Через "політизовані" комунальні тарифи інвестори не цікавляться українськими ТЕЦ
До кінця року на приватизаційному конкурсі український уряд має намір продати перші чотири ТЕЦ, які забезпечують теплом найбільші міста на півдіні країни. Однак бажаючих придбати "радянські музеї" обмаль.
Український уряд планує якнайшвидше позбавитись збиткового баласту зі свого енергетичного кейсу. До кінця року чотири найбільші теплоелекроцентралі (ТЕЦ) на півдні України мають перейти у приватні руки. Ще у травні їх почали готувати до продажу після затвердження переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015 році. Відповідно до плану-графіку приватизації Фонд держмайна України (ФДМУ) вже у вересні має приватизувати 99,92 відсотка ПАТ"Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", у листопаді - 94,99 відсотка ПАТ "Одеська ТЕЦ" та 94,833 відсотка ПАТ "Херсонська ТЕЦ" та у грудні - 95 відсотків ПАТ "Миколаївська ТЕЦ".
Перед приватизацією основного пакету акцій підприємств для визначення інвестиційного попиту та ринкової вартості компаній мали б бути продані п'ятивідсоткові міноритарні пакети. Але торги так і не були проведені. Публічного інтересу до приватизації цих об'єктів ніхто з великих міжнародних інвесторів не виявив, українські великі покупці обмежено цікавляться купівлею ТЕЦ, тому урядовцям доводиться сподіватися хіба що на потенційних місцевих інвесторів у регіонах, каже експерт з реформи енергетичного ринку аналітичного центру DiXi Group Любомир Коковський. Такими є результати аналітичного дослідження центру щодо підприємств, виставлених на продаж. "На цих підприємствах величезні борги. У ринкових умовах ці підприємства будуть нерентабельними, оскільки обладнання надзвичайно застаріле", - наголошує Коковський.
Це усвідомлюють і ФДМУ. За словами голови відомства Ігора Білоуса, багато в чому це будівлі 1950-60-х років. "Це вже музеї, за великим рахунком. Їх дійсно треба продавати", - визнає він.
"Заполітизоване" тепло
За фінансовими показниками, виставлені на продаж підприємства є боржниками НАК "Нафтогаз-Україна" за поставлений газ, і їхнє майно у будь-який момент може бути конфісковано за позовом "Нафтогазу". Зокрема, Одеська ТЕЦ заборгувала за газ 472 мільйони гривень, Дніпродзержинська - 454 мільйони. Тому поки триматися на плаву цим компаніям допомагає держава за рахунок фінансової підтримки. До того ж робота цих підприємств носить сезонний характер, адже всі вони виробляють теплову та електричну енергію лише в опалювальний сезон, тобто з жовтня по квітень відповідно до розпоряджень місцевих органів влади.
Саме місцева влада, за розрахунками Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), встановлює тарифи на тепло і гарячу воду для насалення, за якими ТЕЦ і надають свої послуги. Тому інвестору, який захоче придбати виставлені на продаж ТЕЦ, доведеться несолодко, кажуть експерти. "У тарифах закладена політична складова: ціна на газ, залежна НКРЕКП, інтерес місцевої влади. Тож інвесторам доведеться увесь час балансувати. До того ж це великі об'єкти, які потребують значних капіталовкладень на модернізацію", - вказує директор науково-технічного центру "Псіхєя" Сергій Сапегін. Саме наявністю цих ризиків він пояснює відсутність інтересу у великих міжнародних компаній до приватизації ТЕЦ в Україні.
Окрім цього жоден український уряд не зміг оргнізувати хоча б одну "зразкову приватизацію" ТЕЦ, аби показати привабливіть інвестування у такі об'єкти, наголошує старший аналітик з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Денис Саква. "Немає успішних пілотних проектів, які б показали схему роботи ТЕЦ з прибутком, оскільки у цій сфері багато політики", - вважає Саква. Він вказує на те, що ТЕЦ могли б заробляти на виробництві електроенергії та продавати її в енергоринок, оскільки основною діяльністю ТЕЦ є комбіноване виробництво теплової та електричної. Утім, через зношеність систем, об'єкти, виставлені на продаж, не можуть використовувати свої потужності для повноцінного виробництва електроенергії.
Зима - критичний рубікон
Експерти зауважують, що великим міжнародним інвесторам потрібні чіткі правила гри на енергетичному ринку, аби вони хотіли вкладати гроші в українські енергооб'єкти. "Інвестори хочуть мати чітке розуміння, як вони працюватимуть найближчі 5-10 років, аби відразу визначити собі точку беззбиткововсті, після проходження якої вони зможуть заробляти. Для них важливо розуміння, як розвиватиметься енергоринок в Україні, й які реформи точно будуть здійснені у цій сфері, але поки цього нічого у них немає, які і три роки тому", - констатує Любомир Коковський.
За словами експерта, ці чотири ТЕЦ, які нині уряд намагається продати, вже виставляли на приватизаційний конкурс у 2012 році, однак - безуспішно. Коковський вказує на те, що аби цього разу енергооб'єкти були продані, першочергово треба змінити принципи формування Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг. Вона має стати більш унезалежненою від політики та працювати винятково на ринкових засадах. Адже зараз ця комісія, яка визначає комунальні тарифи та ціни на вироблену електроенергію, зокрема і для ТЕЦ, формується виключно за квотою президента. Нині доопрацьовується розроблений законопроект про більшу незалежність НКРЕКП.
Експерти та аналітики енергетичної галузі вирішили стоврити Стратегічну дорадчу групу, куди увійшли представники Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Групи підтримки України Європейської Комісії, аби допомогти українській НКРЕКП стати дійсно незалежним органом. "Без цього об'єкти енергетики не зможуть ефективно працювати. Потрібно, щоб члени комісії вибиралися на відкритому конкурсі, а не призначалися президентом і працювали прозоро. Тоді інвестори бачитимуть чіткі правила гри", - наголошує Коковський.
Водночас експерти переконані, що робити це потрібно якнайшвидше, оскільки до зими залишилось небагато часу. "Ця зима покаже, як далі функціонуватимуть енергооб'єкти. Якщо через критичну зношеність, вони не зможуть постачати населенню тепло у повному обсязі, хоча люди за високими тарифами платитимуть за нього, вони "відрізатимуться" від централізованого опалення і гарячого водопостачання", - прогнозує Сергій Сапегін. На його думку, після нинішнього опалювального сезону продати ТЕЦ уряду буде ще важче. Аналітик Денис Саква припускає, що виставлені ТЕЦ таки будуть продані, але за ціною, значно нижчою, ніж їхня ринкова вартість.
В Україні функціонує 20 великих ТЕЦ та близько 200 маленьких. Дуже незначна частина з цих ТЕЦ приватизовані.