Суперкомп'ютер NASA виявив дивну спіральну структуру на краю Сонячної системи

На краю нашої Сонячної системи суперкомп'ютер NASA виявив незвичну спіральну структуру. Виявилось, що це таємнича хмара Оорта, яка є джерелом багатьох комет.

Відео дня

Досі астрономи не мали уявлення, як вона виглядає, але останнє моделювання розкрило цю таємницю. Згідно з новими дослідженнями, хмара Оорта, яка є таємничою оболонка крижаних об’єктів у нашій Сонячній системі, може мати пару спіральних рукавів, які роблять її схожою на мініатюрну галактику, пише LiveScience.

Вчені зазначають, що хмара Оорта виникла як невикористані залишки планет-гігантів (Юпітер, Нептун, Уран і Сатурн) після їх формування 4,6 мільярда років тому. Деякі з цих залишків настільки великі, що їх можна вважати карликовими планетами.

Коли ці планети почали обертатися навколо Сонця, їхні рухи викинули надлишок матеріалу далеко за межі орбіти Плутона, де вони знаходяться сьогодні, кажуть дослідники.

За словами науковців, внутрішній край хмари Оорта знаходиться на відстані приблизно від 2000 до 5000 астрономічних одиниць від Сонця, а його зовнішній край розташований на відстані від 10 000 до 100 000 астрономічних одиниць (АС). Нагадаємо, що АС – це 150 мільйонів кілометрів – приблизно середня відстань від Землі до Сонця.

Дослідники наголошують, що навіть із поточною швидкістю близько 1,6 мільйона кілометрів на день космічний апарат NASA "Вояджер-1" не досягне хмари Оорта протягом 300 років і не вийде з неї ще 300 000.

Така надзвичайна відстань означає, що тіла в хмарі занадто малі й слабкі – і рухаються надто повільно – щоб їх можна було прямо зобразити навіть найпотужнішими телескопами, зазначають експерти.

Щоб краще зрозуміти, як може виглядати хмара Оорта, дослідники використали інформацію з орбіт комет і гравітаційних сил всередині та за межами нашої Сонячної системи, щоб побудувати модель структури цієї хмари.

Одним із ключів до розуміння форми Оорти є "галактичний приплив" – тяга, створена зірками, чорними дірами та центром нашої галактики, яка має вирішальний вплив на об’єкти хмари, але для об’єктів, розташованих ближче до Сонця, маскується гравітацією нашої зірки, пояснюють фахівці.

Коли вчені запустили цю модель через суперкомп’ютер NASA Pleiades, вона виявила структуру внутрішньої частини хмари, яка нагадує спіральний диск Чумацького Шляху. Відповідно до моделі рукави цієї внутрішньої хмари Оорта простягаються на 15 000 астрономічних одиниць від кінця до кінця.

Щоб підтвердити цю структуру за допомогою спостережень, дослідникам потрібно буде безпосередньо відстежувати об’єкти або виділяти світло, відбите від усіх інших фонових і передніх джерел.

Раніше OBOZ.UA писав, що зонд Ейнштейна виявив загадкову пару "зірок-вампірів".

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!