Відео дня
Україна нині більш захищена від російської музики – Рудницька
Київ – від виступів у студентських клубах до тисячних стадіонів, від "Червоної рути" Івасюка до "Я не здамся без бою" Вакарчука, від "других-після-росіян" до перемоги на пісенному конкурсі "Євробачення-2016". Такий шлях пройшла українська естрадна і популярна музика. А яким буде її подальший поступ? Роздуми музикантів, музикознавців, популяризаторів поп-музики на цю тему передає "Радіо Свобода".
Зі здобуттям Незалежності, в Україні активніше почала розвиватися і культура. Сучасна українська естрада, як і шоу-бізнес у цілому, пройшли шлях "від хобі купки ентузіастів до світового визнання й прибуткової індустрії", як зазначають українські музикознавці у публікації для видання "Кореспондент".
На їхню думку, українські музиканти відкривали Україну світові, завоювали популярність за кордоном, фактично доклавши зусиль для створення позитивного міжнародного образу Української держави.
Читайте: Санкції – не перешкода: як артисти гастролюють в окупованому Криму та світі
Подібні процеси відбуваються у шоу-бізнесі після Революції гідності та початку військової агресії Росії проти України. З одного боку, українська спільнота об’єднала зусилля для підтримки держави та її культури, з іншого – українську сцену "звільнили" виконавці з Росії. Варто зазначити, що чимало відомих українських співаків та ансамблів виступали на сцені Майдану, тепер їздять з концертами до бійців Збройних сил і Національної гвардії України.
Але як і 20 років тому, так і нині увага держави до підтримки української музики (включно з популярною, тією, що звучить на естраді) мінімальна. Більшість сучасних музичних проектів митці реалізують за власний кошт або за рахунок меценатів. Про це Радіо Свобода розповіла автор і ведуча першого українського музичного хіт-параду "Територія А", співачка Анжеліка Рудницька.
"Початок Незалежності супроводжувало піднесення української культури. Однак усі тодішні ініціативи – наприклад, фестиваль "Червона рута", яка досі є прапором українськості й оновлення української музики – були приватними ініціативами. Держава нас не підтримувала, не виявляла до музичних проектів особливої уваги. Натомість, як і тоді, так і нині, політичні партії увагу приділяли, намагалися "прогнути" музику під свої інтереси, але цього ми не хотіли. Щодо нинішнього часу, то він навіть сприятливіший (для поп-музики. – Ред.), тому що за ці 25 років були відкриті ворота у музичний світ", – зазначила Рудницька.
Читайте: Деоккупація ефіру: українські артисти закликали Порошенка заборонити російський медіапродукт
На її думку, на порядку денному для розвитку популярної музики України не лише підтримка талантів та їхня "розкрутка" у ЗМІ, а й підготовка "технічного персоналу": звукорежисерів, музичних менеджерів тощо. Не менш важлива й "перевірка якості" самої поп-музики, яку робили експерти, поціновувачі музики й глядачі "Території А", каже Рудницька.
"Інформаційний простір України нині більш захищений від російської музики – це величезний шанс для українців. Наскільки вони готові цим скористатись – це вже інше питання", – визнає Рудницька.
"Х-фактори" української естради і шоу-бізнесу
Ознакою інтересу до популярної української музики фахівці називають мега-шоу, які демонструють українські телеканали та які приносять цим каналам високі рейтинги ("Голос країни", "Х-фактор" та інші). Але насправді, такі шоу – це не що інше, як проекти міжнародного формату, телеканал платить власникам за ліцензію і зацікавлений у "розкрутці" не стільки самих учасників, скільки шоу як такого, зазначають експерти.
Тим не менше, як будь-які музичні шоу й конкурси, ці проекти заохочують до участі виконавців популярної музики, з одного боку, а з іншого боку, перемогу на них здобувають ті, чиї пісні й манера виконання сподобались певній категорії слухачів. Подібне має місце і на конкурсах та фестивалях української музики, які відбуваються у різних куточках країни. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода зауважила співачка, організатор міжнародного фестивалю "Пісенний Спас" імені Володимира Шинкарука Ірина Шинкарук. За її словами, в Україні вистачає талановитих молодих авторів і виконавців естрадної пісні, їм потрібен майданчик, де буде звучати ця музика.
Читайте: "Українські музиканти проти українських пісень": соцмережі обговорюють квоти в радіоефірі
"Нині ми отримуємо, або ж виборюємо, новий шанс на те, щоб українська музика звучала в ефірі і на фестивалях, і на концертах. Насправді, нині ми бачимо, що українська публіка готова слухати українську музику. Адже насправді є цікаві українські виконавці, є автори, які пишуть гарну українську музику. Ми у Житомирі організовуємо фестиваль мистецтв "Пісенний Спас" і в рамках фестивалю (на підтримку сучасної української музики) буде відбуватись конкурсна програма у трьох номінаціях: виконавець естрадної пісні, авторська пісня "Співана поезія" і конкурс конферансьє. Ми ставимо на меті дійсно відкривати нові імена як серед молодих виконавців, так і серед тих, хто пише музику", – зазначає Шинкарук.
Громадський діяч, засновник мистецького центру "Остання барикада" Олесь Доній в інтерв’ю Радіо Свобода зауважив, що проблеми, пов’язані з успішним розвитком шоу-бізнесу, треба розглядати у контексті державної гуманітарної політики.
"Потрібно розрізняти зовнішній імідж України і засоби для його покращення, та в цьому контексті використання музичної складової. Набагато більш важливо для України те, чим ми є по суті. Тобто сутнісні речі, і в цьому плані слід говорити про необхідність наявності стратегічної гуманітарної політики, яка б у себе вбирала розвиток і культури, і мови, й освіти, і міграційну політику, і медійну політику тощо", – зазначив Доній.
Читайте: Ані Лорак повинна зрозуміти, що відбувається війна і загинуло 10 тисяч осіб – Кондратюк
У цьому контексті Доній радить розглядати і наявне протистояння російської і російськомовної поп-музики та музики української, що особливо актуально за нинішніх обставин. Популярна музика є не лише складовою "культурної дипломатії", а й частиною "гібридної війни", наголошує експерт.
"У цьому плані розглядати окремо музику неможливо. І в цьому ж зв’язку можна сказати, що в музиці – один із потужних авангардів українськості, на відміну від, скажімо, кричущих проблем у кінематографі, де Україна наразі не може змінити повністю інформаційний продукт і "голку", на яку його "підсадила" Росія. А в музиці ми "російську голку" (фінансову, інформаційну підтримку. – Ред.) цілком можемо замінити. І нині, після початку агресії Росії, ми можемо бачити, що на кілька порядків зменшилась російська гастрольна діяльність і великі зали на цей момент заміщені українським продуктом. Інше питання – це якість українського продукту", – зазначив Доній в інтерв’ю Радіо Свобода.