Коментар: Поганий приклад псує добрі звички
Концентрування влади у польського уряду має ознаки державного перевороту, вважає голова Європарламенту Мартін Шульц. У випадку з Угорщиною Європа втратила шанс, тож тепер час діяти, переконана Барбара Везель.
ЄС має проблему - з Польщею. І має її тому, що колись вже мала проблему з Угорщиною. Саме там Віктор Орбан показав, як правий популіст, вихований на тактиці присвоєння влади в традиціях комуністичних попередників, може втримати під своїм контролем цілу країну.
Примушуєш опозицію замовкнути, чиниш тиск на ЗМІ, а у разі необхідності береш її на короткий поводок, а всі державні установи заповнюєш своїми людьми. Протидіяти такому уряду стає складно. Він вростає у владу і спекатись його навряд чи вдасться. Та в Угорщині Європейський Союз просто спостерігав за цим, зіщулювався від болю, але врешті нічого не вчинив. Кілька разів поставало питання на кшталт, як можна миритись з настільки недемократичними законами щодо свободи слова та преси, але, врешті-решт, Орбана вирішили не чіпати. І це була помилка, адже зараз у Польщі ми спостерігаємо ту саму модель.
Захоплення влади Качинським
Ще під час першого раунду як глава уряду разом зі своїм братом Лехом Качинським, який обіймав тоді пост президента країни, Ярослав Качинський виявився катастрофою та страшенно дратував Брюссель своєю егоцентричною грою під час переговорів про вступ до ЄС. Тоді - з політичних міркувань - вирішили не звертати на це увагу. Відтоді Качинський, який став сірим кардиналом своєї право-популістської партії, багато-чому навчився. І цього разу він твердо вирішив більше ніколи не випускати віжки влади зі своїх рук. На прикладі Угорщини він побачив, що така поведінка залишається непокараною.
Міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн, який наразі очолює Раду ЄС, висловився досить недвозначно з цього приводу. Саме він нагадав, що стаття 2 Договору про Європейський Союз, відомого як Маастрихтський договір, зобов'язує країни-члени до демократії та дотримання принципів правової держави. До цього ж неодмінно належить розподіл влади. А якщо одна урядова партія так грубо порушує цей пункт, як це нині діється у Варшаві, де конституційний суд опинився в руках провладних осіб, то таку партію слід викликати до Брюсселя та нагадати про це. Це вже не внутрішня справа Польщі, а справа усього Європейського Союзу.
85 мільярдів з каси ЄС
Польща одержує найбільше коштів ЄС, що виділяються на розвиток. І Варшава помиляється, якщо бачить в Брюсселі лише касу з грошима. Кошти пов'язані з обов'язками. По-перше, слід у будь-якому разі дотримуватись правил клубу. Якщо Ярослав Качинський вважає, що може спокійно й нахабно знехтувати ними, його треба дещо краще поінформувати, що і як. На жаль, в ЄС навряд чи знайдуться можливості офіційного запровадження фінансових санкцій. Але, можливо, може виявитися, що у майбутніх інфраструктурних проектах-запитах Польщі з'явиться чимало різноманітних помилок… На таке товсте поліно, як голова польської партії "Право та справедливість", потрібна також груба сокира.
Лише відтоді, як його партія знову при владі, заявив Качинський, у Польщі знову запанували "справжні поляки". Такі заяви - це вже серйозний дзвоник. Характер цієї урядової партії позначають як радикальний націоналізм та тиск на інакодумців. Минулими вихідними Качинський назвав представників опозиції, які вийшли на вулиці проти нього, злодіями. Але насправді злодій - це сам Ярослав Качинський, адже він краде у поляків демократію! Європейський Союз має допомогти їм захистити її.