Відео дня
Кримські правозахисники відреагували на звіт місії РЄ
Випадки політичних репресій та переслідувань в окупованому Криму, хоча й жорстокі, проте вони зачіпають лише окремих опонентів режиму - кримських татар, українців чи представників інших національностей. Вони не є виявом колективної репресивної політики проти кримських татар як етнічної групи. Такого висновку дійшли експерти правозахисної місії Ради Європи (РЄ), яка перебувала у анексованому Росією Криму протягом тижня наприкінці січня 2016 року. Звіт місії було оприлюднено 13 квітня у Страсбурзі.
У звіті окремо наголошується, що місія не мала на меті порушувати будь-які питання, пов'язані зі статусом Криму, і зазначається, що РЄ поважає територіальну цілісність України. Кримська місія РЄ, яка була ініційована генеральним секретарем РЄ Турбйорном Ягландом, відвідала Сімферополь, Ялту, Бахчисарай і Севастополь. За інформацією DW, отриманою з дипломатичних джерел у Києві, мандату для візиту до Криму, який повинні були погодити між собою Київ і Страсбург, місія РЄ не мала.
Кримськотатарський народ не переслідують
Члени місії дійшли висновку, що окупаційна російська влада "вжила заходів, щоб розв'язати деякі проблеми кримськотатарської спільноти, серед яких, окрім "символічного" визнання, є й більш конкретні дії". Такими діями експерти РЄ вважають реабілітацію кримських татар (зокрема, збільшення пенсії тим людям, які пережили депортацію), визнання кримськотатарської мови офіційною, будівництво мечеті у Сімферополі. Крім того, делегація звернула увагу, що "загалом кримські татари можуть вільно виставляти свій прапор та інші кримськотатарські символи" на громадських будівлях. "Ухвалення цих заходів позитивно сприймається відповідними верствами населення", - йдеться у звіті місії РЄ. Водночас, визнають експерти РЄ, більшість випадків зникнення людей та застосування насильства з боку правоохоронців справді стосуються саме кримських татар. Вони також застерегли російську окупаційну владу від оголошення Меджлісу екстремістською організацією, "оскільки це вкаже на новий рівень репресій, скерованих проти кримськотатарської спільноти".
Якщо, на думку місії РЄ, діти кримських татар мають змогу без проблем навчатися у школах рідною мовою, то кількість шкіл та класів з українською мовою викладання в Криму значно скоротилася у порівняно з 2013 роком. "Місцева влада каже, що це результат вільного вибору батьків, які захотіли, щоб їх діти продовжували навчання російською мовою", - зазначається у звіті. Але водночас наголошується, що члени місії не мали змоги перевірити факти тиску на батьків керівництва шкіл з вимогою не обирати українську чи кримськотатарську як мову навчання.
Місія підтверджує значне скорочення свободи ЗМІ в окупованому Криму і зазначає як негативний факт закриття кримськотатарського телеканалу ATR. "Проте відкриття нового громадського кримськотатарського телеканалу Millet TV має розглядатись як визнання потреб та очікувань кримськотатарської громади", - йдеться у звіті.
Правозахисники: Крим поданий в "м'яких тонах"
Деякі висновки експертів РЄ щодо кримінальних переслідувань кримськотатарських активістів, а також стурбованість тим, що окупаційна влада Криму не веде належного розслідування випадків їх зникнень, збігаються з висновками українських правозахисників, каже у розмові з DW керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. "Проте звіти нашої групи вказують на те, що переслідування кримських татар, зокрема рішення про призупинення Меджлісу, мають масовий характер і спрямовані проти всього кримськотатарського народу", - наголосила експертка.
На її думку, звіт місії Ради Європи - є "не повною мірою об'єктивним", а радше "пом'якшеним варіантом того, що насправді відбувається з правами людини на півострові". І на цю позицію міжнародних експертів Скрипник знаходить пояснення - "небажання Ради Європи сваритися з Росією". Правозахисниця також переконана, що тиждень перебування місії у Криму - недостатній строк для того, щоб детально і об'єктивно вивчити ситуацію і зрозуміти, наприклад, що "телеканал Millet є нічим іншим, як рупором російської пропаганди".
На думку правозахисниці, дивним виглядає бажання експертів РЄ уникнути у звіті будь-яких згадок щодо нинішнього статусу Кримського півострова, хоча його незаконна анексія зафіксована резолюціями ООН, ПАРЄ та рішенням Комітету міністрів самої ж Ради Європи. "Про статус Криму було важливо згадати навіть не стільки для того, щоб ще раз вказати на незаконні дії РФ, а щоб підкреслити, що саме російська окупація призвела до масових порушень прав людини в Криму", - переконана Скрипник.
З певною обережністю правозахисниця коментує і заклики голови місії РЄ Жерара Штюдемана відкрити Крим для міжнародних місій. З одного боку, порушення прав людини на півострові потребує пильної уваги світової спільноти, проте, на її думку, з іншого боку, місії, направлені на окупований півострів "за будь-яку ціну", будуть надто політизовані, щоб неупереджено говорити про реальну ситуацію в Криму.