В астронавтів, які перебувають у космосі понад 6 місяців, виявили проблеми з очима

Офтальмолог Монреальського університету Сантьяго Костянтіно виявив, що після 6-12 місяців перебування на борту Міжнародної космічної станції (МКС), в астронавтів виникають проблеми з очима. Вчений зібрав групу дослідників, щоб визначити біомеханічні зміни, відповідальні за це.

Відео дня

Згідно з дослідженням, що було опубліковане у журналі інженерії в медицині та біології IEEE, принаймні 70% астронавтів на МКС страждали від нейроокулярного синдрому, пов’язаного з космічним польотом, або SANS. Це відбувається через низький рівень гравітації (мікрогравітації) у космосі, пише Phys Org.

Під час дослідження вчені проаналізували дані, зібрані канадською командою NASA, про 13 астронавтів, які провели на МКС від 157 до 186 днів.

Дослідники порівняли три очні параметри до і після космічних місій астронавтів: ригідність рогівки, внутрішньоочний тиск і амплітуду очного пульсу. В результаті вони побачили значні зміни біомеханічних властивостей очей астронавтів: зниження жорсткості очного яблука на 33%, зниження внутрішньоочного тиску на 11% і зменшення амплітуди очного пульсу на 25%. Ці зміни супроводжувалися такими симптомами, як зменшення розміру очей, зміна фокусного поля, а в деяких випадках – набряк зорового нерва та складки сітківки. Також вчені виявили, що п’ять астронавтів мали товщину судинної оболонки понад 400 мікрометрів, що не корелювало з віком, статтю чи попереднім досвідом у космосі.

"Невагомість змінює розподіл крові в тілі, збільшуючи приплив до голови та сповільнюючи венозну циркуляцію в оці. Це, ймовірно, викликає розширення судинної оболонки, судинного шару, який живить сітківку", – прокоментував результати дослідження офтальмолог.

Крім того, на думку дослідників, пульсації крові в умовах мікрогравітації можуть створити ефект гідроудару, при якому раптові зміни тиску кровотоку викликають механічний удар в око, що призводить до значного ремоделювання тканин.

Проте, як стверджують науковці, після повернення на Землю, стан очей нормалізується через якийсь час. За їх словами, носіння коригувальних окулярів, у більшості випадків, було достатнім для усунення симптомів, які виникли на борту МКС.

Однак вчені продовжують свої дослідження та обережно оцінюють, як на зір можуть вплинути тривалі місії, такі як політ на Марс. Адже наслідки тривалого впливу мікрогравітації на здоров’я очей залишаються невідомими, і зараз не існує профілактичних або паліативних заходів.

"Виявлені зміни механічних властивостей ока можуть слугувати біомаркерами для прогнозування розвитку SANS (нейроокулярного синдрому, пов'язаного з космічним польотом). Це допоможе виявити астронавтів групи ризику до того, як у них виникнуть серйозні проблеми з очима під час довготривалих місій", – сказав Костантіно.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що астрономи вперше виявили планету, де швидкість вітру досягає 33 000 км/год.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!