Візова лібералізація: в ЄС застерігають, що зарано відкорковувати шампанське
Верховна Рада України проголосувала всі необхідні закони з "безвізового пакета", на ухваленні яких наполягав Євросоюз для візової лібералізації. Поправки до закону про електронне декларування у тому вигляді, як його хочуть бачити в Європейському Союзі, українські депутати ухвалили у вівторок, 15 березня, підтримавши їх 278 голосами.
Скандальні поправки
Зміни до цього закону ледь не поставили хрест на мрії українців їздити до ЄС без віз. Адже Верховна Рада тричі намагалася "схитрувати" і відстрочити на рік електронне декларування доходів чиновниками на високих державних посадах. Останню спробу уникнути електронного декларування депутати зробили в середині лютого, ухваливши поправки до антикорупційного законодавства, згідно з якими у 2016 році службовці високого рангу мали подавати електронну декларацію, однак відповідальність за неправдиві відомості у ній вводилася лише з 2017 року. Автором суперечливого лютневого закону був депутат від "Блоку Петра Порошенка" Вадим Денисенко.
Тоді ЄС гостро розкритикував такі законодавчі зміни, давши зрозуміти українській владі, що таке "вільне трактуванням" їхніх чітких вимог щодо електронного декларування може остаточно зруйнувати безвізові перспективи України. Після таких різких заяв президент України Петро Порошенко наклав вето на закон депутата Денисенка і вніс альтернативний проект, за який депутати остаточно проголосували 15 березня. "Парламент зробив усе, щоб українці змогли їхати в Європу без віз вже в цьому році", - написав президент України Петро Порошенко на своїй сторінці в мережі Facebook.
За президентські зміни не голосувала фракція "Опозиційного блоку". "Електронне декларування не дасть нічого нового. Всі декларації вже і так є на сайтах, зокрема Верховної Ради. А кому потрібен безвізовий режим, якщо українці зараз настільки зубожіли, що не можуть собі дозволити поїхати в ЄС", - прокоментував DW позицію фракції депутат з "Опозиційного блоку" Олександр Долженков.
Хто боїться електронного декларування?
Раніше президент зазначав, що його пропозиції, розроблені адміністрацією президента і громадянським суспільством, остаточно узгоджені з Євросоюзом.
Ухвалені парламентом норми передбачають, що механізм електронного декларування доходів чиновників буде запущено вже цього року. Також вони встановлюють кримінальну відповідальність за подачу чиновниками недостовірних даних у деклараціях. Якщо подані чиновником відомості відмінні від достовірних на суму понад 250 розмірів мінімальної зарплати (а це на сьогоднішній день майже 345 тисяч гривень), то його можуть ув'язнити на строк до двох років або направити на громадські роботи, або накласти штраф. Якщо різниця між достовірним і задекларованим менша - з чиновників стягуватимуть штраф, але менший.
"Депутати перші, хто мають декларувати свої доходи в електронному вигляді, тому вони намагалися усіма способами унеможливити ухвалення нормального закону", - пояснює експерт групи з реформування антикорупційного законодавства платформи "Реанімаційний пакет реформ" Андрій Кухарук.
Україна ще не виконала всі обіцянки
Чому саме електронне декларування доходів було таким принциповим для ЄС та українського громадянського суспільства? Адже це інструмент, з яким працюватиме Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), необхідний для оперативного аналізу декларованих і реальних статків українських чиновників, пояснює експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк. Нині він претендує на посаду члена комісії, яка обиратиме членів агентства.
Вже котрий місяць НАЗК не може запрацювати через конфлікт всередині конкурсної комісії. Це ще одна перепона на шляху України до безвізового режиму, адже єврочиновники неодноразово наголошували, що прогрес у візовій лібералізації буде тоді, коли в країні буде запроваджено електронне декларування та на повну запрацює Нацагенство із запобігання корупції. Голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський у своєму коментарі агенції "Інтерфакс-Україна" заявив, що НАЗК є "останнім невиконаним зобов'язанням з п'яти, взятих на себе керівництвом України минулого грудня". Водночас у неофіційних розмовах єврочиновники скептично застерігають українців, що ще зарано відкорковувати шампанське. У четвер, 17 березня, у Брюсселі запланована зустріч Петра Порошенка з головою Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером та президентом Європейської Ради Дональдом Туском. Про це повідомив DW прес-аташе представництва ЄС в Україні Давід Стулік. "Основною темою розмови буде безвізовий режим", - уточнив Стулік.