Українці на "плавучому Вавилоні"
У команді круїзного лайнера, немов у новому Вавилоні, перемішані мови, культури та релігії. Як громадяни України знаходять роботу на німецьких суднах і що вони там роблять, з'ясовував кореспондент DW.
15 палуб 2500 пасажирів, понад тисячу членів екіпажу - все це Mein Schiff 4, найновіший на сьогоднішній день круїзний лайнер, що належить до флотилії туристичної компанії TUI. Порівняння з новим Вавилоном просто напрошується: у команді зібрані представники майже 50 країн. І в цьому строкатому котлі різних мов, релігій та культур далеко не останнє місце займає українська "діаспора".
Акробати на сцені і в повітрі
Номери українських акробатів Дениса Проскури та Аріни Зінченко, Антона Мужицького і Наталії Рясної, поза сумнівом, прикраса щоденних шоу, які збирають повну театральну залу на тисячу глядачів. На Mein Schiff вони опинилися вперше, хоча працювали за межами Українивже не раз. У тому числі й у Німеччині. Дениса, наприклад, кілька років тому можна було побачити на сцені берлінського театру Schaubuhne. А ще в біографії артистів, чий творчий шлях починався в Києві та Запоріжжі - Австрія, Туреччина, Індонезія, Казахстан, Тайвань. "Я в Україні вже більше трьох років не працював", - говорить Антон.
Акробати потрапили на Mein Schiff випадково. "Знайшли в Інтернеті оголошення про кастинг, пройшли відбір, підписали контракт за формулою 2 4", - розповідає Аріна. Це означає, що протягом двох місяців в Берліні проходив репетиційний період, під час якого були підготовлені кілька барвистих шоу. Сама робота на судні розрахована на чотири місяці. Причому практично щовечора в театрі дають чергову виставу, а, крім того, артисти беруть участь в різних суднових заходах, зокрема, в обов'язкових тренуваннях, присвячених питанням безпеки. "Вони прекрасні люди і чудові артисти дуже високого рівня", - говорить про українців директор круїзу Ганс Ланґен.
Хто шукає той знаходить
Більшість українців, як і представники інших націй, знаходять роботу на круїзних суднах через спеціалізовані сайти морських агентств. Такі, наприклад, як jobcruiseship.com або volans.com.ua. Вони пов'язані з усіма провідними круїзними компаніями світу і пропонують найрізноманітніші посади на кораблях. Мабуть, єдиною обов'язковою умовою отримання контракту є знання іноземної мови. У рецепціоніста, 28-річного жителя Севастополя Михайла Євгеньєва, уже п'ятирічний досвід роботи на круїзних лайнерах. За своє життя на березі він встиг попрацювати викладачем англійської та німецької мови і морським агентом в своєму місті. За його спостереженнями, українці на суднах працюють найчастіше в ресторанах, магазинах, контролюють роботи покоївок в підрозділах Housekeeping. Робота на лайнері - не з легких, зізнається Михайло. "Працювати доводиться по 10 годин на день, фактично без вихідних", - каже рецепціоніст.
Що стосується заробітків, то це питання, зрозуміло, індивідуальних контрактів і обговоренню не підлягає. Але професійна стюардесса Людмила Скуратовська, мешканка невеликого містечка в Житомирській області, говорить, що грошей, які вона заробляє на судні, вистачає на те, щоб допомагати родичам в Україні. При цьому Людмила, яка має досвід роботи і на річкових круїзах в Європі, каже, що хотіла б перейти в службу Housekeeping, де відповідальності побільше, а навантаження поменше. Нічого неможливого в цьому немає - компанії всіляко заохочують бажання співробітників підніматися професійними сходинками, допомагають з навчанням.
Прообраз нового світу
За традицією, в останній день круїзу на сцені театру команда прощається з гостями лайнера. Кухарі та офіціанти, покоївки і співробітники служби безпеки, організатори екскурсій і виховательки з дитячого клубу і багато-багато інших. Громадяни Австрії та Латвії, США та Філіппін, В'єтнаму та України, Бельгії та Гондурасу - всі країни і не перерахуєш. Звертаючись до гостей, директор круїзу Ганс Ланґен виголошує дуже прості і, здається, влучні слова. "Коли ви, повернувшись додому, сидячи в кріслі перед телевізором будете дивитися сюжет про яку-небудь чергову війну, згадайте цей лайнер. Тут люди, що представляють майже 50 різних мов, культур і релігій, кожен день на своєму досвіді доводять, що можна жити і працювати мирно і з повною повагою одне до одного".