Міністр соцполітики: кажуть, що війна вигідна олігархам. А людям, які отримують дві пенсії, хіба ні?
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Неоголошена війна змусила сотні тисяч людей залишити свої домівки. Проблема тимчасово переміщених осіб стала однією з найболючіших для України - держава була не готова до такого напливу переселенців.
Політику Міністерства соціальної політики в цій сфері часто критикують. Голова відомства Андрій Рева в другій частині інтерв'ю "Обозревателю" визнає, що проблем багато. Як планується їх вирішувати - читайте нижче.
До того ж, міністр розповів про реформування системи соціальних послуг і взаємини з так званим пенсійним фондом "ДНР". Перша ж частина інтерв’ю з паном Ревою присвячена темі пенсій і субсидій.
- Чимало переселенців так і не змогли адаптуватися до нових умов: знімати житло їм не по кишені, роботу за спеціальністю не знайшли, а дехто зіткнувся з проявами стигматизації. І частина переселенців змушена була повернутися на окуповані території. Зрозуміло, що держава не була готова до такого напливу переселенців. Тому якоїсь програми підтримки заздалегідь ніхто не готував. Але минуло вже два роки. І як я розумію, комплексної програми досі немає? Бо ви ж розумієте, що адресна допомога - це не та сума.
- Два роки проблемою переселенців займалося тільки Міністерство соціальної політики. Вважалося, що це виключно наша проблема. Але вибачайте… Людині треба десь жити. Мінсоцполітики може вирішити цю проблему? У переселенця можуть бути діти, яких потрібно віддати у садочок, а ви знаєте, що діється з місцями. Мінсоцполітики може вирішити цю проблему? Людина може захворіти та потребувати лікування, у тому числі від рідкісних хвороб. Мінсоцполітики може вирішити цю проблему? Тобто, коли ми подивимося на проблематику переселенців, побачимо, що вона значно ширша, ніж можливості мого міністерства. Це нарешті зрозуміли аж через 2 роки. Створено спеціальне Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Щоправда, воно ще не працює на повну потужність. Але розуміння комплексного підходу до вирішення проблем ВПО вже приходить.
Читайте: Рева объяснил, что может решить катастрофу с бедностью в Украине
Крім того, якщо подивимося на те, що робилося в цій сфері протягом двох років, дещо в ніякі ворота не влазить. Стукнуло комусь щось у голову - та припинили, умовно кажучи, 400 тисячам людей соціальні виплати, бо була думка, що їх там немає. Комусь не поставили штамп. Адже один орган уже не ставить, інший ще не ставить, а в законі написано, що ставити взагалі не потрібно. Проте нормативні документи не змінили, і люди ходили по колу.
Коли я прийшов сюди працювати, проблема стояла дуже гостро. Ми повинні були розблокувати соцвиплати й привести нормативну базу у відповідність до законів України. За 1,5 місяці ми це зробили.
- Але ж ці рішення піддали критиці…
- Так, одразу ж потрапили під вогонь критики: начебто ми порушуємо права людей, втручаємося в особисте життя переселенців тощо. Але ось людина з Донецька разом із родиною приїхала в незнайому місцевість. Тут ні друзів, ні знайомих, нікому вона за великим рахунком не потрібна. Хто буде займатися вирішенням її проблем на місцевому рівні? У кращому випадку вона прийде до органу соцзахисту, щоб постояти в черзі.
Коли я працював у Вінниці, цим займалася місцева влада. Я як заступник міського голови особисто відповідав за роботу з переселенцями. Щоб ви розуміли, станом на 1 січня 2015 року у нас було 4 тисячі переселенців, а рівно через рік уже 6 тисяч. І не тому що з Донбасу приїхало більше людей, а тому що переселенці, які спочатку поїхали до Житомира, Черкас та інших міст, перебралися до Вінниці. Вони ж спілкуються між собою та йдуть туди, де краще ставлення, де легше влаштуватися, де тобою опікуються. До того ж, до Вінниці переїхав Донецький національний університет. Це 700 викладачів і декілька тисяч студентів-переселенців.
Читайте: Драконовские тарифы на "коммуналку": сколько заплатит киевский пенсионер
Коли ми затверджували порядок соціальних виплат, то мали на меті не тільки взяти їх під контроль, але й створити дієвий механізм вирішення всіх проблем переселенців. Тому й було передбачено створення спеціальних комісій, очолювати які повинен заступник голови райдержадміністрації або заступник міського голови.
Маючи акт обстеження матеріально-побутових умов проживання переселенця, знаючи його проблеми, він одразу може дати доручення щодо лікування, влаштування дитини в садок тощо. Адже він є уповноваженою особою з великими можливостями, але нам сказали, що це чогось не правильно. Начебто це переселенцям буде заважати, але ж у Вінниці ми не заважали. Просто треба правильно побудувати роботу.
Проте дискусії тривають. Переважно через те, що у нас плутають переселенців і людей, які залишилися на окупованих територіях. Дуже часто люди, які залишилися там, намагаються під виглядом переселенців потрапити під дію цих нормативних документів. І тут виникає проблема, бо в законі написано, що внутрішньо переміщена особа - це та, яка живе на території, підконтрольній Україні.
А якщо людина живе там і лише інколи приїздить сюди, хіба можна вважати її переселенцем? Ні. У нас запитують, чого ми ними не займаємося. А тому що ми не контролюємо ту територію. Ми ж не платимо безпосередньо людині, яка залишилася в Донецьку. Ми платимо через відповідні соцоргани України. Але їх там просто немає.
Поки на окупованій території не буде легітимної влади, це неможливо. Зараз там не діє Конституція України. Де-юре це територія України, але де-факто ми не можемо забезпечити людям право на життя, на безпеку, на власність тощо. Критикуйте нас за тимчасово переміщених осіб – і є за що. Але не критикуйте за те, що ми зараз не можемо вирішити цю проблему, не плутайте одне з іншим. Мінсоцполітики не є локомотивом вирішення цих проблем. Тут є Мінський процес.
- А що з тими горезвісними міграційними штампами?
- Дивіться, усі ж думали, що АТО дуже швидко закінчиться. Люди ненадовго приїдуть, а потім повернуться додому. Людині видавалася довідка на 6 місяців. Місце її перебування фіксувалося міграційною службою за допомогою штампу. І завдяки цій довідці переселенцю у спрощеному порядку надавалися соціальні виплати. Але ситуація затягнулася. І довідку треба було постійно продовжувати. Якщо ні, то людині припиняли платити соціальні виплати.
Читайте: В 2017 году в Украине вырастут соцстандарты: Рева рассказал о пакете законов
Наприкінці 2015 року прийняли зміни до закону про свободу пересування і вільний вибір місця проживання та закон про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. По закону про свободу пересування функції реєстрації забрали у міграційної служби та передали місцевим органам влади. У другому законі було написано, що довідка переселенця видається безстроково й не потребує штампу.
Усі нормативні документи Кабмін мав привести у відповідність до закону протягом 3 місяців. На практиці, звичайно, ніхто нічого не робив. І ось, наприклад, у січні у людини закінчується термін дії довідки, потрібен штамп. Соціальні виплати припиняються. Бо відповідна постанова ще була в силі. Переселенцю кажуть іти до міграційної служби, але там штамп уже не ставлять. Потім люди йдуть до місцевих органів влади, але там відповідають, що у них ще немає таких повноважень. Переселенці повертаються до органів соцзахисту, а там: "Немає штампу - немає соцвиплат". І це все тривало 5 місяців, поки ми не привели у відповідність нормативні акти.
- Це було зроблено 8 червня, але наскільки я знаю, ще багато переселенців не отримали належні їм виплати. Коли проблема буде вирішена?
- Ми дали місяць на розблокування цього процесу. Задача дуже проста - ідентифікувати особу, зрозуміти, чи є вона досі переселенцем. Бо людина ж може поїхати у Донецьк і зникнути. У неї можуть забрати там картку. Хтось може за неї отримувати гроші. Тому ми встановили дуже простий процес верифікації. Ви нікуди не йдете, а до вас прийде інспектор, запитає, які у вас проблеми, попросить розписатися - усе. Якщо все нормально, людина на місці, то виплати відновлюють.
- Згідно з постановою № 365 протягом 6 місяців соціальні інспектори мають відвідати всіх переселенців. Але ж у нас дуже мало соціальних працівників…
- Можна збільшити. У чому проблема?
- У грошах.
- У містах, де переважно живуть переселенці, органи місцевого самоврядування самостійно приймають рішення про чисельність працівників органів соцзахисту. Якщо ви подивитеся на надходження до місцевих бюджетів з початку року, то побачите, що вони виросли на 50%. І збільшити кількість соцпрацівників - не проблема.
Збільшити кількість соцпрацівників - не проблема
- Очевидно, мова йде про значне збільшення кількості соцпрацівників. У Слов'янську, наприклад, налічується 50 тисяч переселенців, але всього три соціальних інспектора… Ну, це ж дуже мало.
- У Вінниці на 400 тисяч населення було 16 соцпрацівників. Так, у Слов'янську набагато менше. Але я тоді дивуюся, як вони взагалі могли виплачувати соціальні виплати, проводити обстеження матеріально-побутових умов проживання, хоча закон це передбачає. Якщо у них тільки 3 працівника, вони або "липу" писали, або виконували свою роботу дуже добре. Я найближчим часом туди навідаюсь і розберуся на місці.
Таким чином, ми всім пояснили, як застосовувати нові постанови. Процес пішов. Буде необхідність внести зміни в нормативні документи - внесемо. Адже не існує жодного ідеального документу. Тільки на практиці можна побачити реальні проблеми.
- Безсумнівно, вимагає реформування сама система адміністрування соціальних послуг. У Вінниці ви створили дійсно гарну систему - жила там якийсь час, відчула на собі. Як плануєте переносити вінницький досвід на Україну?
- До кінця року плануємо створити 5 таких "Прозорих офісів" в Україні, взявши за основу вінницький досвід. 26 травня у Вінниці ми збирали мерів 5 найбільших міст країни (Харків, Дніпро, Київ, Одеса, Львів) з метою показати їм систему й пояснити, чого очікуємо від них.
Ідея така: аналогічні прозорі офіси робимо в інших містах. Ті ж самі підходи, ті ж самі алгоритми. Створюємо на умовах співфінансування. Комп'ютери, меблі тощо купляємо за кошти Світового банку. Капітальний ремонт - навпіл. Половину оплачує місцевий бюджет, половину - державний. Усі 5 міст дали підтвердження. Зараз найпотужніше працює Харків.
- Але ж 5 міст - це не вся Україна.
- Правильно. Але, як кажуть, і Москва не за один день будувалася. Що таке Харків? Це 9 районів. Поки робимо прозорий офіс у першому. Це зразок. Далі вже Генадію Кернесу (міському голові Харкова – Ред.) не треба буде пояснювати, що й як. Він уже сам зможе зробити прозорі офіси в інших районах. Отримаємо ланцюгову реакцію. І наступного року Харків повністю буде "закритий" цією системою. У Києві 10 районів. Зробимо в одному. Потім потрібно буде пояснювати Віталію Кличку (міському голові Києва – Ред.), що робити? Ні. Таким чином ми відпрацьовуємо всі алгоритми на прикладі великих міст.
Читайте: Рева рассказал, сколько украинцев будут получать субсидии
Потім переходимо в міста обласного значення. І зможемо одночасно запустити більше, бо будемо працювати не тільки на базі Вінниці. Чому зараз тільки 5 міст? Бо Вінниця одноосібно не витягне: звісно, фахівці постійно допомагають, люди на місця їздять, але в них і своя робота є.
- Скільки років знадобиться, щоб запустити систему по всій Україні?
- Думаю, в ідеалі 5-7 років. Ми ж 4 роки до того всім показували, що робити. Але ніхто й пальцем не ворухнув. Зараз намагаємося поширити цей досвід шляхом зацікавлення. Тому що, коли мова йде про співфінансування, то кожен міський голова рахує у себе в голові та розуміє, що це вигідно. Тим більше, дуже проста статистика: у минулому році із 132 тисяч письмових звернень до міської ради Вінниці 107 тисяч були адресовані департаменту соціальної політики. Тобто, треба пояснювати, що "Прозорі офіси" дуже важливі для мешканців. Якщо мешканець не буде стояти в черзі, його за 15 хвилин обслужать, йому посміхнуться, до нього поставляться по-людськи, то й у нього буде нормальне ставлення до влади. А коли стоїть 300 людей у черзі, кондиціонерів нема, та й ще кажуть зайти завтра, то й ставлення до влади буде відповідне.
- Нещодавно декілька журналістів виклали у Facebook начебто фото переписки Пенсійного фонду України з так званим пенсійним фондом "ДНР". ПФ дійсно веде переписку або обмінюється даними з псевдоорганами "ДНР-ЛНР"?
- Ні. Той лист направив так званий пенсійний фонд "ДНР" на адресу управління Пенсійного фонду у Київській області. Там був наведений перелік людей, які отримують у них "пенсію". І в цьому переліку була особа, яка й підійняла увесь цей шум.
Читайте: Переселенцам Донбасса и Крыма отменили "справочное" рабство: появились новые правила
- Хто саме?
- Не будемо називати прізвище. Коли до Бориспільського управління ця інформація дійшла, вони від великого розуму показали отой лист. Його можна вважати нікчемним, недійсним, можливо, там навіть міститься неправдива інформація. Але ви розумієте, в чому проблема? Усі кажуть, що війна комусь вигідна. Тим же олігархам. А людям, які отримують дві пенсії, хіба ні?
- Я знаю багато людей звідти. Вони кажуть, що через божевільні ціни в псевдореспубликах тільки й виживають за рахунок двох пенсій.
- Знаєте, якщо ці "ДНР-ЛНР" називають себе так званими молодими республіками, то слово "республіка" означає - загальнонародна справа, що створюється для забезпечення прав людей. А що насправді? Скажімо, в нас люди можуть вийти на вулиці та протестувати проти Кабміну, президента тощо. Мають право. Їх кийками не б'ють. А що там? Там же "молода перспективна" республіка, як вони кричать. Але чомусь на звернення людей ці бандити, відповідають, що виплати - це проблема України. А ще один з лідерів "ДНР-ЛНР", МММ-ник Пушилін на останніх Мінських перемовинах запропонував створити свій Пенсійний фонд, щоб ми туди перерахували гроші, а він буде виплачувати. "Нормальний" підхід справжнього МММ-ника. Тобто Україна має утримувати соціальну стабільність на території, яку вона не контролює, і тим самим розв’язувати руки бандитам, щоб ті мали змогу спокійно воювати і вбивати наших солдатів? Ось така схема.
- І останнє уточнення: я правильно зрозуміла, що так званий пенсійний фонд "ДНР" за своєю ініціативою надіслав той лист?
- Так. Ми до таких фейкових структур не звертаємося.
Як повідомлював "Обозреватель", в "Ощадбанку" пояснили нові правила виплат переселенцям.