Розвал коаліції у Верховній Раді - повернення ситуативної більшості
Після виходу з коаліції фракцій "Самопоміч" та "Батьківщини" можна очікувати формування нової більшості у складі фракцій блока Петра Порошенка, "Народного фронту" та Радикальної партії Олега Ляшка, вважають експерти.
Вихід з правлячої коаліції фракції "Самопоміч" не стало сенсацією ані для депутатів парламенту, ані для опитаних політологів. Протиріччя з "Народним фронтом" (НФ) та Блоком Петра Порошенка (БПП) в цієї політсили визрівали давно. "Провід партії об’єднання "Самопоміч" ухвалив визнати неможливим подальше перебування в союзі з політичними силами, які стали учасниками олігархічного перевороту в парламенті та припинити участь в парламентській коаліції", - сказано в повідомленні партії, оприлюдненому на її офіційному сайті.
Днем раніше про вихід з коаліції оголосила фракція партії "Батьківщина". Якщо обидві ці фракції подадуть офіційні документи про вихід з коаліції, вона втратить 35 депутатів і за 10 днів спікер парламенту має оголосити припинення існування парламентської більшості. Адже фракція БПП нараховує 136 депутатів, а НФ - 81, що в сумі дає 217 депутатських голосів, тоді як для простої більшості слід мати не менше 226 депутатських голосів. До того ж, напередодні про вихід з коаліції заявили ще три депутати від БПП - Дмитро Добродомов, Олег Мусій та Богдан Матковський.
"Золота акція" Олега Ляшка
Але остаточно ховати існуючу коаліцію поки що зарано, вважає експерт Інституту соціальних технологій "Соціовимір" Ярослав Макітра. Він нагадав у бесіді з DW, що фракція Радикальної партії у складі 21 депутата лише проголосила першого вересня минулого року перехід в опозицію, але юридично так і не оформила свого розлучення. Напередодні Ляшко заявив, що готовий брати участь у формуванні нової коаліції і цю заяву вже встиг привітати прем'єр Арсеній Яценюк. Це означає, що Радикальна партія може бути частиною коаліції не лише формально, а й фактично.
Альтернативний варіант розвитку подій, як вважає Макітра, - це продовження політичної кризи, коли всі сторони не чують одна одну і завищують політичні ставки. "Тоді ситуація зайде в глухий кут і за місяць-півтора постане питання про позачергові парламентські вибори", - розмірковує експерт. Він переконаний, що це не влаштовує президентську сторону, яка зацікавлена у формування "коаліції трьох", щоб задля отримання кредитів та міжнародної підтримки продемонструвати Заходу подолання політичної кризи.
"Ширки" не буде
Останнім часом ціла низка депутатів від різних фракцій заявляла про існування де-факто коаліції між фракціями "Народного фронту", Блоку Петра Порошенка й Опозиційним блоком, який ситуативно не раз долучався до голосування важливих для Порошенка та Яценюка законопроектів. Опозиційний блок нараховує 43 депутати і є третьою за чисельністю політсилою в нинішньому складі Верховної Ради.
Попри те, що Опозиційний блок іноді виступав на боці чинної влади, київський політолог Сергій Таран заперечив можливість юридичного оформлення такого політичного шлюбу. "Всі пам'ятають, чим це закінчилося в 2005 році, тому проєвропейські партії радше підуть на позачергові вибори, ніж на "широку коаліцію". Проте, ситуативне голосування буде можливим і далі за участі будь-якого набору політичних сил", - вважає Таран.
У своїй заяві про вихід з коаліції фракція "Самопомочі" вже висловила готовність підтримувати законопроекти, що "сприятимуть обороноздатності України, європейській інтеграції та зростанню добробуту людей".