Боротьба з офшорами: Євросоюз заворушився через "панамські документи"
Таку єдність депутати Європейського парламенту демонструють не часто. "Ця практика є асоціальною", - обурюється голова Європейської народної партії Манфред Вебер, згадуючи при цьому ухилення від сплати податків та відмивання брудних грошей як оборудки, викриті "панамськими документами". Його фракція наполягає на тому, аби викликати до Європарламенту представників юридичної компанії Mossack-Fonseca. А соціал-демократи, ліберали, "зелені" та ліві виступають за створення слідчої комісії.
Єврокомісар Пьєр Московісі розглядає скандал як вкрай важливий "сигнал": країни-члени ЄС повинні вжити рішучих заходів проти податкового шахрайства, агресивних схем ухилення від сплати податків та відмивання коштів. Серед таких заходів і розкриття даних про кінцевих бенефіціарів фірм, як це, до речі, уже передбачено Директивою проти відмивання коштів. У травні Єврокомісія представить список країн, які створили в себе "податкові оази" й не демонструють готовності до кооперації в цих питаннях. А в червні конкретні жорсткі пропозиції щодо них уже мають стояти на порядку денному.
Реактивна сила публічного обурення
"Тиск чиниться, тепер ми повинні побачити, які конкретно точки докладання зусиль виявить розслідування даних, отриманих завдяки "панамським документам", - каже Петер Сімон, експерт з питань податків німецьких соціал-демократів у Європарламенті. Після скандалу навколо "податкового раю" у Люксембурзі - ця афера отримала назву "Люкслікс" - Єврокомісія концентрувалась передусім на підприємствах, які ухиляються від сплати податків, тепер же ж йтиметься про відмивання коштів політиками та окремими особами, котрі ховали й ховають гроші в офшорах.
Соціал-демократи та інші фракції у Європарламенті мають намір поступового визначити правила, метою яких є притягнення до відповідальності через запровадження міжнародних санкційних списків не тільки підприємств, що вдаються до податкових оборудок, а й, наприклад, фізичних осіб. Те, що сирійський диктатор Башар Асад через посередників заховав свої статки в "податкових оазах", відомо давно. Однак зараз країни-члени ЄС мають діяти, оскільки вони опинились під тиском. "Це тривалий процес, але завдяки панамському скандалу тепер усе відбуватиметься швидше", - пояснює Сімон.
Прозорі правила для концернів
"Щороку ЄС втрачає від 50 до 70 мільярдів євро через ухилення підприємств від сплати податку на доходи". "88 відсотків європейців підтримують запровадження більш жорстких правил проти існування "податкових оаз" та ухилення від сплати податків". Такі аргументи Єврокомісія наводить для обґрунтування свого першого кроку в боротьбі з "податковими оазами", а саме встановлення правил прозорості для економічних гігантів. Єврокомісар Джонатан Хілл пояснює: "Панамські документи" не змінили наш порядок денний. Але вони посилили нашу рішучість. Податки повинні платитись там, де отримуються доходи".
Усі міжнародні концерни в майбутньому повинні розкривати дані про доходи їхніх європейських дочірніх підприємств та податки, які вони сплачують. Це правило має діяти на всій території ЄС - в кожній країні. Зобов'язання про надання таких даних має перекреслити практику використання фірмами дірок та слабких місць у податковому законодавстві окремих країн ЄС. Ця вимога, щоправда, поширюватиметься на міжнародні компанії з річним оборотом від 750 мільйонів євро. Загалом йдеться про приблизно шість тисяч концернів, кажуть у Єврокомісії. Таким чином Брюссель запобігає тому, що концерни переводять доходи в ті країни, де вони явно можуть отримати податкові зиски.
Критика пропозиції Єврокомісії
Громадські активісти та критики вважають такі заходи недостатніми: "Поки це стосуватиметься тільки країн ЄС, а не всіх держав, мультинаціональні концерни матимуть достатньо можливостей ховати свої доходи", - пояснює Тове Рідінг, речник мережі "Борги та розвиток". А Фабіо ді Масі, експерт з питань податків фракції Лівих у Європарламенті, додає: "Плани Єврокомісії стосуються лише ЄС". Він вимагає від ЄС скласти список того, що відбувається в "податкових оазах". Адже досі, як наголосив ді Масі, вони перебувають так би мовити під патронатом інших країн. У зв'язку з цим варто згадати, наприклад, як Великобританія покриває свої колишні колонії. Не варто забувати й про Неваду та Делавер - "податкові оази" США. Вони теж залишаються поза увагою, констатував ді Масі.
У Європарламенті критика лунає і від соціал-демократів: "Поріг дуже високий". Адже під дію правила потраплятимуть тільки великі концерни, інші ж можуть беззастережно продовжувати робити те, що робили, каже Петер Сімон. Разом із колегами він підтримує пропозицію знизити планку для розкриття таємниць доходів до 40 мільйонів євро річного обороту.
Своє невдоволення демонструють і "зелені": "Відповідь Єврокомісії на "панамські документи" розчаровує". Вона, наголошують "зелені", дозволяє концернам і надалі приховано робити свій бізнес у США чи Швейцарії. Тільки в американському штаті Делавер зареєствровано понад один мільйон фірм, каже податковий експерт Свен Ґіґольд. За його словами, це, звичайно, добре, що Єврокомісія нині реагує на вже багаторічні заклики Європарламенту зробити прозорими податкові процедури - але представлений проект не перекрив можливості для певних маніпуляцій.