Приватизація ОПЗ: росіяни теж хочуть, але чи зможуть

Одеський припортовий завод (ОПЗ) - це перший великий об’єкт, який за два роки підготувала до приватизації "постмайданна" влада. Аби запевнення про безпечність інвестицій в Україну не були лише словами, в інтересах української влади тепер продати цей об’єкт бездоганно прозоро, кажуть експерти. Зразково показовий продаж ОПЗ краще, аніж всілякі запевнення продемонструє інвесторам, що в Україну можна інвестувати, адже тут грають "за правилами". Однак, чи буде саме таким цей приватизаційний конкурс?

Завищені очікування

Фонд державного майна (ФДМ) України цього разу продає 99 відсотків ПАТ "Одеський припортовий завод". Конкурс з продажу відбудеться 26 липня. А до 18 липня приймаються заявки від учасників. Стартова ціна об’єкту понад 13 мільярдів гривень (близько 527 мільйонів доларів). За умовами конкурсу, кожен крок торгів має складати 200 мільйонів гривень.

Підприємство розташоване в місті Южне Одеської області. Це другий за величиною виробник аміаку і карбаміду і третій - з випуску азотних добрив в Україні. Підприємство має діючий аміакопровод, здійснює перевантаження хімічної продукції, що надходить з країн СНД, на експорт. ОПЗ управляє найбільшими в Україні та в регіоні колишнього СРСР припортовими активами з перевалки аміаку і карбаміду.

Серед вимог до переможця конкурсу - збереження основного профілю діяльності ОПЗ, затвердження до 1 квітня наступного року програму переоснащення виробництва та впровадження прогресивних технологій, підвищення зарплати співробітникам протягом п'яти років після конкурсу на рівень не нижче інфляції і не допущення без погодження з профспілкою скорочення їх чисельності. Також інвестор має погасити заборгованість підприємства, яка на момент оцінки активів заводу складала 193 мільйона доларів.

"Умови конкурсу виписані добре, але є ризик, що приватизація ОПЗ взагалі може не відбутись. Оцінку заводу робили взимку. Після цього ціни на карбамід, основну продукцію підприємства, впала десь на 25 відсотків. Тому навіть стартова ціна плюс борги. Сумарно виходить 720 мільйонів доларів. Я не впевнений, що за таку ціну завод захочуть купити", - вважає виконавчий директор інвестиційної компанії "Конкорд-Капітал" Андрій Герус.

Він вважає стартову ціну підприємства занадто завищеною, що може знизити конкуренцію на торгах, а відповідно ОПЗ може й надалі залишитись у державній власності, а його потужності українські олігархи через корупційні схеми й надалі використовуватимуть у своїх інтересах. "До цього вже були там такі скандали: то продукцію продають через фірми-прокладки, то газ закуповують по завищеній ціні. Не виключено, що й далі завод використовуватимуть для цього", - припускає Герус.

Як відомо, нині компанія Ostchem Holding Limited Дмитра Фірташа судиться з Одеським припортовим заводом через борги підприємства сформовані в вересні-грудні 2013 року, коли Ostchem був єдиним постачальником газу для підприємства і ексклюзивним продавцем аміаку і карбаміду, виробленого ОПЗ. Також компанія "Нортіма", підконтрольна фінансово-промисловій групі "Приват" Ігоря Коломойського, намагається через суд відстояти результати першого приватизаційного конкурсу Одеського припортового заводу від 2009 року. Тоді компанія "Нортіма" стала переможницею конкурсу, запропонувавши за ОПЗ найвищу ціну - п'ять мільярдів гривень, однак пізніше результати аукціону були визнані недійсними.

Охочих не бракує

Попри те, що суди тривають Фонд держмайна України не збирається зупинятись і сподівається вигідно продати завод. Голова фонду Ігор Білоус запевняє, що про всі судові ризики потенційні інвестори знають, однак інвестиційна привабливість підприємства настільки висока, що вони готові боротися за підприємство. За його словами, купівлею ПАТ "Одеський припортовий завод" вже серйозно цікавиться як мінімум сім компаній, що вже підписали з ФДМ України необхідні документи для ознайомлення з підприємством і його звітністю.

"Розраховуємо, що свій інтерес підтвердять ще близько п'яти потенційних інвесторів. Випадкових імен серед них немає", - сказав Ігор Білоус на брифінгу журналістам в понеділок, 13 червня, після оголошення про продаж ОПЗ. Раніше голова ФДМ України зазначав, що основними потенційними покупцями держпакета акцій Одеського припортового заводу можуть бути норвезька компанія Yara, американські IBЕ Trade, Koch Fertilizers, CF Industries і польська Ciech.

До конкурсу, зокрема, не допускаються юридичні та фізичні особи з Росії, а також особи, до яких застосовано санкції згідно з указом президента України. Не зможуть взяти участь в конкурсі юридичні особи, власниками більше 25 відсотків акцій яких є держава Україна. До приватизації ОПЗ не допускаються органи державної влади, працівники держорганів по приватизації, держхолдинги і держкомпанії. Особи, зареєстровані в офшорних зонах, також не зможуть подаватися на участь в приватизації ОПЗ. Це ж стосується осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмивання грошей (FATF) до списку країн, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню грошей, одержаних злочинним шляхом.

Російський інтерес

Однак навіть такі перестороги не зможуть зупинити російський бізнес, який надзвичайно зацікавлений потужностями Одеського припортового заводу, каже експерт з хімічної галузі та ринку добрив, керівник проекту "Інфоіндустрія" Дмитро Гордійчук. За його словами, надзвичайно цікавиться ОПЗ і російська компанія "Уралхім", і "Тольяттіазот". "Також структури "Газпрому" не проти взяти участь у приватизаційному конкурсі через фірми, зареєстровані в інших юрисдикціях. Ці фірми будуть із Швейцарії, Австрії, але гроші там російські. Попри бажання, конкурсна комісія з приватизації не зможе перевірити походження цих грошей", - вважає Дмитро Гордійчук.

Експерт не виключає, що саме російські компанії через підставні фірми можуть стати власником Одеського припортового заводу, оскільки значна частина російських хімічних підприємств, за часів СРСР, була зав’язана на потужностях ОПЗ: "Тольятіазов, ВАТ "Міндобрива м. Розсош" - це ті заводи, які були підключені до аміакопроводу Одеського припортового заводу і з порту цього заводу аміак йшов на експорт у США, північно-західну Європу, Африку".

Гордійчук наголошує, що нині потужності одеського припортового заводу занедбані, однак якщо інвестор вкладе гроші в його модернізацію, то підприємство може стати серйозним гравцем на світовому ринку хімічних добрив і може впливати на світові ціни на цю продукцію.