Блог | Камо грядеши, Америко?
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Це питання є важливим для України, для всього світу – і для канадців. США до них під боком з усіма наслідками. Серед яких і той факт, що Канада лідирує в кількості американських запитань, що різко виросла (у десятки разів!) після 5 листопада, на виїзд в інші країни. Не говорячи вже про значення південного сусіда для економіки Канади.
Прем'єр-міністр П'єр Трюдо недарма порівнював сусідство зі Сполученими Штатами зі спанням в одному ліжку зі слоном. "Якою б лагідною і доброзичливою не була тварина, — сказав він у 1969 році у Вашингтонському прес-клубі, — ви не зможете не відчувати кожного її руху".
Але то були добрі часи, тоді як після недавніх виборів американський слон абсолютно непередбачуваний, недружелюбний і, зважаючи на все, небезпечно хворий. До речі, 25 листопада Трамп заявив, що в перший же день президентства він запровадить 25% тарифи на канадські та мексиканські товари. Між іншим, 75% канадського експорту йде до США, тож удар буде чутливим. Постраждають і американці – хоч би тому, що 80% будинків вони будують каркасними, з дерева, а воно йде з Канади. Але Трамп це мало хвилює.
Чому мене турбує Канада? Там мешкає родина мого сина, Федора Кирпичова. Він адвокат, веде справи українських іммігрантів та біженців, а з перших днів війни також справи кафедрального українського собору Св. Софії. Громада цінує Федора, можливо, і читачам знадобиться його допомога, час нині лихий… Та й сам я довго живав у Монреалі, ось уже 15 років є колумністом тамтешньої газети – і всерйоз подумую про переїзд до сина, якщо в США завариться зовсім крута каша.
Референдум з інфляції
Так називалася одна з недавніх статей в одній із американських газет, присвячена осмисленню підсумків нещодавніх виборів. Так, зарозумілий снобізм (голосуйте за нашого кандидата, а решта не ваша справа) є однією із причин поразки демократів; так, вони переоцінили американців і даремно номінували на пост президента жінку (ще й темношкіру) і невиразно підносили свої економічні досягнення та пропозиції. Але не це головна причина їхньої поразки.
Його, до речі, часто описують як розгром Гарріс і нищівну перемогу Трампа, але після того, як пил бою вщух, можна зробити висновок, що таке враження створене лише швидкістю перемоги (до ранку 6 листопада все вже було ясно) і специфікою американської виборчої системи, коли все вирішують сім штатів, що вагаються. У результаті у Трампа 312 голосів виборців проти 226 у Гарріс – так, великий розрив. Плюс перемога республіканців у обох палатах Конгресу.
Але бравурні фарби блякнуть, коли переходиш до інших даних. Так, на вечір 26 листопада підраховано 77 055 615 голосів, відданих за Трампа, та 74 614 626 – за Гарріс (49,8% та 48,3% відповідно). Вже не таке ефектно. У свінг-штатах перевага Трампа була незначною, частки відсотка, у легіслатурах багатьох штатів демократи зберегли і покращили позиції, так що республіканці не мають повної свободи рук.
У чому причина поразки демократів? За великим рахунком це високі ціни в магазинах. Вибори справді стали референдумом щодо інфляції. Так, Джером Пауелл, глава Федеральної резервної системи, що грає роль Центробанку, влітку нарешті переміг її, уникнувши при цьому рецесії. Але було пізно, і ціна лотка яєць разом з популістськими обіцянками Трампа знизити ціни переважили як блискучу економіку Байдена з її рекордно низьким безробіттям і захмарними біржовими індексами, так і прихильність до демократичних цінностей.
Не допомогли й пропозиції Гарріс боротися зі спекулятивними підвищеннями цін – її звинуватили у прагненні встановити у США соціалізм. А шкода, ми маємо повно прикладів такого завищення цін, я цікавився цим питанням. Взяти хоча б мережу магазинів Publix, що належить прихильникам Трампа, – у них ціни набагато вищі, ніж в інших мережах, а перед самими виборами вони взагалі злетіли за хмари, щоб створити враження поганої економіки.
Другий інгредієнт дешевої юшки, якою Трамп купив виборців – це ксенофобія, замаскована під боротьбу з нелегальною імміграцією, та вороги, внутрішні та зовнішні. Всі популісти вдавалися до цієї гострої приправи на політичній кухні, починаючи з Гітлера. Народ любить такі прості страви.
Що стосується нелегальних мігрантів, депортацію яких Трамп загрожує розпочати в першу ж добу свого президентства, то економісти в один голос попереджають, що це не тільки стане у великі гроші (депортація по мільйону людей на рік вимагатиме 11 років, створення мережі концтаборів, залучення армії – і трильйона доларів!), але й призведе до тяжких наслідків для багатьох галузей. Це будівництво та аграрний сектор, готельна справа та сфера послуг, оптова та роздрібна торгівля, транспорт та складська справа, виробництво, гірнича справа та видобуток. Виникне дефіцит робочої сили, товарів та послуг, злетять ціни, а наші міста потонуть у бруді та смітті.
Постраждає і бюджет, багато бюджетів. Мало того, що доведеться платити за депортацію, то ще вони недорахуються податків. У 2022 році нелегали заплатили $46.8 млрд федеральних податків, $29.3 млрд штатівських та місцевих податків, $22.6 млрд – у фонди Social Security та $5.7 млрд у систему медичного страхування Медікер.
Втім, тема нелегалів і нових іммігрантів швидше з іншої причини знайшла відгук у серцях навіть іммігрантів, але прибули раніше і встигли стати на ноги. Цей ефект добре відомий – люди, які важко влізли в автобус, кричать водію: "Зачиняй двері, автобус не гумовий!" Зараз те саме: "Америка не гумова!" — кричать іммігранти, що ледь прижилися. У тому числі російськомовні та латинос.
Трамп вміло зіграв на низовинні властивості людей і в результаті все зводиться до першої причини, до меркантильності (в Україні сказали б – до жлобства). Люди не хочуть ділитися з тими, хто "понаїхали": ми важко працювали, а вони приїхали на все готове і користуються пільгами та соціальними програмами, які ми оплачуємо своїми податками. Трамп правий, вислати їх усіх! Те, що вони самі не гидували соціальними пільгами, а їхні батьки і зараз сидять на посібниках, не береться до уваги. Вони вже залізли в американський автобус, водій, зачиняй двері!
У Канаді те ж саме. Там недавно проводили опитування індусів (у них велика діаспора): як ви ставитеся до зростання імміграції з Індії? Відповідь: en masse негативно. Саме поява в Індії, та й в інших країнах безлічі фірм, які оформляють фіктивні документи на отримання гостьової візи до Канади, призвело до напливу фактично нелегальних іммігрантів, що перевантажують соціальну систему країни. Контроль не допомагає.
Прем'єр Джастін Трюдо намагається загальмувати цей наплив. Так, вплив Трампа, що показав популярність такого шляху в масах і його користь у політичних битвах, очевидний, але питається, чому заходи не було вжито раніше? Це було неважко, адже в Канаді немає такого розпалу політичної боротьби та такої поляризації суспільства, як у США.
Що чекає на Америку?
Є дві відповіді на це екзистенційне питання. Перша песимістична: Трамп зламає демократичну систему та встановить диктатуру. До того є усі передумови. Трамп, це треба визнати, за час першої своєї каденції зміг неабияк розхитати наші хвалені стримки та противаги, які вважалися непорушними. Виявилося, що система не така вже міцна, а він дістав необхідні уроки і ґрунтовно підготувався до нової спроби.
З 2022 року ведеться підбір та підготовка людей, які замінять ті 50 000 чиновників усіх основних органів уряду, на ключові посади в якому Трамп призначить (вже призначає) безумовно лояльних йому людей. У тому числі – і насамперед – в армії та інших силових структурах. Серед призначених і більшість авторів "Проекту 2025", у якому на тисячі сторінок викладено план переходу США до ультраправої авторитарної диктатури. Що прозоро свідчить про наміри Трампа.
Готуються – він відкрито про це говорить і його слід розуміти буквально – політичні репресії, і вже складаються проскрипційні списки (російськомовні із Брайтон-Біч у перших рядах стукачів). Ворогів вождя, а він дуже уразливий, оголосять ворогами Америки. Згадуються вороги народу за Сталіна, чи не так? І так далі, див. становлення фашизму в Німеччині та червоної диктатури в СРСР. Все відбудеться вже протягом наступного року, набагато швидше, ніж Путін зробив це з Росією.
Друга відповідь зводиться до того, що система виявиться сильнішою, і Трампу не вдасться її зламати. Мовляв, зняття скандальної кандидатури причетного до сексуально-кримінальних пригод сенатора від моєї Флориди Мета Гейца, якого Трамп номінував на посаду генерального прокурора, тобто голови Мін'юсту (!), показало це – навіть серед республіканців знайшлися сенатори, які дали зрозуміти, що не допустять таку одіозну фігуру блюсти американські закони. Та й сині штати чинитимуть опір спробам встановити диктатуру.
Я теж сподіваюся на такий результат - дуже не хочеться доживати залишок днів при фашизмі. Але боюся, що в будь-якому варіанті на Америку з великою ймовірністю чекає хаос. Можливо, кривавий. Господи, пронеси цю чашу! God bless America!