Після Майдану корупції в Україні не поменшало

Активісти громадської організації "Тransparency International Україна" та інтернет-видання "Перша інстанція" у вівторок, 5 квітня, оприлюднили у Києві результати дослідження "Як суди карають хабарників за нової влади?"

Відео дня

Вони проаналізували понад тисячу судових рішень у кримінальних справах по антикорупційних статтях, що містяться у Єдиному реєстрі судових рішень за 2014-2015 роки. І цей аналіз дозволив дійти невтішних висновків: незважаючи на оптимістичні заяви влади, хабарництво в Україні досі розквітає. При цьому суди і правоохоронці не поспішають карати корупціонерів.

Середній розмір хабара в Україні в 2015 році збільшився на третину у порівнянні з 2014 роком. Тоді він становив 30 тисяч гривень (близько трьох тисяч євро), а 2015 року - 40 тисяч. Загалом минулого року в Україні зафіксовано хабарів на 19 мільйонів гривень, що на три мільйони більше, ніж 2014 року. "Це можна частково пояснити підвищенням курсу долара. Корупціонери йдуть нога в ногу з часом і теж піднімають розцінки на свої послуги", - пояснив редактор інтернет-видання про судові суперечки "Перша інстанція" Федір Орищук.

Натомість середня сума штрафу за корупційні діяння залишилася на попередньому рівні - 17 тисяч гривень. Таким чином 2015 року штраф став меншим середнього хабара. "У судах немає узагальненої практики покарання хабарників. Штрафом у 17 тисяч гривень карали і тих, хто отримав хабар на суму менше однієї тисячі гривень, і тих, хто отримав хабар в 25 тисяч гривень", - повідомив Орищук.

Терпимість до корупції

Згідно з дослідженням, найменше ризикують ті хабарники, які отримали більше грошей. Як зазначили експерти, з п'яти найбільших корупціонерів, котрі отримали неправомірну вигоду на суму один-два мільйони гривень, до тюремного ув'язнення був засуджений лише один. Решта були або виправдані, або відбулися умовним терміном покарання. "Середній розмір хабара, отримання якого не змогли довести в суді, становить 90 тисяч гривень. Таким чином, спостерігається тенденція: що більше розмір хабаря, то більше шансів на безкарність", - зазначила аналітик "Тransparency International Україна" Ірина Рибакова.

Середній термін ув'язнення для тих, хто все ж таки не уникнув покарання, становив близько п'яти років позбавлення волі, йдеться в опублікованому дослідженні. Однак у Кримінальному кодексі передбачає за корупційні злочини передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, утім протягом двох останніх років такий термін судами не призначався нікому. "Таким чином, є велике поле для маніпулювання можливостями покарання на рівні досудового та судового слідства. Ще одним популярним механізмом пом'якшення покарання хабарників стала перекваліфікація їхніх дій на менш суворі статті про шахрайство або зловживанні владою", - сказав Орищук.

Вироки судів у корупційних справах за останні два роки свідчать, що судді не бачать в одержанні неправомірної вигоди великого зла. Ці вироки і ця судова практика не формують тенденцію несприйняття корупції та нульової толерантності до хабарництва", - зазначив експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук. Він нагадав, що українські суди досить суворі до інших видів злочинності і зазвичай виносять менш одного відсотка виправдувальних вироків. Проте у справах про корупцію виправдовуються фігуранти кожної десятої справи.

Позитивом експерт вважає той факт, що від початку діяльності новоствореного Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) помітно зросла активність інших правоохоронних органів, які мало не щодня повідомляють про затримання і порушення кримінальних проваджень проти хабарників.

Суддівська безкарність

Проте суди залишаються тією ланкою, яка не дозволяє ефективно притягати корупціонерів до відповідальності, зазначив начальник відділу по роботі з особливими активами юридичного управління НАБУ Олександр Майстренко. "Найбільше заважає ефективно боротися з корупцією в судових органах неможливість затримати суддів і взяти їх під варту. Це часто дає суддям можливість взагалі уникнути покарання і звести нанівець результати кримінального провадження", - сказав Майстренко.

Громадські експерти бачать вихід з цієї ситуації у завершенні реформи антикорупційної юстиції в Україні. Для цього розробляється проект створення антикорупційного суду, який би розглядав розслідувані НАБУ справи. "Наразі є ініціатива громадських організацій і підтримка з боку міжнародних структур та посольств країн Заходу. Якщо влада України виявить політичну волю, вже через рік такий судовий орган може почати свою діяльність", - сказав в інтерв'ю DW заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда .