Трагедія на Львівському сміттєзвалищі: чи будуть висновки?
Жодного задимлення на сміттєзвалищі у Малих Грибовичах уже немає, в повітрі трохи зберігається запах гарі та частковий сморід. Зараз на місцевому полігоні твердих побутових відходів проходить пошуково-рятувальна операція. Задіяно більше двохсот рятувальників і півсотні одиниць техніки. Надзвичайники шукають своїх колег, які першими прибули на місце займання й опинилися під завалами сміття, внаслідок стометрового зсуву.
Андрій Іванцік, пожежник із селища Куликів, якому пощастило врятуватися від завалу розповів DW, що на його очах лавина накрила трьох хлопців: "Я нагнувся до рукава, бачу трясеться земля, підношу голову - лавина починає рухатися з гори. Я починаю тікати перпендикулярно лавині в сторону, а хлопці бігли до ставу й та лавина їх накрила, два метри від мене пройшла".
Самозаймання чи підпал
За інформацією управління надзвичайних ситуацій у Львівській області, внаслідок зсуву під завалами опинилося троє рятувальників та еколог ЛКП "Збиранка". На момент підготовки матеріалу, доля трьох осіб залишалась невідомою. Одного рятувальника знайдено, але без ознак життя.
Міський голова Львова Андрій Садовий уже заявив, що причиною загоряння є підпал. Такої ж думки дотримуються й місцеві мешканці, які розповідають, що осередок займання був не в серединні сміттєзвалища, як-то буває при самозайманні, а близько до краю, на відстані доступній для вкидання запальної суміші.
На ліквідацію наслідків обвалу з резервного фонду бюджету міста депутати Львівської міськради виділили 14,25 мільйонів гривень.
Рятують прилеглі села
Паралельно з пошуком зниклих відбувається укріплення дамби, яка утримує інфільтрати зі сміттєзвалища. Озера надтоксичних інфільтратів мають глибину більше 10 метрів, пояснює голова комісії з питань екології Жовківської районної ради Ігор Муравський. "Дамба вже в трьох місцях тріснула, якщо прорве, то навколишні села може залити - це дуже токсична речовина", - зазначив Муравський.
Грибовецьке сміттєзвалище є найбільшим забруднювачем навколишнього середовища у Львівській області. Сміттєзвалище працює з 1957 року, його термін експлуатації давно вичерпався. Місцева громада неодноразово виходила на акції протесту з вимогою вирішити надважливу екологічну проблему: рекультивувати та закрити полігон. Однак звалище досі діє, а громаду повсякчас годують обіцянками.
ЄІБ як вирішення проблеми
Після надзвичайної події Садовий повідомив, що Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) погодився виділити кошти місту на рекультивацію й завод для сортування сміття. "Це наш єдиний партнер на сьогодні. Проект на погодженні у мінрегіонбуді. Група з інвестиційного банку вже двічі відвідувала Львів і знає ситуацію", - заявив у вівторок на брифінгу Андрій Садовий. Він додав, що на урядове погодження проекту очікують найближчим часом. Вартість - 40 мільйонів євро. Левова частка грошей піде саме на рекультивацію й вирішення проблеми з гудронними озерами, що утворилися внаслідок неправильної експлуатації звалища.
Водночас мер запевнив, що за час його головування, жодних інвестиційних пропозицій щодо рекультивації звалища до нього не надходило: "Рекультивація - це збиток, а не бізнес. Я відповідаю за всі свої слова… жодної пропозиції не було. В ситуації, що склалася, винні усі і я теж, тому готовий відповідати згідно з чинним законодавством", - заявив Садовий.
Охочих інвесторів, які б хотіли збудувати новий сміттєпереробний завод для Львова зголошувалося чимало. В силу невідомих обставин жоден з проектів не отримував погодження в мерії. Уся проблема була в земельній ділянці, місцеві громади критично сприймали пропозицію з будівництва заводу.
Тим часом політичні опоненти лідера "Самопомочі" Андрія Садового, ВО "Свобода" теж зреагували та трагедію. Вони подали проект ухвали про висловлення недовіри міському голові, який, на їхню думку, не забезпечив побудову нового сміттєзвалища для твердих побутових відходів. Ухвалу про недовіру депутати не підтримали.