Що на практиці означає скасування віз ЄС для України та Грузії
Єврокомісія рекомендує скасувати візи для громадян України та Грузії. DW пояснює тонкощі безвізового режиму та розповідає, які документи таки знадобляться при в'їзді до ЄС.
У п'ятницю, 18 грудня, Єврокомісія подала звіти про виконання Грузією та Україною умов для скасування візового режиму. Як і очікувалось, Брюссель позитивно оцінив вжиті обома країнами заходи та рекомендував введення безвізового режиму з цими країнами. Режим цей хоча й безвізовий, але не безумовний.
Громадянам України та Грузії треба звернути увагу на застереження та вимоги, які вони повинні виконати, щоб скористатись правом в'їжджати на територію Євросоюзу без попереднього відвідання посольства або консульства тієї чи іншої країни ЄС. Якщо пропозиція Єврокомісії не наразиться на протидію з боку членів союзу, то ймовірно візовий режим з Україною та Грузією буде скасований влітку чи восени 2016 року.
Без віз, але з умовами
Тоді Україна та Грузія потраплять до списку третіх країн, громадянам яких не потрібні візи для в'їзду у Шенгенську зону. У квітні 2014 року аналогічний статус першою з колишніх республік СРСР, не враховуючи країн Балтії, отримала Молдова.
Візи громадянам України та Грузії не знадобляться для подорожей у всі країни ЄС, за винятком Великобританії та Ірландії. Безвізовий режим поширюється також на Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію, які не входять до Євросоюзу.
Першою вимогою для цього є наявність біометричного паспорта. Громадянам України та Грузії важливо пам'ятати і про те, що вони не зможуть перебувати на території держав Шенгенської зони загалом понад 90 днів протягом півроку. Порушення цього правила може призвести до внесення в Шенгенську інформаційну систему SIS та заборони на в'їзд до ЄС.
Працювати не можна, навчатись - за певних умов
Безвізовий режим не надає права на працевлаштування у країнах ЄС - для цього потрібно окремо отримати дозвіл на роботу. Більше того, для працевлаштування у більшості країн ЄС громадяни України та Грузії все одно потребуватимуть візу, навіть якщо вони матимуть намір працювати не більше трьох місяців.
Що стосується навчання, то якщо йдеться про короткострокові курси до 90 днів, то можна не оформляти візи та спеціальні дозволи. Однак, якщо строк навчання перевищує три місяці, то певні документи вимагатимуться. У цьому випадку краще звернутись до посольства чи консульства тієї держави, де проходитиме навчання, оскільки в різних країнах відповідні правила варіюються.
Документи, які потрібно взяти з собою
Перетинаючи кордон Шенгенської зони, громадянам України та Грузії треба мати при собі практично всі ті документи, які зазвичай вимагаються для отримання візи. Біометричного паспорта може й вистачити, однак співробітник імміграційної служби може попросити підтвердити мету та умови подорожі, довести наявність достатньої кількості коштів для перебування на території ЄС та повернення додому. Зокрема, для того, щоб довести платоспроможність, треба пред'явити дорожні чеки, підтвердження бронювання житла, готівкову валюту і навіть наявність коштів на кредитній картці. Обсяг необхідних коштів напряму залежить від тривалості подорожі та вибору країни чи країн подорожі.
У випадку відвідання родичів чи знайомих треба мати при собі запрошення та інформацію про особу, яка запрошує, - її адресу та телефон. Відповідно, якщо метою є участь у діловій чи науковій конференції, бажано мати при собі запрошення на неї. А якщо громадянин їде на навчання, то - підтвердження про зарахування у навчальний заклад. Поліс медичного страхування не є обов'язковим, однак, наприклад, консульства країн ЄС у Молдові рекомендують молдаванам її оформити. Те саме стосується й зворотного квитка.
Безумовно, громадянам України та Грузії доведеться брати з собою чимало документів, однак звертатись за візами у консульства, платити за них та чекати на оформлення не потребуватиметься.
Досвід Молдови
У Молдові аналогічні правила діють уже понад півтора року. За цей час правом в'їзду у країни ЄС без віз на основі лише біометричного паспорта скористались понад 500 тисяч громадян країни. Загалом же, за даними міністерства закордонних справ та євроінтеграції Молдови, біометричні паспорти є приблизно у третини населення республіки, тобто у понад мільйона людей.
За перший рік дії безвізового режиму півтори тисячі молдован, з різних причин, не були допущені до країн ЄС, а дві з половиною тисячі - порушили строки перебування у країнах Євросоюзу та ризикують надалі залишитись "нев'їзними". Відразу після введення безвізового режиму у Молдові знизився попит на румунське громадянство, яке багато молдован оформлювали для роботи у ЄС. За даними офіційного Бухареста, румунське громадянство, починаючи з 1992 року, отримали 445 тисяч жителів Молдови. Однак коли молдовани зрозуміли, що нові правила все одно не дозволяють їм працевлаштовуватись у країнах Євросоюзу без візи, попит на румунські паспорти знову підвищився.
Даних про те, як відбилось введення безвізового режиму на кількості поїздок громадян Молдови в держави ЄС, немає. Частково про це можна судити, наприклад, з кількості молдовських туристів у Греції. Якщо у 2009 році Грецію, за даними Національного агентства з туризму, відвідали усього 811 молдован, то після скасування віз у 2014-му - більше 15 тисяч людей.