Критика влади: підводні камені рішення українського уряду

Кабінет міністрів України вимагає у державних службовців утримуватись "від проявів публічної критики діяльності державних органів та їхніх посадових осіб". Такий пункт передбачений у оприлюдненій у вівторок, 1 березня, постанові уряду "Про затвердження Правил етичної поведінки державних службовців", ухваленій ще 11 лютого. Цей документ передбачає сім принципів етики державної служби: служіння державі та суспільству, гідну поведінку, доброчесність, політичну нейтральність, прозорість і підзвітність, сумлінність та лояльність. Саме дотримання принципу лояльності і вимагає від чиновників утримання від критики влади та її представників. Дотримуватися правил етичної поведінки чиновники повинні навіть у неробочий час. "Служіння державі і суспільству передбачає недопущення, у тому числі поза державною службою, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця", - йдеться у постанові. У документі передбачено, що за порушення правил держслужбовці мають нести дисциплінарну відповідальність. Вона ж полягає, зокрема, і у звільненні чиновників з посади. Мовчання означає лояльність Експерти побачили у вказаних нормах універсальний інструмент переслідування інакомислячих. "Це абсурд. У свій вільний від роботи час людина має право робити те, що вона хоче. Складається враження, що це інструмент тиску на неугодних", - зазначив в інтерв'ю DW директор Центру політичних студій та аналітики, кандидат наук з державного управління Віктор Таран. За його словами, правила є половинчастими, адже у них не вказується, що чиновники підзвітні суспільству, а лояльність до влади обумовлена мовчанням. "Фактично держслужбовця, який не згодний з діями свого керівника, за слова, сказані на прес-конференції, чи за пост у Facebook можна звільнити. Це ненормально", - вважає і медіаюрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін. Він пояснює, що термін "критика" в урядовій постанові надто розмитий у формулюванні, адже критикувати можна як безпідставно, так і конструктивно з оціночними судженнями, які базуються на фактах. "Це непропорційне обмеження права людини на висловлювання. Ця норма дуже погано виписана", - переконаний Бурмагін. Судів не уникнути Він зауважує, що кодекс етичної поведінки державних службовців є в інших європейських країнах, однак на відміну від українського, норми там детально виписані, аби унеможливити необґрунтовані судові позови. Адже в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) уже є прецедентні справи, за якими ухвалені однозначні рішення. Бармагін нагадує, зокрема, про рішення у справі "Віллє проти Ліхтенштейну" від 1999 року, коли високопосадовця з цього королівства звільнили за критику конституційної реформи, яку влада намагалася запровадити в його країні. "Європейський суд тоді постановив, що це є порушенням статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (дана стаття гарантує право на свободу висловлювання. - Ред.). Чиновник з Ліхтенштейну тоді захистив свої права. У нас же виходить, що держслужбовець мусить тепер мовчати, бо його потенційно можуть переслідувати", - каже медіаюрист. Він не виключає, що якщо через критику влади звільнятимуть українських держслужбовців, вони матимуть високі шанси на виграш справ у Європейському суді з прав людини. ЄСПЛ, до речі, ухвалив уже низку рішень у по таких справах, у яких зокрема, вказав, що "втручання держави в здійснення свободи вираження думки особою, яка обіймає певну посаду, вимагає пильної уваги з боку ЄСПЛ". Крім того, суд пояснив, що "свобода висловлювання у тому вигляді, як вона втілена у статті 10 Конвенції, обмежена низкою винятків, які, однак, повинні трактуватись у вузьких межах, а необхідність будь-яких втручань має бути переконливо підтверджена". При цьому ЄСПЛ зазначив, що у кожній подібній справі він приділятиме особливу увагу посаді, яку обійматиме заявник, твердженням заявника, контексту, у якому вони робились, а також реакції на ці твердження. Без обговорень Повертаючись до України, варто зазначити, що правила етичної поведінки держслужбовців, затверджені урядом, містяться лише на одній сторінці. "Зважаючи на дати прийняття і оприлюднення документа, видно, що готували його поспіхом і під конкретну дату, аби встигнути відзвітувати про це у Верховній Раді під час звіту уряду. Це схоже на невдалий піар", - каже експерт групи з реформування публічної адміністрації Реанімаційного пакету реформ Микола Виговський. Він наголошує, що цей документ потрібен для того, аби з 1 травня в Україні почав діяти новий закон про державну службу, однак з експертами правила етичної поведінки держслужбовців представники Кабміну не обговорювали, хоча по всім іншим документам раніше радилися. Разом з тим експерт не бачить великих проблем з тим, що етичні правила держслужбовців включають заборону на критику влади. На його думку, це поширена практика "корпоративної культури". "Про диктатуру не йдеться. Методів тиску на держслужбовців і так вистачає, зокрема через нарахування чи ненарахування премій і надбавок, які можуть у кілька разів перевищувати зарплату", - вказує Микола Виговський. Держслужбовці: за і проти Думки самих держслужбовців щодо заборони критикувати владу також розділились. Голова Дарницької районної адміністрації у місті Києві Геннадій Сенцов в інтерв'ю DW сказав, що підтримує таку норму. "Кожен держслужбовець є частинкою держави. Якщо йому не подобається політика, яку здійснює президент та уряд, то він має звільнитися, а потім критикувати скільки завгодно. Бо держслужбовці ж тільки надають адміністративні послуги, а політикою і критикою мають займатись політики", - вважає Сенцов. Він розповів, що у його адміністрації "критикани", які не згодні з його позицією чи керівництва країни, зазвичай пишуть заяви на звільнення за власним бажанням. Натомість посол зі спецдоручень МЗС України Дмитро Кулеба переконаний, що вимога утримуватися від публічної критики виправдана, але в українських реаліях нездійснена. "Бо етика і робота до сьомого поту у нас для одних, а корупція і регіт з "лохів" - для інших", - написав Кулеба на своїй сторінці в Facebook.