Конституційний суд перевірить конституційність заборони продажу земель

Протягом 16-ти років в Україні діє мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Однак тільки тепер Конституційний суд може взятись за перевірку його конституційності.Українці можуть повернути собі право розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Нині сім мільйонів громадян разом володіють 28 мільйонами гектарів таких земель. Однак фактично вони не можуть ні продати, ні подарувати чи жодним іншим чином розпорядитись ділянками, оскільки останні 16 років у країні діє мораторій на їх відчуження.

Тільки минулого тижня 55 депутатів Верховної Ради направили до Конституційного суду України подання щодо відповідності Конституції України положень законодавства про мораторій, який продовжувався з року в рік. Внаслідок останнього рішення парламенту від жовтня минулого року він діє до 1 січня 2018 року. "Законодавство позбавляє власників земельних ділянок правомочності розпорядження своїм майном, що порушує гарантоване Конституцією право на землю", - йдеться у документі, оприлюдненому 20 лютого.

Народні депутати вважають, що визнання мораторію неконституційним, а відтак і його скасування дозволить запустити ринок землі. "Це збільшить вартість активів і дозволить людям розпочати свій бізнес. Можна буде застосовувати передові технології на своїй, а не на орендованій землі", - пояснив DW ініціатор звернення, народний депутат "Блоку Петра Порошенка" Олексій Мушак. Згідно з регламентом, Конституційний суд має прийняти рішення щодо мораторію протягом шісти місяців.

16 років ризиків

Весь час дії мораторію його необхідність пояснювали головним чином неготовністю ринку встановити реальну ціну на землю, а також можливий її хаотичний розпродаж.

"Найважливіше - не дати вкрасти українську землю", - заявляв голова Аграрної партії Віталій Скоцик. "Потреба у продовольстві у світі зростає величезними темпами. І заяви представників іноземних інституцій і компаній про те, що Україна має негайно відкрити ринок землі, служать одній меті - скупити за копійки українську землю", - вважає він. До речі, скасування мораторію є умовою Міжнародного валютного фонду для продовження співробітництва з Україною.

Крім того, скасування може загрожувати монополізацією та надмірною концентрацією земель в одних руках. "Існує ризик скуповування земель іноземними інвесторами, зважаючи на їхні більші фінансові можливості порівняно з вітчизняними. Крім того, є ризик спекуляції землями сільськогосподарського призначення", - пояснив DW юрист фірми "Місечко та партнери" Антон Гаврик.

Подумати про аграріїв

Утім, противники мораторію вважають, що ризики нівелюються тим, до чого призвели ці роки заборони відчуження земельних ділянок. Адже через мораторій землю не можна не тільки продавати, але і використовувати як заставу для отримання кредиту на розвиток бізнесу. Зараз аграрії, за даними банківського сектора, заставляють менш цікаві активи: майбутній врожай, техніку, корпоративні права. У результаті це робить кредитування ризикованим, а ставки - високими, тож не дивно, що частка кредитів аграріям у загальному портфелі банків складає лише 7 відсотків.

"Скасування мораторію в цілому стане позитивним рішенням. Це стосується як великих агрогосподарств, які отримають впевненість при здійсненні довгострокових інвестицій в інфраструктуру і технології, так і дрібних фермерських господарств. Останні отримають прекрасний об'єкт застави для залучення кредитів, що зніме з порядку денного гостре питання, як фінансувати господарства з банком землі менше 500 гектарів", - пояснив у коментарі DW заступник голови правління банку ПУМБ Олексій Волчков.

… і про інвестиції

Однак нині мораторій болісно б'є не тільки по власниках землі, але і по економіці країни у цілому. За даними українського Міністерства аграрної політики і продовольства, через мораторій економіка України щорічно втрачає більше трьох мільярдів доларів. Після його скасування власники земель зможуть отримати доходи, залучивши нових інвесторів. "Зараз мораторій стримує інвестиції і розвиток сектора. Звичайно, є проблема з тим, що орендарям треба буде знайти гроші на викуп земель, але це не стане першочерговим кроком, оскільки домовленості оренди залишатимуться чинними", - пояснив DW cпеціаліст відділу продажу цінних паперів інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса.

На його думку, потенційними покупцями землі можуть бути не тільки іноземні інвестори, але й українські. "Звичайно, це зацікавить українські компанії. Але задля уникнення ризиків на першому етапі можна ухвалити рішення, що купувати землю зможуть тільки фізичні особи, а вже потім -корпоративні інвестори", - пропонує Фурса.

Уникнути головних ризиків від скасування заборони продажу землі можна і забезпеченням прозорого проведення торгів та якісною комунікаційною кампанією серед власників паїв, переконаний старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський. Він пояснив DW, що саме завдяки цим механізмам можна убезпечитись від шахрайських схем викупу землі за заниженими цінами через недостатню поіфнформованість власників паїв.

Самі ж аграрії вважають, що нелегальне використання землі відбувається уже давно, тож саме скасування мораторію дозволить його припинити. "Треба скасовувати мораторій, або сірий ринок землі збільшуватиметься. Йдеться про те, що землю отримують чи беруть в оренду на 50-100 років невідомо хто. Її неефективно використовують, не платять податки. Щорічний оборот грошей на таких землях складає 1-2 мільярда доларів", - розповів DW президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.

І оскільки зараз на цих землях працює невідомо хто, доведеться докласти зусиль до пошуку справжніх власників, пояснює Ліссіта. "Ті, хто отримав землю від держави на почтаку 1990-х років, нині мають похилий вік чи взагалі померли. Тому треба буде вирішити проблему спадкоємства", - каже він. Але завдяки цьому упорядкуються питання власності на земельні ділянки, переконаний Ліссіта.