Відео дня
Затримання Гужви: здирництво чи політичні мотиви?
Затримання скандального редактора за підозрою у здирництві спричинило появу маси версій. Медіаексперти, однак, закликають не поспішати з висновками та дочекатись представлення правоохоронцями вичерпних доказів у справі.Ввечері четверга, 22 червня, в Києві було затримано головного редактора сайту "Страна.ua" Ігоря Гужву. Як пізніше заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко, редактора затримали через вимагання грошей за нерозміщення компромату на одного із українських політиків. За словами заступника міністра внутрішніх справ Вадима Трояна, поліція отримала заяву про вимагання головредом хабара ще у березні 2017 року. Слідство у справі тривало три місяці.
Сам Гужва називає звинувачення сфальсифікованими та запевняє - це він відмовився від грошей, які йому пропонували представники народного депутата Дмитра Лінька з Радикальної партії Олега Ляшка. "Близько місяця тому на мене вийшли люди від нардепа Радикальної партії Лінька і запропонували 20 тисяч доларів за зняття тексту про конфлікт людей Лінька і (радника голови МВС Іллі - Ред.) Ківи", - написав Гужва у Facebook через екс-міністерку юстиції часів Януковича Олену Лукаш, яка зголосилась бути його адвокатом. За словами головреда, пропозицію він відхилив, відтоді із ним не зв'язувались.
Генпрокурор України Юрій Луценко запевняє, що слідчі дії стосовно головного редактора інтернет-видання "Страна.ua" Ігоря Гужви мають виключно юридичне підґрунтя - вимагання хабара, а про тиск на ЗМІ не йдеться. "Можу стверджувати, що під час обшуків у Гужви свобода слова не постраждала - її там не знайшли. Там знайшли 10 тисяч доларів, які вимагались за нерозміщення дискредитуючого матеріалу", - сказав він у п’ятницю, 23 червня, у Житомирі.
Редактор-скандал
Ігор Гужва, редактор, який має стояти за заголовками, вже не вперше сам стає героєм газетних шпальт. З його біографії відомо, що уродженець Слов'янська на Донеччині, після роботи у місцевих ЗМІ, подався до Москви. Там він встиг попрацювати у Фонді ефективної політики Гліба Павловського та для проекту "Kreml.org". Втім, перші скандали, пов’язані із його ім’ям, почалися у Києві, куди він переїхав, аби очолити щоденну російськомовну газету "Сегодня", яка конкурувала на ринку з газетою "Факти". Вже тоді очолюване ним видання критикували за "антиукраїнську позицію", а у середині 2010 року низка колишніх журналістів газети звинуватила його у переписуванні авторських матеріалів та викривленні фактів. На початку 2012 року його звільнили на тлі конфліктів із власниками та іншими менеджерами видання. Втім, у інтерв'ю "Українській правді" він заявив, що протистояння виникло через його незгоду із спробами запровадити цензуру.
Після нетривалої роботи у Москві, у 2013 році Гужва повертається в Україну, де заявляє про себе як про власника та засновника медіахолдингу "Вєсті". Він включає у себе, серед іншого, радіостанцію, безкоштовну російськомовну газету та вебсайт. У пору правління Віктора Януковича Гужва частий гість у владних коридорах. Та на адресу холдингу починають лунати звинувачення спочатку у спробах дискредитації Майдану, а пізніше - у інформаційній підтримці російської агресії у Криму та на сході України.
Протягом 2014-2015 років у офісах медіахолдингу проводили обшуки як представники фіскальних органів, так і СБУ за підозрою у несплаті податків та сприянні сепаратизму. Втім, як і зараз, Гужва спростовував ці звинувачення, називаючи їх сфабрикованою помстою за об'єктивне висвітлення подій. У вересні 2015 року в інтерв’ю інформагентству "РИА Новости Украина" Гужва заявив, що причиною переслідувань є плюралізм думок, присутній на сторінках газети та в ефірі. "Ми ж надавали слово і тим експертам, які мали альтернативну точку зору. І цим також збуджували ненависть до себе з боку націоналістів та влади", - заявив він тоді.
Справа про ухиляння від сплати податків
У липні 2015 року Гужву звинуватили в ухилянні від сплати податків на суму у понад 17 мільйонів гривень. У цій справі Шевченківський районний суд Києва призначив йому заставу в один мільйон 35 тисяч 300 гривень, які той вніс, попри запевняння у відсутності у нього тих коштів, ухиляння від сплати яких йому інкримінували. За словами генпрокурора Луценка, розгляд цієї справи досі триває.
Саме влітку 2015 року Гужва заявив про продаж власної частки у "Вєстях", заснувавши за півроку інтернет-сайт "Страна.ua". Працювати туди перейшла низка його колег з попереднього місця роботи. На адресу нового проекту також лунали закиди у підіграванні російській пропаганді. Співробітники Гужви заявляють, що у редакцію вже кілька місяців потрапляла інформація про очікувані провокації.
"Надзвичайна ситуація"
Затримання Гужви викликало неоднозначну реакцію серед українських журналістів. Колишній шеф-редактор служби новин телеканалу "Інтер" Олексій Мустафін побоюється, що "інструмент, випробуваний на них, легко можна буде застосувати до будь-якого медіа", а колишній голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов хоч і не сумнівається, що медіа Гужви є "інструментами впливу Москви" звертає увагу на те, що "здирництвом, у якому звинувачують Гужву, займаються й деякі інші редакції".
У свою чергу голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко заявив, що обшук редакції ЗМІ і затримання головного редактора є надзвичайною ситуацією. "Особливо враховуючи, що "Страна.ua" має високі рейтинги і дозволяє собі системно критикувати чиновників", - каже очільник профспілки. Томіленко закликав компетентні органи якомога швидше надати переконливі докази на підтвердження серйозності озвучених закидів. У п’ятницю, 23 червня, прес-секретарка генпрокурора України Лариса Сарган оприлюднила відеозаписи зі справи Гужви, які мають підкріпити версію слідства.
Програмний директор громадської організації "Детектор медіа" Роман Шутов закликає розглядати затримання Гужви саме у контексті вірогідного правопорушення. "Я би не ставив знак рівності між політичним переслідуванням та припиненням діяльності агента країни-агресора, але, якщо звинувачення у вимаганні коштів будуть доведені у суді, то все це не матиме значення, адже ми матимемо покарання за звичайний кримінальний злочин", - каже Шутов і додає, що правоохоронці мали б жорстко реагували на схожу практику і серед представників інших ЗМІ.
Виконавча директорка київського Інституту масової інформації Оксани Романюк вважає, що про політичні переслідування говорити зарано. На її думку, видання, що не порушують законів України, навіть із проросійським ухилом, повинні мати право на існування. Втім, у випадку із затриманням Гужви йдеться не про політичні переконання, а про звинувачення у кримінальному злочині, яким є вимагання грошей, каже експертка. "У ситуації, коли йдеться про видання, що позиціонує себе як опозиційне, влада також має надати суспільству докази справедливості звинувачень", - додає Романюк.