Блог | ЄС сихронізує санкції Росії та Білорусі? Чим загрожує подальша співпраця РФ та РБ

Враховуючи вміння Росії та її союзників обходити санкції та знаходити способи нівелювати проблеми, пов'язані зі спробами Європи та Америки скоротити джерела фінансування війни проти України, здавалося, безтурботна РФ та Білорусь налагодила співпрацю з країнами, які займають бік Росії у війні. Така кооперація мала місце бути і вважалася прийнятною, поки Білорусь, як молодша сестра, не виявилася найбільш ущемленою та ізольованою в контексті санкцій. Враховуючи те, що імпорт Республіки до початку повномасштабної війни був не такий успішний як у Росії, спроби Євросоюзу обмежити Білорусь стали фатальними для її економіки.

Після невдалої товарної домовленості Білорусі з Алжиром під вплив санкцій потрапила і лісова промисловість країни. Оскільки раніше ця галузь була релевантною експорту до країн Європи, Республіка залишилася без основного споживача деревообробних послуг. Свого часу саме ця сфера ґрунтовно фінансувалася, оскільки мала величезний потенціал. Але на сьогоднішній день потреба Європи у білоруських послугах стала неактуальною. Варіант постачати продукцію до інших країн, які досі потребують Білорусі, став неприйнятним для самої Республіки через вкрай складну логістику. Єдиним конкурентом у цьому бізнесі є Росія, для якої дуже зручно підставити під жорсткі санкції Білорусь замість себе.

Євросоюз, з самого початку розуміючи, що Росія намагатиметься уникнути санкцій, використовуючи Білорусь та інші країни, які підтримують війну проти України для компенсації втрат у фінансуванні свого оборонно-промислового комплексу, тому, на 3 рік повномасштабного вторгнення, в Європі вирішили синхронізувати санкції та застосувати їх безпосередньо до Білорусі за хоч і не пряме, але сприяння, що дуже впливає на хід війни. І так Білорусь від різних санкцій у різних сферах Білорусь виразно відчула на собі наслідки такої співпраці з Росією.

Незважаючи на те, що Росія у своїх промовах завжди намагається наголосити на важливості єдності та взаємодопомоги в контексті союзної держави, все, що вона робить зрештою вигідно тільки її владі – поширити контроль на ЗМІ та інформацію про населення країни тощо. Ідентичність Білорусі стирається, а цивілізований світ прагне зрівняти наслідки військових амбіцій тоталітарних лідерів. Поки що Лукашенко думає, що він все контролює і цілком вірить, що Путін не залишить його, а також Білорусь у біді. Тільки от фамільярність диктаторів, посмішки та рукостискання на зустрічах не скасовують прагнення Путіна надувати Білорусь у торговельній сфері та пропонувати мізерно низькі ціни на імпорт. Варто пам'ятати про те, що будь-якої миті російський президент штовхне під поїзд Лукашенка та населення Білорусі, щоб не підставляти себе.