Чому Садовий відповідальний за Грибовицьку трагедію: 9 фактів

Минулого тижня у Львові трапилася масштабна трагедія – пожежа на одному з найбільших у світі Грибовицькому сміттєзвалищі, а далі – зсув сміття, внаслідок якого загинуло троє рятувальників й один еколог зник безвісти. Досі місто не може вилізти з цієї сміттєвої ями, а вогонь час од часу спалахує з новою силою, 8 червня рятувальникам довелося навіть застосувати авіацію для гасіння нових загорянь.

Відео дня

Громадськості довго не довелося шукати винного – відповідальним за трагедію де-факто назвали мера Львова Андрія Садового, який спершу взагалі зник з інформаційного простору, а потім кинув усі сили на свій захист. Дотепер Андрій Садовий переконаний, що у трагедії винні невідомі палії. Однак, пише видання "Вголос", якщо заглянути в передісторію трагедії, можливо, йому не варто повністю вмивати руки?

Читайте: Садовий просить оголосити Львів зоною надзвичайної ситуації

Лише декілька фактів про те, чому таки міський голова Львова несе персональну відповідальність за те, що трапилося у Грибовичах.

1. Мер несе відповідальність за те, що йому належить

За Грибовицьке сміттєзвалище, хоч і розташоване на території області, офіційно відповідальність несе Львів. Сміттєзвалище обслуговує Львівське комунальне підприємство "Збиранка". Мільйон кілограмів сміття зі Львова вивозять туди щодня.

Грибовицьке сміттєзвалище – єдине, куди з 1958 року легально звозять сміття зі Львова та найближчих до сміттєзвалища сіл. Розташоване воно поблизу села Великі Грибовичі, площа звалища становить понад 33 га.

Читайте: Трагедія на Львівському сміттєзвалищі: чи будуть висновки?

2. Сміттєзвалище використовували незаконно

2003 року головний державний санітарний лікар Львівської області виніс постанову від №119/01 "Про припинення експлуатації сміттєзвалища для м. Львова КМП "Збиранка" управління житлово-комунального господарства Львівської міської адміністрації".

Упродовж останніх років було безліч приписів про припинення експлуатації цього полігону. Однак такі рішення з боку міста ігнорували та оскаржували в судах. Галицький районний суд ще 9 років тому зобов’язав мера Львова закрити сміттєзвалище. Спочатку прокуратура проводила розслідування за фактом забруднення земель, завдання шкоди навколишньому середовищу, а також підозрювала виконавчий комітет із мером на чолі в бездіяльності. Проте через рік правоохоронці закрили всі кримінальні провадження за відсутністю складу злочину. Зокрема, 2014 року прокуратура заявляла про два рішення судів, у яких ідеться про зобов’язання про припинення експлуатації Львівського міського сміттєзвалища, однак ці рішення не набули законної чинності у зв’язку з оскарженням їх в апеляційному порядку.

Читайте: Потвори Львова: як місто потерпає від знущань і руйнувань. Фоторепортаж

Тим часом у Держекоінспекції нарікають, що їх не допускають до перевірки ЛКП "Збиранка". Як розповів керівник інспекції Микола Маланич, 2013 року була планова перевірка сміттєзвалища і винесено припис про припинення його роботи.

"Однак почалася судова тяганина, яка тривала до 2015 року, й остання судова інстанція не задовольнила жодної позовної вимоги. 2015 року наша інспекція мала провести чергову перевірку, та нас не було допущено. Ми звернулися до суду, лише 26 травня цього року виграли і маємо провести позапланову перевірку. Та в понеділок, уже після пожежі, нас знову не допустили до позапланової перевірки", – розповів М. Маланич.

3. Садовий ішов на вибори 2006 року з обіцянкою закрити сміттєзвалище

Свою передвиборчу програму ще 2006 року мер Львова Андрій Садовий підкріпив обіцянкою закрити Грибовицьке сімттєзвалище. Термін закриття полігону спочатку називали 1 січня 2006-го, згодом його перенесли на 1 липня того ж року. Садовий неодноразово зустрічався з громадою й обіцяв їм "любе-голубе". Міський голова Львова Андрій Садовий (цитати із виступу перед громадою Грибовичів, 18 червня 2006 року): "Я, власне, сам попросився, аби з вами зустрітися. Бо проблема, яка у вас є, – то є не тільки ваша проблема, то проблема всього міста… Бо озеро гудронів чи озеро концентрату – це річ не дуже добра і не дуже приємна. Якщо зараз не почати займатися рекультивацією цього полігону, то буде біда на довгі роки для багатьох поколінь. Саме тому я би хотів, якщо, дай Бог, все буде нормально і буде можливість працювати, навести тут лад.

Читайте: Система велопрокату в дії: як Львів пересідає на Nextbike

Знаєте, коли ти приїжджаєш десь за кордон – чи в Польщу, чи в Чехію, чи десь далі – там у них такі полігони зроблені за всіма нормами екології – вони не шкодять, тобто все пресується, стоять фільтри – тобто дуже і дуже серйозний підхід!.. То що ж я зараз роблю: вислуховую усі пропозиції, які є. Але тим усім іноземним фірмам, котрі приходять і кажуть: "Я хочу будувати тут завод", я кажу: "Дякую, до побачення. Ніяких заводів ми будувати не будемо. Бо для того, аби будувати заводи, слід відразу будувати й онкодиспансери для людей". Єдине, що ми можемо зробити, – це так організувати роботу, аби все тут максимально спресовувалося – щоб не займати більше нового місця, а навести лад з тим, що є.

Я зараз хочу, починаючи з наступного місяця, активно взятися за рекультивацію цього полігону. Зараз ми завозимо землю – там 5 тисяч тонн землі має бути засипано. Потім станція фільтрації має будуватися, далі – витягуватимемо озера гудронів. Я зацікавлений у цьому – бо те все переходить на Львів. Тому будемо триматися купи. Ми збираємося вкладати сюди достатньо великі гроші і створювати нові робочі місця. Ми активно почали працювати з Мінекономіки та комунальним департаментом Міністерства будівництва – щоб взяти з обох міністерств трошки грошей для згаданих потреб. Але ще раз вам кажу: жодного заводу ми тут ставити не будемо – лише станцію сортування (таких прикладів у світі є сотні)".

Читайте: Розвал коаліції у Верховній Раді - повернення ситуативної більшості

Уже на зустрічі з громадою села 1 липня 2006 року мер А. Садовий просив відтермінувати час закриття звалища, аби віднайти придатну ділянку для облаштування полігону для захоронення твердих побутових відходів. 2011 року прес-служба Садового заявила, посилаючись на мера Львова, що вони прийняли принципове й остаточне рішення закрити сміттєзвалище. Але своє сміття знову збували туди.

Скоро буде 10 років від часу його обіцянок, упродовж цих 10 років риторика фактично не змінилася, однак пріоритетність у вирішенні сміттєвих проблем відійшла на задній план.

4. Куди зникали зацікавлені інвестори?

Міський голова Львова Андрій Садовий, попри численні повідомлення у ЗМІ щодо інвесторів, які готові взятися за рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища, каже, що за три каденції на посаді не отримував жодної пропозиції, лише ідеї.

Натомість у розпорядженні міських депутатів опинився документ, який підтверджує, що Львівська міська рада впродовж останніх 10 років відмовила 43 фірмам з 14 країн світу в будівництві сміттєпереробного заводу.

Читайте: "Мусорные" проблемы Садового: сессию горсовета сорвали, мэр бежал

До прикладу, ще 2008 року мер Львова Андрій Садовий представив стрийську "Гафсу" як інвестора на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Ця фірма представляла інтереси двох британських компаній — "C6 Capital" та "Carbon Capital Markets". На сесії Львівської обласної ради в жовтні 2013 року мер Львова також заявив, що вже є інвестор, який за власні кошти готовий збудувати сміттєпереробний завод на Львівщині і, якщо буде знайдено місце, зробить це за два роки. І таких повідомлень було безліч. Також він наголошував, що у Львові стоїть черга з інвесторів будувати сміттєпереробний завод, бракує лише землі.

5. Що заважало провести рекультивацію?

Щодо самого проекту рекультивації сміттєзвалища, то після довгих перепитій урешті у квітні 2014 року Мінрегіонбуд погодив першу стадію "Проект" рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, розробником якої є львівський інститут ВАТ "Гірхімпром". Як відомо, роботу над першою стадією проекту "Гірхімпром" завершив наприкінці літа 2013 року.

Документація мала пройти експертизу, тоді експерти держпідприємства "Укрдержбудекспертиза" направили розробнику зауваження до проекту. Після того, як "Гірхімпром" вніс корективи, "Укрдержбудекспертиза" погодила проект. Проект було погоджено також на науково-технічній нараді Міністерства регіонального розвитку. За результатами наради, Мінрегіонбуд зарезервував у держбюджеті 22 млн грн на початкові роботи з рекультивації Грибовицького сміттєзвалища.

Читайте: О мусоре в головах

Загальна вартість проекту – 3,45 млн грн, за першу стадію проекту міська рада заплатила 1,9 млн грн. Науковці "Гірхімпрому" в першій стадії проекту запропонували поетапне закриття сміттєзвалища протягом 10 років. За цей час треба буде вкласти понад 300 млн грн.

Попри це, рекультивацію сміттєзвалища так і не розпочали. 2015 року знову пролунала обіцянка, що її розпочнуть. Тоді львівські чиновники заявляли, що у проекті бюджету розвитку Львова пропонують виділити 1 млн грн на розробку комплексного проекту з рекультивації полігону в с. Грибовичі, 4 млн грн – на власне проект та ще 99 тис. грн – на виготовлення технічної документації з вибору інвестора для будівництва сміттєпереробного комплексу та полігону ТПВ. Рік минув, а віз і досі там.

6. Кажете, не було грошей?

Схоже, для вирішення проблеми Грибовицького сміттєзвалища просто не було політичної волі. Постійно все зводилося до нестачі коштів. Однак, попри це, місто з подачі Садового в той самий час реалізовувало масштабні фінансові проекти, вартістю кілька десятків мільйонів євро. Створюючи гарну картинку всередині міста, вони відмежовувалися від справжньої екологічної бомби поруч.

Читайте: Дым движется на Львов: на свалке в Грибовичах вновь вспыхнул мусор. Опубликованы фото и видео

До прикладу, проект "Сихівський трамвай" обійдеться Львову у 24 млн євро, з них самих лише запозичень на 13 млн євро. Також на початку цього року Львівська міська рада підписала чергову угоду з ЄБРР про фінансування проекту реконструкції очисних споруд та будівництва станції переробки мулу для очищення та утилізації стічних вод і виробництва біогазу для когенерації у м. Львові. Загальна вартість проекту – 31,5 млн євро, з яких: 15 млн євро – кредит ЄБРР, 5 млн євро – кредит НЕФКО, 7,5 млн євро – грант від фонду Е5Р та 4 млн євро – місцевий внесок.

Також місто планує взяти ще 10 млн євро кредиту на проект електронного квитка.

А проблеми Грибовичів якось відійшли вбік, можливо, тому що там складно попіаритися чи ще складніше було б відмити кошти?

7. Черговий обман?

Уже після трагедії міський голова Львова та його підлеглі заявили, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) дасть 40 млн євро кредиту для рекультивації Грибовицького сміттєзвалища й будівництва сміттєпереробного заводу на термін 25 років під 1,5%.

Читайте: Порошенко – Садовому: мусор надо убирать, а не делать на нем большую политику

Тим часом, як написав на своїй сторінці у "Facebook" екс-голова бюджетної комісії Львівської міської ради Яромир Самагальський: "Тільки-но повернувся з ефіру "Львів ТБ", де разом з Igor Zinkevych, Іриною Маруняк, Ольгою Сивак, Сергієм Дмитровським, Ігорем Муравським та Миколою Маланичем обговорювали проблему Грибовицької трагедії і перспектив сміттєзвалища. Так ось, в результаті дискусії з Ольгою Сивак щодо процедур позики вияснилося, що нам, як завжди, говорять неправду. Жодних домовленостей м. Львова з Європейським інвестиційним банком НЕ ІСНУЄ. Існує лише рамкова угода між державою Україна і ЄІБ на позику в 400 млн євро. Львів там наразі ніяк не фігурує. Чи буде Грибовицьке сміттєзвалище в цьому проекті, ще тільки будуть вирішувати Кабінет Міністрів і Верховна Рада. Вочевидь, 10% цієї позики і буде предметом торгу "Самопомочі" у Верховній Раді. Саме тому і говорили, що не відомо, хто буде віддавати позику – бюджет Львова чи України. Тобто нам знову впарюють, видаючи бажане за дійсне, імітуючи діяльність. Так що розслабтеся щодо заводу з переробки сміття :( ). Фактично жодних конкретних домовленостей на сьогодні немає. Як і ділянку – знову лише шукають".

8. Що буде зі сміттям?

І доки львівська влада викручується, маніпулює і переводить стрілки, Грибовицька сільська рада заявила, що з 1 червня повністю закриває Грибовицьке сміттєзвалище і не допустить туди жодної машини зі сміттям. Тим часом на майданчиках Львова поступово накопичувалося сміття. А перевізники повідомили: якщо Грибовицьке сміттєзвалище не відкриють, вони не справляться з цією проблемою і "сміття нахлине на місто повністю".

Читайте: Гром не грянет: скандальную Грибовичскую свалку под Львовом решили закрыть

Тим часом 6 червня на засіданні комісії з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій було прийнято кілька рішень щодо ситуації з вивезенням сміття з міста. Зокрема, там розглянули варіант можливого вивезення сміття зі Львова в сусідні області, а для цього необхідний майданчик, де б перезавантажували сміття з менших у більші машини. Зокрема, було ухвалено рішення майданчик очисних споруд тимчасово, за потреби, використати для перезавантаження сміття. Однак це вже викликало занепокоєння в мешканців прилеглих районів. Чиновникам довелося спростовувати, що про альтернативний полігон для сміття наразі не йдеться.

9. Чи можна було уникнути трагедії?

Громадський активіст та еколог, який не один рік вивчає проблематику Грибовицького сміттєзвалища, Марко Шпікула заявив, що ще 10 років тому Андрія Садового поінформували, що сміттєзвалищу потрібна дегазація, бо воно самозапалюється. "Я особисто 10 років тому повідомляв Андрія Івановича, що потрібно робити підпірні стійки на сміттєзвалищі, бо подекуди воно сягає 90 градусів, також потрібна дегазація сміттєзвалища, бо воно самозапалюється і дуже складно його погасити. 10 років він про це знав і нічого не зробив", – наголосив Марко Шпікула.

Фактично 10 років Грибовицьке сміттєзвалище стоїть, як символ безгосподарності, незважаючи на заклики екологів, громадських активістів, науковців, журналістів урешті вирішити цю проблему.

Читайте: На Львовщине попрощались с двумя жертвами мусорной лавины, ГосЧС возобновила поиски еще одной

Директор міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" Олена Кравченко заявила, що ситуація на Грибовицькому сміттєзвалищі – це справжня трагедія, яку можна сміливо називати техногенною катастрофою, найбільшою в Україні, пов’язаною зі сміттям. Це найбільша трагедія після Чорнобиля. "За ці дні ми аналізували дуже багато інформації, виступів тощо. Говорили, що трагедія сталася внаслідок відсутності дощу. Та трапилася вона не внаслідок відсутності дощу, а через відсутність пріоритетності питань довкілля в нашій державі впродовж останніх 25 років. В Україні охорона довкілля – це щось про метеликів. Наша влада від центрального рівня і далі по вертикалі не бачить цієї пріоритетності. І внаслідок відсутності охорони довкілля як частини національної безпеки ми сьогодні маємо цю трагедію", – наголосила Олена Кравченко.

Уповноважений фракції ВО "Свобода" у Львівській облраді Олег Панькевич заявив, що кримінальне провадження щодо трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі має бути не тільки "за фактом", а й проти конкретних посадовців, перший з яких – міський голова Львова.

За його словами, міський голова завжди уникав цієї теми, не прагнув її вирішувати.

Читайте: Мусорный скандал: Львовский горсовет собрался выразить недоверие мэру Садовому

"Обласна рада в минулому скликанні багато разів акцентувала на проблемі й ухвалювала рішення щодо сміттєзвалища. Але Садовий ігнорував засідання облради з цього питання. Ми навіть ініціювали спільну сесію Львівської обласної та міської рад, на якій з обласного бюджету виділили кошти на рекультивацію, звернулися також по фінансування до уряду. Тоді, під час підготовки до Євро-2012, був шанс вирішити проблему сміттєзвалища. Львів отримав величезні кошти з держбюджету, будували чимало об’єктів (окреме питання, як ці кошти використали). Але тоді міський голова найпершим мав гостро ставити питання про вирішення задавненої проблеми. Та йому це було не потрібно", – наголосив депутат.

Тим часом прокурор Львівської області Віталій Макішев пообіцяв, що в межах відкритого кримінального провадження щодо Грибовичів слідчі дадуть оцінку діяльності міськради".

А громада вже зробила свої висновки. Лише за кілька днів петиція про відставку міського голови Львова Андрія Садового набрала 1000 голосів. Цього достатньо, щоб мер її розглянув, та чи вистачить на це сили духу?