Посол ЄС Хюґ Мінґареллі: політичні події в країнах Європи можуть змінити ситуацію для України

У липні головою Представництва Європейського Союзу в Україні призначили французького дипломата Хюґа Мінґареллі. До виконання обов’язків він приступив у вересні. Це одне з перших великих інтерв’ю Посла на новій посаді.

Відео дня

Мінґареллі має 30-річний досвід роботи у сфері зовнішньої політики та політики безпеки ЄС. Знайомий він і з українською проблематикою. У свій час дипломат керував програмою технічної допомоги TACIS, метою якої було сприяння державам-партнерам Євросоюзу у Східній Європі та Центральній Азії. Крім того, Посол очолював делегацію ЄС на переговорах щодо Угоди про асоціацію з Україною.

Як на Києві позначаться вибори в країнах ЄС, чи може хтось заблокувати візову лібералізацію для України, наскільки серйозна небезпека розвалу Євросоюзу – про це і не тільки Хюґ Мінґареллі розповів у інтерв’ю "Обозревателю".

- В Україні багато хто вважає, що ЄС вимагає від Києва діяти всупереч національним інтересам, знімаючи мораторій на експорт лісу-кругляку. Ми ще можемо досягти компромісу щодо цього питання?

- Забороною на експорт лісу Україна порушує зобов’язання перед Світовою організацією торгівлі, а також у рамках поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі як частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це дискримінаційний захід. Відповідно, ця заборона має бути усунена. Але ми готові допомагати Києву в тому, щоб скасування мораторію не мало негативних наслідків для навколишнього середовища, зокрема лісів України.

Читайте: Лесная вакханалия: как в Украине лечат зеленкой опухоль в легких

- У чому може виявлятися ця допомога?

- Це може бути дорадча допомога. Є багато країн, де немає заборони на експорт деревини, але в той же час не відбувається системної вирубки лісів. Можемо надати інформацію про найкращі практики, які існують щодо цього в ЄС. Також можемо поділитися з нашими українськими друзями своїм досвідом боротьби з контрабандою лісу.

- Ви можете оцінити, припустимо, за десятибальною шкалою, наскільки ефективно Україна впроваджує реформи?

- Я не можу давати таких оцінок. Ми не вчителі, а Україна – не учень. Єдине, що можу сказати: Україна за останні два роки впровадила більше реформ, ніж за попередні 23. Наразі бачимо, що дійсно є велика частина політиків і простих громадян, які підтримують впровадження реформ. Однак є ті, хто мають особисті інтереси і намагаються звести процес реформ з прокладених рейок. Ми підтримуємо тих, хто стоїть на боці впровадження реформ. Зокрема, у сфері судоустрою, верховенства права і ще в низці інших галузей, про які вам добре відомо.

- Шансів на те, що Нідерланди таки ратифікують Угоду про асоціацію, майже немає?

- На момент цього інтерв’ю уряд Нідерландів ще не прийняв рішення стосовно цього питання. Ми, звичайно, сподіваємося, що Амстердам знайде спосіб ратифікувати цю угоду.

- А якщо ні?

- Тоді необхідно буде зробити все, аби впровадити найважливіші положення Угоди про асоціацію, особливо ті, що стосуються поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

Читайте: Туск рассказал о готовности Евросоюза решить с Нидерландами вопрос Украины

- На ваш погляд, прийняття рішення з приводу ратифікації може затягнутися?

- Наскільки я розумію, Нідерланди мають оголосити своє рішення до першого листопада. Але я не можу спрогнозувати, скільки часу знадобиться для його впровадження в життя.

- У багатьох країнах Європи посилюються популістські та лояльні до Москви політичні сили. У цьому контексті непокоять вибори у Франції, Німеччині, Нідерландах. Що чекає Україну, якщо перемогу на них отримають популісти та проросійські політики?

- На цей момент існує єдність між всіма країнами-членами ЄС щодо підтримки трьох напрямків санкцій. У липні цього року ЄС прийняв рішення про продовження економічних санкцій через дестабілізацію Росією ситуації на Донбасі. У червні було продовжено санкції через незаконну анексію Криму, а у вересні було розширено санкційний перелік осіб, підприємств й організацій, задіяних у порушенні суверенітету України. Тобто, єдність стосовно цих питань в ЄС є, але ви праві: політичні події в країнах Європи можуть змінити ситуацію.

Читайте: Выборы, от которых зависит Украина: как изменится расстановка сил на геополитической карте мира

- Наскільки?

- Ніхто цього не може знати. Я лише сподіваюся, що ця єдність буде збережена. Однак ніхто не може цього гарантувати.

- На вашу думку, зараз питання санкцій проти Росії через Сирію закрите чи просто поставлене на паузу?

- Сподіваюся, що міжнародна спільнота зможе досягти консенсусу для того, щоб зупинити сирійську трагедію настільки швидко, наскільки це можливо. Якщо ж ситуація буде погіршуватися, якщо ці жорстокі злодіяння будуть продовжуватимуться, то деякі країни-члени ЄС заявили, що готові розглядати всі варіанти.

- Але ж частина країн ЄС не в захваті навіть від нинішніх санкцій…

- Ви праві.

- На цьому фоні, які взагалі шанси на узгодження санкцій через Сирію?

Читайте: Санкционный ва-банк: Россия вынуждает Запад поднять ставки

- Ніхто не може сказати, як буде розвиватися ситуація в наступні місяці. Було б несерйозно з мого боку робити подібні прогнози.

- Зараз в Україні дуже активно обговорюється необхідність переходу до "будапештського" або "женевського" форматів переговорів щодо Донбасу. Як ви ставитеся до цього, і наскільки це реально?

- Наразі існує один формат переговорів – "нормандський". Позиція країн ЄС –максимально підтримувати зусилля, що докладаються чотирма країнами в рамках "нормандського" формату, Тристоронньої контактної групи в Мінську й ОБСЄ. Ми бачимо впровадження Мінських домовленостей як єдине стале рішення для врегулювання конфлікту на Донбасі.

- А якщо прогресу в мирному процесі й надалі не буде, якими будуть дії Заходу?

- Дуже повільний, але певний прогрес є. Було досягнуто згоди щодо припинення вогню. Хоча вона й постійно порушується. Під час зустрічі чотирьох лідерів у Берліні також були досягнуті інші важливі домовленості. Діалог відбувається. Звісно, не слід забувати, що залишається багато питань, що понад 2 мільйони людей (внутрішньо переміщених громадян) потерпають від конфлікту. Їхні проблеми також потрібно вирішувати.

Читайте: "Дорожная карта" мертвых соглашений: бег по нормандскому кругу в минском тупике

- Восени ми таки отримаємо безвізовий режим?

- Цієї весни Європейська Комісія позитивно оцінила виконання Україною 150 пунктів плану лібералізації візового режиму й відповідно рекомендувала скасувати візи з Україною. З того часу питання знаходиться на розгляді двох інших законодавчих органів ЄС: Європейського парламенту і Ради Європи. Наразі, уже впродовж кількох тижнів ведеться обговорення умов призупинення дії безвізового режиму. Це не пов’язано безпосередньо з Україною, а стосується всіх договорів про безвізовий режим між ЄС і третіми країнами. Але обговорення цього питання відкладає прийняття рішення стосовно України. Особисто я сподіваюся, що позитивне рішення щодо Києва буде прийнято протягом найближчих тижнів, але не можу бути в цьому впевненим.

- А хтось чи щось наразі може заблокувати візову лібералізацію для України?

- Поки не прийняте рішення, може трапитися що завгодно. Важливо не відійти від нагальних реформ, зокрема антикорупційної.

- А наскільки "безвіз" для України пов’язаний з проблемою мігрантів у Європі?

- Між цими питаннями немає зв’язку.

- В ЄС дедалі частіше говорять про можливий розпад організації. Наскільки сильна ця небезпека?

- Дійсно, одна країна прийняла рішення про вихід. І були спекуляції, що інші країни можуть піти цим шляхом. Проте наразі, наскільки мені відомо, жоден член ЄС серйозно не розглядає такий варіант. І я не чув дискусій на тему зникнення ЄС.

Читайте: Сверхгосударство, аналог НАТО или раскол на блоки: во что превратится ЕС

- Наприклад, нещодавно міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр застеріг від розвалу ЄС…

- За останні кілька років ЄС зіткнувся з цілою низкою криз: фінансова криза 2008 року, велика криза у Греції, тероризм, що особливо боляче вдарив по Франції та Бельгії, міграційна криза. Очевидно, це вплинуло на ЄС, але наразі 27 країн-членів вважають, що можуть краще впоратися з цими проблемами разом, аніж поодинці.

- Як ви бачите реформування ЄС?

- ЄС постійно знаходиться у стані самореформування. Насамперед через розширення. Євросоюз починався з 6 країн-членів, зараз їх 28. Розширення необхідне з огляду на глобалізацію. ЄС має адаптуватися до середовища, в якому він існує, тому в цьому відношенні не може бути ніякої статичності.

- На вашу думку, у якому напрямку скоріше буде розвиватися ЄС: централізація чи передача більшої кількості повноважень національним урядам?

- Напевно складно сказати, але не думаю, що ЄС збирається зосереджувати більше влади у Брюсселі. Хоча, звісно, ніхто не може передбачити, як відбуватиметься інституційний розвиток у наступні роки.

Як повідомляв "Обозреватель", Нідерланди взяли тайм-аут щодо ратифікації Угоди про асоціацію ЄС-Україна.