Порошенко приємно здивував Трампа – Єлісєєв

У другій частині інтерв'ю із заступником голови Адміністрації президента України Костянтином Єлісєєвим ми говорили про політику Дональда Трампа після інавгурації, його телефонну бесіду та майбутню особисту зустріч з Петром Порошенком, про посилення популістів у країнах Європи, майбутнє "нормандського" формату, перспективи Мінських перемовин та багато іншого. Судячи з розмови, в АП розуміють, що наступний рік буде ще складнішим для української дипломатії.

У першій частині інтерв'ю читайте про причини та наслідки дипломатичного конфлікту з Ізраїлем, долю "безвізу" та асоціації з ЄС.

- Вас не лякає те, як змінюється геополітична карта світу? Я маю на увазі посилення євроскептиків, правих популістів, які виступають за нормалізацію стосунків з Росією.

- Геополітична кон’юнктура, у якій ми наразі діємо, складна. Зовнішньополітична ситуація не спрощується, а, навпаки, ускладнюється для нас.

Певною мірою Україна вже відчула на собі наслідки євроскептицизму. Ми вже згадували про Нідерланди. Частково євроскептицизм впливав і на рішення ЄС щодо безвізового режиму для українців. Ключове досягнення нашої дипломатії те, що всупереч усьому нам вдалося вирівняти ситуацію та вийти на наступний рік з оптимістичними прогнозами.

Читайте: Євроскептичне майбутнє Сербії: молодь проти вступу в ЄС

З іншого боку, ми маємо бути реалістами. Наступного року Україна буде жити в умовах майже "нової Європи". Згадаємо про президентські вибори у Франції, про парламентські вибори в Нідерландах і Німеччині. Очікуються аналогічні вибори також в Італії, в Болгарії. Усі ці фактори змушують нашу дипломатію до змістовного аналізу та адекватної реакції на події в Європі, але, звичайно, легше нам не буде. Натомість, дуже важливо, щоб зберіглася єдність всередині ЄС щодо українського питання та євроатлантична солідарність між ЄС та США.

Будемо уважно слідкувати за процесом Brexit. На жаль, зараз Лондон більшою мірою переключився на вирішення власних питань. Але сподіваємося, що наступний рік позначиться відновленням динаміки наших відносин із Британією.

- Позиції Меркель у Німеччині все ж більш-менш стійкі, тому особисто мене найбільше хвилюють вибори у Франції, адже це країна-член "нормандського" формату. Якщо президентом там стане Франсуа Фійон або Марін Ле Пен, це буде означати крах "нормандського" формату?

- На цьому етапі я не став би визначати наперед результати виборів у Франції. Наша справа – уважно слідкувати за розвитком подій, передбачати можливі сценарії і відповідно вибудовувати нашу стратегію. Ми сподіваємося, що той фундамент, який був закладений у французько-українських відносинах, достатньо стійкий, щоб сподіватися на подальше конструктивне партнерство, незважаючи на те, хто переможе на виборах навесні.

- А взагалі "нормандський" формат зараз скоріше живий, ніж мертвий?

- На щастя, ще живий, незважаючи на всі спроби Москви нівелювати його роль. Передусім, я хотів би подякувати за надважливу роль, яку відіграють Франція і Німеччина у "нормандському" форматі. Завдяки переговорам нам вдалося уникнути більш гарячої фази напруження на сході України, отримати час для зміцнення армії та проведення внутрішніх реформ, які, зокрема, сприяли стабілізації фінансово-банківської та економічної ситуації в країні.

Читайте: Путін: Без "нормандського" формату вирішення конфлікту на Донбасі деградуватиме

Цього року "нормандський" формат почав працювати більш системно. Переговорний процес відбувається на різних рівнях, починаючи з експертів, завершуючи лідерами держав. Майже щотижнево відбуваються контакти на рівні дипломатичних радників. Це дуже важливо, оскільки краще говорити мовою дипломатії, ніж мовою зброї.

Звісно, сподіваємося, що наступний рік принесе більш змістовні результати. Але важливе значення матимуть, як ви правильно відзначили, результати президентських виборів у Франції.

Також ми дуже сподіваємося на приєднання до "нормандського" формату США. Вважаємо, що з приходом нової адміністрації позиція Штатів буде більш наступальною та ініціативною. Мені здається, що США ще не сказали останнього слова в процесі мирного врегулювання.

- Загалом адміністрація Дональда Трампа вже вимальовується. Як ви її оцінюєте?

- Це вибір громадян США, який ми поважаємо. Маємо надію, що українське питання залишиться серед пріоритетів порядку денного зовнішньої діяльності нової адміністрації. Ми докладаємо всіх можливих зусилль, щоб уже на цьому етапі надати докладну інформацію про ситуацію в Україні та навколо неї.

У нас є плани щодо розбудови нашого стратегічного партнерства на наступний рік. Важливо, що вже відбувся перший контакт між президентом України й новообраним президентом США, продовжується активне налагодження діалогу з членами перехідної адміністрації, триває предметний діалог з Конгресом.

- До речі, розкажіть деталі розмови Порошенка з Трампом…

- Враховуючи дипломатичну етику, можу розповісти лише загальні деталі. Ця розмова тривала близько 15 хвилин, вона була дуже щирою та дружньою. Це – добрий знак. Новообраний президент США, звичайно, поцікавився ситуацією на Донбасі. Було видно, що Дональд Трамп починає знайомитися з українським досьє. Єдиний цікавий нюанс – новий голова Білого дому був приємно здивований англійською мовою Петра Порошенка. Таким чином, можна сказати, що у них вже існує спільна мова. Більш конкретна картина буде вимальовуватися вже після церемонії інавгурації. Ми готуємо візит Петра Порошенка до США в лютому 2017 року.

- Можна за результатами телефонної розмови говорити, що Трамп дав сигнал про подальшу підтримку України?

- Звичайно. Сам факт цієї розмови – свідчення того, що Дональд Трамп готовий вибудовувати двосторонній діалог. Не хотів би робити далекоглядні висновки, але, думаю, наступні кроки мають цю тенденцію закріпити.

Читайте: Трамп і Путін обмінялись закликами посилити ядерну міць своїх держав

- І все ж таки, на ваш погляд, Трамп може взяти курс на нормалізацію стосунків з Росією?

- Наразі ведемо активний діалог як з фахівцями в Україні, так і з представниками американського політикуму, аналітичних інституцій США, аби чітко зрозуміти, яким вектором буде рухатися новий американський президент. Перші висновки в нас є, але станом на сьогодні було б дуже недалекоглядно викладати їх у публічну площину.

Те, що можу сказати: звичайно, є різні варіації, серед яких є і ймовірність того, що нова адміністрація проголосить курс на перезавантаження відносин з РФ. Але у будь-якому разі ми активно працюємо над тим, щоб українське питання залишалося пріоритетним. Україна бореться за цінності демократії та свободи, на яких засновані США. Думаю, ці цінності будуть активно й віддано захищатися й новим президентом США.

- А як вам кандидатура Рекса Тіллерсона на посаду держсекретаря? Не лякають його зв’язки з Росією?

- Пропоную все ж таки оцінювати людей по конкретних справах, а не біографіях чи повідомленнях у ЗМІ. Хотів би дочекатися утвердження його кандидатури в Конгресі, подивимося на його пріоритети, а потім будемо робити висновки.

- Повертаючись до теми Донбасу, чи є якісь порухи у створенні "дорожньої карти" Мінських угод? Бо наразі здається, що це камінь спотикання, який не обійти.

- Це один з позитивних моментів Мінського процесу. Незважаючи на застереження російської сторони, ми наразі активно працюємо над "дорожньою картою". Важливо, що ми вибудували її таким чином, що безпекові пункти мають пріоритет над політичними. Працюємо над проектом, в основі якого саме франко-німецьке бачення. Наразі передчасно було б вказувати терміни узгодження цієї карти.

- Чи я правильно розумію: є проект "дорожньої карти" і є позиція Росії, яка не погоджується на першочергове виконання безпекових пунктів?

- Є базовий проект, який чітко передбачає певні фази. І наразі ведеться активна робота над цим документом.

Є розуміння логіки "дорожньої карти": перед будь-якими політичними кроками мають бути вирішені питання, пов’язані з безпекою. Ключова позиція – всеохоплююче та стале припинення вогню. Потім йдеться про відведення техніки, створення безпекових зон, демілітаризованих зон, про надання відповідного безперешкодного доступу СММ ОБСЄ. Звичайно, у цьому проекті є елементи, пов’язані з виведенням всіх російських військ та техніки з української території.

- Днями міністр закордонних справ Казахстану Ерлан Ідрісов заявив, що його країна може надати відповідний майданчик для мінського діалогу. Як ви до цього ставитеся?

- Ми вітаємо будь-які ініціативи, спрямовані на мирне врегулювання ситуації на Донбасі. Свого часу й інші країни пропонували свою допомогу в мінському процесі. Зокрема, Польща хотіла залучитися до "нормандського" формату. Проте для нас головне не те, де формально будуть відбуватися перемовини, а їх результат. Станом на сьогодні було б передчасно говорити про перенесення центру проведення перемовин з Мінську. Що нам дасть переміна столиць, крім того, що це буде територія Казахстану?

Читайте: Засідання тристоронньої групи у Мінську: Україна готова до жесту доброї волі

Прикро, що й Казахстан, і Білорусь як країни, які намагаються надати свою платформу для перемовин, проголоcували проти резолюції щодо прав людини в Криму. Країни, які планують або надають площадку для перемовин, мали хоча б зайняти нейтральну позицію.

- Наразі є контакт між Києвом та Москвою на рівні президентів або адміністрацій президента?

- Як я вже казав, працює "норманський" чотиристоронній формат – Україна, Німеччина, Франція та Росія. Там контакти відбуваються на різних рівнях, у тому числі на рівні міністрів закордонних справ та дипломатичних радників. Є формат Тристоронньої контактної групи (крім України та Росії включає представників ОБСЄ), робота якої триває в Мінську.

- Тобто тільки в рамках цих форматів?

- Регулярні контакти так, тільки в цих рамках. Водночас, є звичайно і канали прямої комунікації, які можуть бути задіяні в разі нагальної необхідності.

Як повідомляв "Обозреватель", Дональд Трамп відповів на заяву Володимира Путіна про силу Росії.