Хто порушує режим тиші на Донбасі: дослідження Frankfurter Allgemeine

Німецьке видання Frankfurter Allgemeine вивчило щоденні звіти Спостережної моніторингової місії ОБСЄ за період 100 днів – із 16 квітня до 29 липня 2016 року. Аналіз показав, що режим тиші порушується і проросійськими бойовиками, і підрозділами Збройних сил України. Однак обстріли з боку терористів переважають. Так само з їхнього боку переважають випадки застосування забороненої великокаліберної зброї, а також перешкоджання роботі спостерігачів ОБСЄ.

Бойові дії з боку проросійських бойовиків забирають більше життів серед українських військових, водночас ОБСЄ фіксує більше втрат серед мирного населення на окупованих територіях, пише "Громадське", яке опублікувало статтю німецького видання.

Редакція FAZ нарахувала у доповідях моніторингової місії 520 випадків слідів від артилерійського вогню на територіях підконтрольних сепаратистам, на територіях підконтрольних українським військовим – 850.

"Єдиним нейтральним джерелом інформації для нас була Спостережна місія ОБСЄ. Тож основним матеріалом дослідження стали щоденні звіти спостерігачів, які є публічними та доступними на сайті місії – пояснює Конрад Шуллер, автор дослідження, журналіст Frankfurter Allgemeine. – Очевидно, не вся інформація могла бути репрезентативною, адже багато обстрілів фіксувалися спостерігачами на слух. Але іноді вони знаходяться доволі далеко від місця обстрілу, тож такі дані ми не брали до уваги.

Читайте: Росія перекинула на Донбас техніку, яка раніше не використовувалася у військових конфліктах - ЗМІ

Ми враховували інформацію, яка містила, наприклад, аналіз воронок від снарядів, фіксацію конкретної зброї. Багато факторів треба було брати до уваги, тому ми окремим матеріалом вирішили пояснити методологію дослідження".

Дослідження також показало: з боку проросійських сил зафіксовано більше захоплених територій.

"Ці дії документувалися рідко, але прослідковується схема перманетного захоплення територій маленькими кроками, – зазначаєтсья у статті. – Загалом, від часу першої угоди про перемир'я, у вересні 2014 року, проросійська сторона розширила зону свого контролю майже на 5 тисяч квадратних кілометрів".

"Це майже як два Люксембурга, – коментує Шуллер. – Нехай Люксембург і невелика країна, та все ж цифри показові".

У цій фактично артилерійській війні спостерігачі ОБСЄ нарахували тисячі воронок від снарядів з обох боків. Та на більшості ділянок фронту сепаратисти стріляють очевидно більше, пише видання. Лише на одному напрямку переважає артилерійський вогонь з боку українських військових — на схід від Маріуполя.

Читайте: Ховають між будинками: в ОБСЄ показали знімки російського озброєння на Донбасі

Перешкоджання своїй роботі спостерігачі ОБСЄ фіксували з обох боків. Але кількість таких випадків з боку сепаратистів сягає більш як 300, тоді як з боку українських військових – близько 60.

"Випадки перешкоджання роботі спостерігачів наводять на ключові висновки: по-перше, це перешкоджання Мінським домовленостям, по-друге, вони можуть спотворювати картину. Адже спостерігачі, які не можуть вільно пересуватися на території збройного конфлікту, також не можуть фіксувати ані забороненої зброї, ані артилерійського вогню".

Видання також наводить окремі випадки обстрілів патрулів СММ ОБСЄ, у тому числі, з боку українських позицій. 27 травня у складі патрулю був голова Спостережної місії Александр Хуг: "Над окопом розвивався прапор "Правого сектору" (червоно-чорний прапор. – ред.), у бік спостерігачів лунали прокльони", – зазначається у статті.

З квітня по липень 2016 року Спостережна місія ОБСЄ втратила 6 дронів на Донбасі. Зокрема, 4 на території підконтрольній сепаратистам, ще 2 – на території, контрольованій українськими військовими.

Читайте: Хроніки війни: ОБСЄ показало відео обстрілів на лінії розмежування в Донбасі

"Досить складно було із підрахунком жертв як з боку військових, так і з боку мирного населення. Тут джерелом інформації для нас стали власні підрахунки втрат з обох сторін", – пояснює Шуллер.

У період з квітня по кінець липня, кількість жертв із боку українських сил склала 600 людей: 99 загиблих та 501 поранений. Серед сепаратистів за той самий період 71 жертва – 39 загиблих та 32 поранених, зазначається у статті.

Що ж стосується втрат серед мирного населення, підкреслює видання, до уваги брали лише засвідчені випадки загибелі унаслідок артилерійського вогню – випадки підриву снарядів, гранат або необережного поводження зі зброєю не враховувалися. Кількість жертв серед цивільних на території, підконтрольній проросійським бойовикам сягає 34, на підконтрольній українським силам – 23.

"Це, так би мовити, темна сторона цієї історії – дії українських військових забирають більше життів серед мирного населення. Але важливо зазначити, що сепаратистські сили часто базуються у житлових, густонаселених районах. Стріляти по житлових районах – неприпустимо. Але й базуватися у житлових районах також неприпустимо", – наголошує Шуллер.

Читайте: ОБСЄ застерігає від "повномасштабного" протистояння на Донбасі

"Звісно, справа ОБСЄ – фіксувати факти, а не інтерпретувати їх. Друге – радше завдання для нас, журналістів. Ми дуже ретельно підійшли до цієї задачі, кожен зазначений нами факт можна перевірити, усю інформацію ми також виклали на мультимедійній карті, де зазначено усі дати, усі порушення".

Видання також поцікавилося думкою німецьких політиків щодо результатів дослідження. Вони варіюються від ідеї продовжити санкції проти Росії, до ідеї надати Україні оборонну зброю.

"Реакція Міністерства закордонних справ Німеччини на наше дослідження була доволі скептичною. Думка про те, що неможливо встановити, яка зі сторін порушує режим вогню частіше є прямо протилежною результатам нашого аналізу. Але така реакція є очікуваною, – пояснює Шуллер, – міністр закордонних справ Штайнмайєр, який представляє Соціал-демократичну партію ФРН, притримується позиції посередника у цьому конфлікті. Серед виборців його політичної сили є такі, кого в Німеччині називають Putin-Versteher – "Ті, хто розуміє Путіна". Вибори у Німеччині не за горами, то ж доводиться враховувати й таку думку".

"Картина цього конфлікту свідчить, що його вирішення – справа років, можливо, навіть десятиліть, а не місяців, на жаль, – зазначає автор дослідження. – Перспектива відкритих демократичних виборів на Донбасі, реінтеграція та відбудова інфраструктури не вкладається у строки, передбачені Мінськом. Ці домовленості, з одного боку, призупинили масований вогонь та відкриті військові зіткнення. Та режим тиші порушується регулярно. То ж і в нашому редакційному коментарі зазначаємо, що Україні необхідно надати ресурсів для тривалої оборони, аби конфлікт не виснажував економіку країни повністю, аби лишалася можливість впроваджувати реформи. Водночас, ці ресурси не повинні інтерпретуватися як інструмент можливої ескалації з боку Росії".