Він "дуже гіркий". Який орган тіла ніколи не їли канібали в Папуа – Новій Гвінеї

У гірських районах Папуа – Нової Гвінеї живе народ форе, який ще до 1960 року їв своїх померлих родичів, вважаючи це виявом великої поваги до рідних. Вони з'їдали покійника повністю, окрім жовчного міхура, бо він "дуже гіркий".

Відео дня

Такий дивний прояв шани до рідних зіграв із цим плем'ям злий жарт. Через канібалізм вони заражались смертельною хворобою куру і за кілька років чисельність форе скоротилась на тисячу осіб. Частіше хворіли жінки і діти, пише DailyStar.

У східній частині Папуа – Нової Гвінеї на висоті 1500 – 2000 метрів над рівнем моря мешкають різні папуаські племена, між якими завжди велися війни. Щоб припинити постійні конфлікти у 1950 році тут організували патрульний пост.

За даними Вікіпедії, перший патрульний офіцер цього району Джон Макартур у 1953 році побачив маленьку дівчинку плем'я форе, яка сиділа біля багаття і сильно тремтіла. Місцеві жителі пояснили офіцерові, що дівчинка є жертвою чаклунства чужого шамана і тому помре через декілька тижнів.

Макартур, звісно, не повірив у чаклунство, але побачив, що схожі симптоми є у багатьох представників народу форе. Тубільці називали цей стан "куру", що місцевою мовою означає "тремтіння від холоду, страху" або "псування".

Офіцер звернувся до санітарного лікаря Вінсента Зигаса, проте дослідження довгий час не давали розуміння, що це за недуга косить племінний народ і як їй протидіяти. До вивчення невідомої хвороби у 1957 році долучився американський вірусолог Деніел Карлтон Гайдушек. Разом із Зигасом вони з'ясували, що хвороба абсолютно самостійна і не є формою іншої інфекції.

Ще кілька років науковці намагались з'ясувати, яким чином ця неврологічна недуга, яку так і назвали "куру", так швидко поширюється серед форе. Ретельні дослідження привело до неочікуваного пояснення. Виявилось, що куру легко поширювалося серед мешканців цього племінного народу через їх ритуальний посмертний канібалізм, який лежав в основі поховального ритуалу померлих членів плем'я.

За словами лікаря Деніела Гайдушека, який бачив ці посмертні ритуали, форе свято вірили, що поїдання тіл своїх родичів є виявом неабиякої поваги до них. Можна було ще за життя відмовитись від того, щоб тебе з'їли. Але форе не бажали, аби їхнє тіло з’їли черв'яки, а хотіли, аби після смерті їхні родичі востаннє виявили повагу до них.

Багато племен Папуа – Нової Гвінеї практикувало агресивний канібалізм стосовно інших племен. Але форе щиро вірили, що з мозком і органами рідних покійників до них приходять усі хороші риси, які були властиві померлим за життя. Оскільки чоловікам потрібна сила і швидкість, то вони їли м'язи покійних. А ось діти та жінки – мізки й інші внутрішні органи.

Антрополог Ширлі Лінденбаум, яка теж часто приїжджала у Нову Гвінею, аби дослідити куру розповіла, що був один орган, якого форе не їли. "Їли всі частини тіла, крім жовчного міхура, який вважався дуже гірким", – наголосила науковець.

Попри те, що у посмертному ритуалі брали участь усі члені племені форе, але на куру хворіли переважно діти та жінки. І не більше 2% дорослих чоловіків страждали цією недугою.

Після уважних спостережень за ритуалом, лікарі дійшли до висновків, що готували посмертний "бенкет" жінки. Вони обтирали кров'ю покійника себе і дітей, особливо усі свої рани та подряпини, з вірою, що це їх очищає і лікує. Через кров і передавалась недуга. А чоловіки не брали участь у цьому обтиранні, а лише їли вже приготовлене на вогні м’ясо, тому і не заражались.

Лише після з'ясування причини поширення куру з 1960 року плем'я форе перестало проводити кабалістичний ритуал своїх померлих. Проте нові випадки цієї недуги реєстрували в племені форе щорічно аж до 2005 року. Проте всі вони траплялися у людей, що народилися раніше 1956 року, до заборони канібалізму, і брали участь у ритуалах. Це свідчить, що інкубаційний період може тривати декількома десятиліттями.

Раніше OBOZ.UA писав, що у Норвегії під кам'яними колами виявили унікальне поховання дітей, які померли 2800 років тому.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!