Вчені реконструювали обличчя давньоєгипетської "мумії, яка кричить": жінка померла в агонії 3500 років тому

Вчені реконструювали обличчя однієї з найвідоміших і найзагадковіших мумій Єгипту – "жінки, яка кричить". Нещодавнє дослідження довело, що єгиптянка померла, кричачи в агонії, 3500 років тому – до того, як її тіло було забальзамовано з широко відкритим ротом.

Загадкова давньоєгипетська мумія була знайдена в 1935 році в єгипетському Дейр Ельбахарі, у сімейній гробниці королівського архітектора Сенмута. Завдяки сучасному обладнанню, науковцям вдалось побачити справжнє обличчя загадкової жінки, пише DailyMail.

Автор реконструкції, бразильський графічний експерт Сісеро Мораес сказав, що за страхітливою мумією з відкритим ротом насправді ховалось "приємне обличчя". Реконструкцію вдалось створити шляхом поєднання кількох підходів.

"Я використав техніку, яка поєднує елементи традиційних шкіл реконструкції обличчя з новими підходами, заснованими на даних КТ живих людей. Ці проєкції дозволяють нам виявити просторові межі таких структур, як вухо, очі, ніс, рот тощо. Крім того, деякі структури також простежуються в профіль, такі як ніс і бік обличчя", – розповів Сісеро Мораес.

Відео дня

Науковець також наголосив, що дані доповнюються технікою анатомічної деформації, коли голова віртуального цифрового донора підлаштовується під череп, який необхідно апроксимувати.

"Як правило, існує сумісність між усіма даними, з невеликими відмінностями, тому кінцеве обличчя є інтерполяцією всієї інформації", – додав експерт.

Пан Мораєс створив різні версії обличчя. Одну – із закритими очима та в градаціях сірого, щоб уникнути суджень про тон шкіри чи колір очей. Другу – більш суб’єктивну, показуючи жінку такою, якою вона могла б виглядати в житті – кольоровою та у перуці, в якій її поховали. А третю – з відкритим ротом, щоб показати, як вона могла виглядати, коли її вперше поховали.

Сісеро Мораес припускає, що його вибір відтінку шкіри може викликати дискусії.

"Питання про колір шкіри стародавнього єгиптянина є джерелом багатьох суперечок, де дискусія зміщується від наукової до культурної та політичної. Щоб уникнути цих проблем, я шукав підхід, заснований на публікаціях на цю тему та даних, зібраних під час досліджень місцевих груп і стародавнього єгипетського мистецтва", – пояснив реконструктор.