Блог | Чи підкорить Маск Марс та його роль у виборах президента США
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Роль Ілона Маска, який активно підтримав Трампа на минулих виборах, важко переоцінити – він вклав у кампанію майже півтораста мільйонів доларів! Плюс масова інформаційна підтримка у мережі X (Твіттері).
Це, а також недавній старт його "Старшипа", величезного космічного корабля для польотів на Марс, нагадали мені, що в березні 2007 року провідна на той час українська газета "Дзеркало тижня" опублікувала мою статтю "Дивна діалектика космічної конкуренції". І таким чином виписала квиток у літературне життя – це була перша стаття в моєму житті.
У ДТ була легка рука, і з тих пір я опублікував багато різного роду матеріалів у багатьох газетах, журналах (літературних, культурних, науково-популярних, військово-морських і артилерійських), альманахах, сайтах і т. д. – в Україні, США, Канаді, Німеччині. Ну і в РФ, нiде правди дiти, в тому числі на сайті ВМФ РФ.
Та стаття була присвячена геніальному ракетнику Вернеру фон Брауну. Я відвідував його могилу на цвинтарі Олександрії, міста поряд із Вашингтоном, бо тема ракет мене давно цікавить. Ось і в армії мав до них відношення: відділення нашої частини тягли енергію до ШПУ МБР по всій Росії – на той час кожен школяр знав ці абревіатури. А працюючи після закінчення університету в закритому інституті, займався проектуванням систем управління ракет класу "повітря-повітря". До того ж мій двоюрідний брат працював у КБ "Південне".
Сьогодні та давня стаття дозволяє провести паралелі з Маском.
Маск
Про "Старшип": так, видовище було ефектне - блискуче технічне досягнення в наявності. Тому мої зауваження в соцмережах, що Маск негідна і небезпечна людина, оскільки підтримує Трампа, більшість тріумфуючих коментаторів зустрічала в багнети. При цьому багато хто проводив виправдувальні паралелі, мовляв, Вернер фон Браун був ще більшим мерзотником, але на його чудовій ракеті людина злітала на Місяць.
Залишаюся при своїй думці: Маск досить мерзенний і небезпечний тип, який допомагає фашисту Трампу. І цілком реальна небезпека розколу США – ліберальні штати чинитимуть опір спробам Трампа встановити диктатуру, і штат Нью-Йорк вже попередив, що не допустить у себе порушень прав людини та депортацій – зараз набагато важливіша за польоти на Марс у невизначеному майбутньому.
Так, Трамп фашист. Опитування авторитетного агентства Ipsos показало наприкінці жовтня, що не тільки генерали Марк Міллі та Джон Келлі, які працювали з Трампом і чудово його знають, а й 49% американців вважають Трампа фашистом. Що не завадило йому перемогти… І те, що Маск на підтанцовках у нього, фінансує його виборчу кампанію і через мережу X транслює його брехню, також очевидно.
Тім Волз, кандидат у віце-президенти США про Маска:
"Цей хлопець, буквально найбагатша людина у світі, витрачає мільйони доларів, щоб допомогти Трампу купити вибори. … Тому що Дональд Трамп пообіцяв, що поставить Ілона на чолі урядових рішень, які контролюватимуть бізнес, яким керує Ілон. Це страшенно хороша покупка. Він зможе витратити мільярд доларів, щоб у підсумку заробити понад $10 млрд. Іншими словами, Дональд Трамп обіцяє корупцію перед американською громадськістю".
Ну а той факт, що Маск постачає Starlink до Росії, а з осені 2022 року постійно дзвонить Путіну та надає йому послуги, розставляє останнi крапки над "і".
Але росіяни і вихідці з СРСР та пострадянських республік у масі обожнюють Трампа та Маска, і мої презирливі відгуки про цих персонажів зачепили їх за живе. Мовляв, Марс важливіший за політику, а без Маска нам його не бачити. З особливо жорсткою критикою я зіштовхнувся у Фейсбуці на сторінці Ірини Якутенко (Irina Yakutenko), російської популяризаторки науки. Доходило до хамства, що взагалі характерно для культури спілкування росіян, у тому числі, на жаль, і для релокантів, як нових, так і давніх – соціальна спадковість формує в результаті менталітет народу, чи знаєте, а це платівка довгограюча, переїздом за океан його не зміниш.
Марс
Хоча саме Ірина Якутенко вбила мрію про Марс! 24 вересня вона опублікувала пост у тому ж Facebook з посиланням на дослідження, які показують, що такі тривалі польоти неможливі для людини. Так як під впливом мікрогравітації і високоенергетичного випромінювання в нирках відбуваються незворотні зміни, і вони відмовляють.
"...Результати роботи абсолютно однозначно свідчать про те, що під час тривалого польоту без захисту магнітного поля Землі – а навіть найшвидший політ на Марс і назад все одно займе місяці – у астронавтів з великою ймовірністю відмовлять нирки. З різними наслідками як під час місії, так і після".
Жаль. Марс вабив багатьох, не тільки Маска, і про нього писали багато хто: "червоний граф" А. Н. Толстой і Едгар Берроуз, Герберт Уеллс і Френсіс Карсак, Бредбері і Хайнлайн, Фармер і Стівен Кінг, Казанцев і Лем, Філіп К. Дік і Воннегут – і безліч інших письменників. Про нього мріяв великий радянський ракетобудівник Валентин Глушко і навіть генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Сергійович Горбачов – у моєму романі "Останній рейд на Марс".
Так, я теж мріяв про Марс, я обчислював дати протистоянь під час поїздок у численні відрядження, і нарешті написав цю повну неймовірних пригод історію. У 2014 році вона була опублікована в найстарішому в російськомовному інтернеті Незалежному альманасі "Лебідь", що видається в США. Про те, як радянські космонавти, бачачи, що твориться на батьківщині, не стали повертатися з орбіти і в 1992 році угнали космічний корабель на Червону планету. Вони зустріли там зіркових амазонок з Галактичного патруля, стареньку Аеліту – Генерального секретаря компартії Червоного Марса, познайомилися з Творцем всього сущого – і побували за його допомогою на Соляріс! Фігурує у повісті і Київ. Самому цікаво було перечитувати.
Вернер фон Браун
Що ж до фон Брауна, то звинувачення на його адресу – нацист, есесівець! – ґрунтуються на спекулятивних працях радянських пропагандистів і незнанні реальної історії.
Так, в 1937 році Вернер вступив в НСДАП (йому було 25 років), але тільки тому, що інакше він не зміг би керувати великим проектом – дуже великим. Міністр озброєнь Шпеєр навіть вважав, що цей проект відволікав стільки зусиль і ресурсів, що став причиною поразки Німеччини! До речі, в СРСР була така ж практика, і Корольов пишався своєю партійністю.
Так, Гіммлер нав'язав йому звання есесівця, але таким чином він любив пов'язувати людей круговою порукою. Фон Браун підкреслено дистанціювався від такої честі і завжди виділявся серед військових своїм цивільним костюмом – це підтверджують фотографії тих років.
Що стосується інших звинувачень на його адресу, скажіть мені, наскільки великою була ступінь його свободи? (На відміну від Маска, який живе в демократичній країні). Він ніяк не мiг вплинути на рішення Гіммлера використовувати працю ув'язнених у ракетному проекті. Він також не міг відмовитися від роботи на армію, і не тільки тому, що жити для нього означало будувати ракети. За ним спостерігали з осені 1943 року. А коли стало відомо, що доктор фон Браун проектує корабель для місії на Марс і розраховує орбіти супутників, гестапо заарештувало його в середині березня 1944 року разом з Ріделем і Греттрупом, його головними спеціалістами.
Немов знущаючись над сьогоднішніми критиками, Гіммлер звинуватив його в тому, що він симпатизує комуністам і має намір летіти до Англії! Дорнбергера, керівника ракетного центру в Пенемюнде, де була створена знаменита Фау-2, терміново викликали в Берхтесгаден до Гітлера, де Кейтель повідомив йому, що заарештовані будуть страчені за диверсію. Тільки запевнення в абсолютній необхідності фон Брауна для продовження справ врятували йому життя. Щоправда, у в'язниці гестапо він провів лише два тижні, а не роки, як Корольов у сталінський, і щелепи Вернеру, на відміну від Сергія, не ламали.
Як бачимо, аристократ фон Браун не дуже підлабузнювався до гітлерівських нацистів – на відміну від Ілона Маска, уродженця апартеїдної расистської Південної Африки, який падає ниць перед шанувальником Гітлера Трампом. Ще б пак, фон Браун – Рюрикович! Так, так. У тій старій статті в ДТ я пропустив цей момент, а даремно. Родовід ракетного барона через Добронегу, дочку київського князя Володимира Хрестителя, яка стала польською королевою, сходить до Рюрика.
Повністю родовід фон Брауна я приводив у довоєнній статті в "Обозревателе".