Відео дня
Хто і навіщо створює в українському інтернеті "групи смерті"
За низкою таких груп стоять фахівці, які свідомо доводять підлітків до суїциду. Однак до теми треба ставитись обережно і не маніпулювати нею заради цензури, пояснюють експерти.Поширення останнім часом в українських ЗМІ різного роду інформації та історій щодо діяльності так званих підліткових "груп смерті" в інтернеті спонукає співробітників кіберполіції діяти на упередження. Як повідомив DW перший заступник начальника департаменту кіберполіції Національної поліції України Олександр Гринчак, правоохоронці знали про це явище і раніше, однак не піднімали цю тему довгий час саме через острах появи ажіотажу. Однак підвищена цікавість до теми з боку журналістів та громадськості спонукала кіберполіцейських реагувати та видати низку повідомлень щодо "груп смерті".
Слова правоохоронця підтверджує і директорка департаменту національних гарячих ліній громадської організації "Ла Страда -Україна" Альона Кривуляк. "Перші дзвінки від підлітків, які стали учасниками "груп смерті", почали надходити на нашу дитячу гарячу лінію ще у вересні минулого року. Але спочатку оператори не розуміли, про що йдеться, коли діти згадували про "квести" та назви, під якими так звані "групи смерті" відомі в інтернеті", - розповідає Кривуляк. Однак справжнім каталізатором став випадок у Маріуполі наприкінці минулого року: 15-річна дівчина вистрибнула з тринадцятого поверху будинку, а перед цим вона виконувала завдання "квесту" з відповідної групи у соціальній мережі - палила руку над свічкою, проколювала опіки голкою тощо. Останнім завданням "квесту" було самогубство.
Кривуляк констатує, що саме після цього кількість звернень, пов'язаних із такими групами, почала стрімко зростати. Якщо за весь минулий рік їх було зафіксовано близько десятка, то менш ніж за перші два місяці нового року їхня кількість досягла 36-ти. За допомогою звертаються як родичі та друзі потенційних самогубців, так і самі учасники груп.
Страшна популярність
На відміну від українців, росіянам явище так званих "груп смерті" відоме вже досить довго. Широкого розголосу воно набуло після розслідування російського видання "Новая газета", опублікованого весною минулого року. У матеріалі йшлося про спільноти у соціальних мережах, в яких збираються підлітки зі схильністю до самогубства, яких модератори цих груп покроково підштовхують накласти на себе руки. За даними газети, на той час через такі групи в Росії за шість місяців скоротили собі віку близько 130 молодих людей.
В Україні ж після появи публікацій про маріупольську трагедію українська поліція почала повідомляти про врятованих від самогубства жертв "груп смерті". А у п'ятницю, 24 лютого, стало відомо про затримання перших двох адміністраторів однієї із подібних онлайн-спільнот.
Правоохоронці запевняють - йдеться про справу рук професійних психологів, які схиляють підлітків до виконання завдань, що передбачають завдання тілесних ушкоджень або болю, останнім із яких є саме спроба суїциду. Виконання завдань вимагають записувати на відео, які в подальшому продаються у мережі інтернет, зокрема у так званому "темному інтернеті" - сегменті світової павутини, що не індексується звичайними пошуковиками.
За словами представниці "Ла Страда - Україна", в останні тижні тенденція набула загрозливих масштабів, адже тепер діти, що знаходяться у "групах смерті", не приховують цього: індивідуальні "квести" перетворються на групові, а деякі підлітки навіть використовують це, аби шантажувати батьків, вимагаючи від батьків виконати їхні примхи.
Директор київської спеціалізованої школи № 148 імені Івана Багряного Сергій Горбачов каже, що значна частина учнів його школи, із якими він обговорював дану тему, дізналася про "групи смерті" зі ЗМІ. І тепер дехто із підлітків бере участь у "квестах" із цікавості, недооцінюючи ризики потрапляння під вплив професійних маніпуляторів.
Професійні техніки
Щонайменше низка подібних груп виглядає результатом роботи професіоналів, каже практикуючий психолог та викладач факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віра Романова. Таких їй траплялося близько десяти. Психолог навіть консультувала журналістів, які у своїх розслідуваннях намагалися видати себе за користувачів відповідних груп. Попри те, що йшлося про дорослих, які робили це з метою викриття, час, проведений у спілкуванні з так званими кураторами, все одно мав чималий вплив на психіку розслідувачів, каже Романова. "Там використовуються трансові техніки, типові для сект, - один із журналістів дійшов до останнього завдання, і хоча, авжеж, не наклав на себе руки, але це мало певний вплив на спосіб його мислення", - розповідає психолог.
Утім, таких професійно зроблених груп не дуже багато, додає Романова. Величезна їх кількість створюється на тлі широко розпіареної ЗМІ теми виключно з комерційною метою: для збирання інформції про підлітків з метою продажу для поширення "реклами" відеоконтенту та комп’ютерних ігор.
Однак це не пояснює феномену справжніх "груп смерті", адже там йдеться не лише про професійних психологів, але й про спеціалістів, що створюють для них відеоконтент та просувають їх у соціальних мережах. І якщо мета сект та так званих курсів особистісного розвитку, які використовують аналогічні психотехніки, зрозуміла - викачування грошей із зазомбованих заможних адептів, - то навіщо створювати віртуальні групи, які доводять до самогубства звичайних підлітків, Романовій не зрозуміло.
"Можна уявити собі певну команду людей, які вирішили, що таким чином вони можуть відчути себе богами, здатними маніпулювати людськими життями, - каже психолог. - Але звідки гроші і ресурси на десятки команд таких професіоналів?"
Російський вплив
У разі, якщо адміністратори подібних груп мають достатні знання, аби забезпечити свою анонімність, вирахувати їх не так вже й легко, пояснив DW представник кіберполіції Олександр Гринчак. Затримання перших двох українських адміністраторів у кіберполіції не поспішають коментувати - наразі офіційно відомо лише про обшук та допит двох киян, які розповіли, що "експериментували зі свідомістю людей". За інформацією ЗМІ, йдеться про двох студентів четвертого курсу, які вчилися у київському медичному університеті.
Але у переважній більшості випадків, коли встановити місцезнаходження адміністраторів можливо, йдеться про росіян, які керують групами у російській мережі "ВКонтакте". Втім, у Кіберполіції не вдаються до спекуляцій, сухо пояснюючи, що це явище прийшло в Україну саме з Росії, тому подібна диспропорція є цілком логічною. Стрімке зростання популярності "груп смерті" в Україні Гринчак пояснює не "російським слідом", а тим фактом, що цю тему активно підхопили вітчизняні ЗМІ. За словами кіберполіцейського, зараз багато дітей почали реєструватися у цих групах не через схильність до самогубства, а через цікавість. "Це стало своєрідною модою", - каже Гринчак.
Привид цензури?
Водночас не драматизувати проблему закликає президент холдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський. Подібні "групи смерті", за його словами, є далеко не новим явищем в інтернеті, а схильність підлітків до самогубства була добре відомою і до його появи. Так само, як і маніпулятивні психологічні техніки, що використовуються різноманітними сектами, каже експерт, згадуючи, наприклад, про так зване "Біле братство" - тоталітарну секту, що діяла в Україна на початку 1990-х, задовго до приходу всесвітньої павутини в Україну.
У той же час тема дітей-самогубців є дуже болючою, і нею легко маніпулювати, каже Ольшанський, згадуючи про введення президентом Петром Порошенком в дію рішення РНБО "Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації". У перспективі воно може призвести до дозволу блокувати певні сайти за рішенням суду. "Я не знаю, чи штучною є різке збільшення уваги до "груп смерті", але це небезпечно, - каже експерт. - Якщо піддатися емоціям, можна ухвалити хибне рішення, ще й додатково розрекламувати ці групи".
Спокій та увага
У кіберполіції також закликають ставитися до теми "груп смерті" вкрай обережно, аби не спровокувати ще більшої їх популяризації. У разі виявлення подібних груп дітей та батьків просять повідомляти про це через сайт cybercrime.gov.ua, або за телефоном гарячої лінії (044) 374-37-13 з 8:45 до 18:30 у робочі дні.
Загалом же поради як кіберполіцейських, так і психологів є схожими: діти та підлітки потребують, передусім, щирої уваги та цікавості їхнім життям. Жодними погрозами та тиском убезпечити дитину від цікавості "забороненими темами" не вийде. Окрім бесід про безпеку поведінки у соціальних мережах та ризик від розголошення персональної інформації, за словами Романової, підліткам необхідна підтримка та довіра. "Батькам треба вчитися розмовляти із власними дітьми і у разі труднощів не боятися звертатися по допомогу спеціалістів, які допоможуть це зробити", - резюмує психолог.