В українській освіті дедалі менше німецької мови

Батьки дедалі частіше обирають англійську як іноземну мову для вивчення дітьми. "Ми нічого не маємо проти англійської. Ми не заперечуємо, щоб всі її знали. Але не за рахунок інших мов. Наші студенти спеціально йдуть на практику в садки, щоб агітувати трьохліток до подальшого вивчення німецької. Але міносвіти своїми новаціями нівелює всі наші зусилля (змінити ситуацію - Ред.)", - скаржиться в розмові з DW Алла Паславська, президентка Асоціації українських германістів.

Менше шансів для германістів у вишах

Цього року українське міністерство освіти та науки запровадило спільний набір для німецької і англійської філології у вишах. Змагатись за місце в університеті охочим вивчати германістику тепер складніше. Якщо зовнішнє незалежне тестування з англійської мови склали 66 тисяч англомовних абітурієнтів, то з німецької - лише трохи більше двох тисяч, каже Паславська. Якщо для обох фахів виділили 100 місць і поставили прохідний бал у 172,5, то шанси потрапити на ці місця мають передусім ті, хто мають вищі бали - незалежно від того, який саме фах абітурієнт хоче вивчати. "Таким чином "англійці" просто зайняли місця, на які могли пройти німецькомовні добрі середняки", - каже Алла Паславська. Тож на німецьку філологію до Львівського національного університету імені Івана Франка на місця, які фінансуються державним коштом, цьогоріч вступили лише сім осіб за запланованих 25, а до Київського університету імені Тараса Шевченка - лише чотири, розповідає викладачка.

Германісти просять міністерство проводити вступний конкурс все ж окремо для німецької і окремо для англійської. 500 українських викладачів-німецьких філологів підготували і надіслали до міністерства освіти колективне звернення, в якому домагаються вищих шансів для тих, хто вивчає німецьку. Перша реакція, кажуть германісти, вже є, але конкретних рішень викладачі іще чекають.

Попит на німецьку є

Та поки у звичайних загальноосвітніх школах і вишах України німецька мова переживає нелегкі часи, мовні курси переживають аншлаг. Уже кілька років у Центрі німецької мови у Львові, який є партнером Ґете-Інституту, черги, щоб записатись на навчання. Лише цього року на курсах набрали 240 осіб.

"Люди, які сюди приходять, це ті, які зрозуміли, що знання німецької мови відкриває більші перспективи. Можливості для розвитку в Німеччині чи Австрії більші, ніж в англомовних країнах. Це і навчання, і програми для професійного стажування, працевлаштування. Для науковців - це більше шансів отримати гранти для своїх досліджень,” - каже DW керівник Центру Наталія Петращук. За її словами, багато студентів їдуть продовжувати освіту в Німеччину, бо там вона безкоштовна і для іноземців, а після закінчення університету можливостей у студентів стає більше, ніж в Україні.

Мовний диплом - перевага німецьких спецшкіл

Попри відносно невисоку частку учнів, які вивчають німецьку в українських школах, тим не менше, є ціла низка шкіл, які пропонують дуже високий рівень викладання німецької. Йдеться про спеціалізовані школи з її поглибленим вивченням. У них є те, чого не мають англомовні школи - можливість отримати Німецький мовний диплом (Deutsches Sprachdiplom), з яким їм легше вступити до німецьких вишів. Нині в Україні є 25 спецшкіл, які мають право проводити таке тестування. "Цей іспит складають у школі. Є письмовий і усний. На них обов’язково присутній хтось з Німеччини. Усний оцінюється тут, а письмові роботи надсилаються в Німеччину. Там проводиться перевірка, потім сумується наш протокол усного іспиту з їхнім - письмового. І далі, якщо дитина набирає відповідну кількість балів, вже йдеться про отримання такого диплому", - пояснює DW Михайло Ерстенюк, директор львівської школи номер 8 з поглибленим вивченням німецької мови. До іспиту допускаються не всі випускники школи, а лише ті, хто демонструє достатній рівень успішності. Загалом в Україні щорічно цей іспит складають понад 200 учнів.

Ще одна перевага німецьких спецшкіл - безпосереднє спілкування з носієм мови. Утім, тут ситуація за останні роки змінилася на гірше. У львівській школі номер 8 такий викладач з Німеччини раніше мав по 18 годин на тиждень, тобто працював фактично так само багато, як звичайний вчитель. Але нині міжурядова програма між Україною та Німеччиною загальмувала, викладачі менше їдуть до України. І нині, як правило, є один такий куратор на кілька шкіл. У 8 школу такий викладач приходить всього лише на 4 години на тиждень.

Вчителі не їдуть через бюрократію

І схоже, найближчим часом ситуація не дуже зміниться. Як розповіла DW Сюзан Бекер з Ґете Інституту, який є лише одним з кількох організацій, які допомагають німецькомовним вчителям викладати в Україні, німецьким вчителям складніше реєструватись в Україні. “Вимоги, які ставлять для реєстрації іноземних вчителів в Україні - щоразу складніші. Тому я не впевнена, що наші вчителі і далі приїжджатимуть,” - каже вона. І поки ситуацію не вирішать на урядовому рівні, більше німецькомовних вчителів в Україні не стане.