Робота антикорупційного прокурора під загрозою зриву

Претенденти, яких не допустили до участі в конкурсі на посаду антикорупційного прокурора, оскаржують рішення конкурсної комісії. У конкурсній комісії закиди відкидають.

Не встигла Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочати роботу, як навколо неї вже почала здійматись суперечка. Троє претендентів, яких не допустили до участі в конкурсі на посаду антикорупційного прокурора, не погодились з таким рішенням і тепер вирішили через суд домагатися свого. Позови подали два прокурори, які зараз працюють у Генеральній прокуратурі України (ГПУ), та один прокурор, котрого раніше звільнили за результатами люстрації, оскільки він не відповідав критеріям закону про очищення влади.

На думку позивачів, конкурсна комісія неправильно трактує закони про очищення влади та про прокуратуру. Зокрема, йдеться про ті положення, які забороняють колишнім працівникам правоохоронних органів, котрі впродовж п’яти років опікувались боротьбою з корупцією, працювати в лавах Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У своїй позовній заяві на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва, копія якої є в розпорядженні DW, один із позивачів, зокрема, написав: "Конкурсною комісією допущено до участі в конкурсі інших кандидатів, абсолютна більшість з яких працювали в органах прокуратури. В Україні протягом останніх п’яти років були відсутні спеціальні уповноважені підрозділи по боротьбі з корупцією, зайняття посад у яких могло би бути перепоною у прийнятті на службу до спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У цей період часу діяли лише спеціально уповноваженні суб’єкти в сфері протидії корупції. Одним із таких суб’єктів були органи прокуратури". У кінці своєї заяви обсягом у 16 сторінок позивач вимагає від суду визнати протиправними дії конкурсної комісії з організації, проведення та встановлення результатів конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Конкурсна комісія складалась переважно з громадських активістів, делегованих Радою прокурорів України та парламентом. Понад два місяці комісія працювала під об’єктивами вебкамер, які транслювали її засідання в інтернеті. Наприкінці листопада за поданням конкурсної комісії генпрокурор призначив керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 31-річного Назара Холодницького.

У конкурсній комісії закиди відкидають

У конкурсній комісії закиди, які висунули до неї позивачі, відкидають. Як пояснив член конкурсної комісії, перший генпрокурор незалежної України Віктор Шишкін, у перехідних положеннях закону України про прокуратуру використовується поняття "підрозділ із боротьби з корупцією", проте нема пояснень про що саме йдеться - відділ, управління чи головне управління. Отже, комісії довелось тут визначитися. "Комісія дійшла висновку, що під "підрозділом" слід розуміти саме мінімальний структурний внутрішній підрозділ, тобто відділ. Якщо у відділі не було зазначене формулювання "протидія корупції" або "боротьба з корупцією", таку людину допускали до участі в конкурсу", - сказав Шишкін.

Окрім цього, пояснив далі Шишкін, закон про очищення влади забороняє приймати на державну службу працівників прокуратури, звільнених на виконання зазначеного закону. За його словами, на переконання комісії, робота в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі є державною службою, тому осіб, які були звільнені за результатами люстрації, не допускали до участі в конкурсі.

Голова конкурсної комісії Катерина Левченко вважає, що всі ці судові позови спрямовані на дискредитацію та блокування роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро, оскільки у своїх судових позовах заявники не вимагають переглянути результати конкурсу щодо них особисто, а хочуть, аби суд скасував всі рішення комісії. Секретар конкурсної комісії з відбору антикорупційного прокурора, член правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін у розмові з DW повідомив, що зараз громадські активісти аналізують інформацію про всіх трьох незадоволених результатами конкурсу претендентів, аби зрозуміти, чи координуються дії цих людей з одного спільного центру. "Думаю, що за цими позовами стоять інтереси кланів, які не хочуть, аби в Україні починалась реальна боротьба з корупцією. Це представники СБУ, МВС, судді, самі прокурори. Адже антикорупційна прокуратура забирає у них частину повноважень, а це їхній основний бізнес - кришування корупції", - заявив Шабунін у розмові з DW.

Недовіра до українських судів

Віталій Шабунін змалював сценарій, за яким можуть розвиватись події, якщо суд задовольнить один з позовів: "Тоді все дуже просто - визнають нелегітимним конкурс і антикорупційного прокурора та призначені ним кадри, і відповідно все розпочате ними не буде легітимним". Шабунін не виключає, що не реформовані українські суди з легкістю можуть прийняти рішення на користь незадоволених конкурсом претендентів.

Побоювання Шабуніна розділяє і виконавчий директор Transparency International Україна Олексій Хмара. "Ми знаємо як працюють українські суди. Фактично реальна боротьба з корупцією стала тепер заручницею не реформованих судів. І це тільки початок. Адже якщо антикорупційна прокуратура і національне антикорупційне бюро таки запрацюють, їм треба буде зі своїми звинуваченнями корупціонерів знову ж таки йти в ті ж самі корумповані суди", - констатував Хмара.