найближчі два роки", – говорить співавтор дослідження, старший науковий співробітник Центру адаптивної раціональності Макса Планка Ральф Курверс.
"Результати дослідження підкреслюють нагальну потребу інтегрувати медіаграмотність і навички критичного мислення в шкільну програму з раннього віку. Молоді люди, попри те, що їх вважають "цифровими вихідцями", були менш здатні розрізняти правдиві новини від неправдивих", – додав Курверс.
Тому вкрай важливі більш ефективні та адаптовані до віку програми медіаграмотності, розроблені для молодшої групи, наголошують експерти.
OBOZ.UA раніше писав про 5 прийомів, які допоможуть школярам зрозуміти та запам'ятати матеріал.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!