Блог | Маніпуляція політичними ув'язненими – черговий плювок в обличчя демократії
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Будь-яке інакодумство в Білорусі карається законом, але лише те, що не грає на руку режиму Лукашенка. Налаштована система дозволяє контролювати рівень страху білоруського населення, засобом жорстоких покарань у разі висловлювань критики у бік влади. Таким чином на вулицях будь-якого білоруського міста телефон може бути перевірений, як і погляди на позитивні та "спірні" рішення влади.
Кількість політичних ув'язнених не зменшується. Відслідковувати, тих, кого переслідує та карає влада, для опозиції стає важче. А ось для режиму способів визначати місцезнаходження людей, які не згодні з владою, стає більше. Особливо з огляду на тісну роботу з російськими спецслужбами та постійні провокації в мережі з боку силовиків. Таким чином, Лукашенко розширює рамки свого тотального контролю та намагається дискредитувати опозицію в очах пересічних громадян.
Днями інформаційний простір Європейських країн приголомшив заяву диктатора про розгляд питання амністії політв'язнів, адже з'явилася надія на мінімальні зрушення в цьому питанні. Пізніше провладні ЗМІ заявили, що амністії підлягають лише тяжкохворі політичні ув'язнені з онкологічними захворюваннями. Мабуть ті, хто для режиму не має інтересу. Вже 3 липня, політв'язні і справді були випущені на волю, але лише чотири особи. Пізніше самопроголошений президент відразу почав говорити про налагодження відносин із Заходом, маніпулюючи на гуманізмі та захисті прав людини. Складно уявити, скільки ще політичних в'язнів, які перебувають за ґратами, потребують термінової медичної допомоги. Серед них багатодітні матері, пенсіонери, студенти, лікарі, правозахисники, журналісти, вчителі та інші представники білоруського суспільства.
Маніпуляція темою політв'язнів для Лукашенка не є нововведенням. Саме так вкотре Європі та Заходу демонструють те, що в Білорусі інституції демократії лише порожній звук, а диктатор може робити все, що завгодно. Якщо швидше диктатор вирішить віддавати політв'язнів в обмін на зняття санкцій це стане черговим плювком в особу європейських демократичних цінностей та власного народу. Питання залишається у тому, яка на це буде реакція європейського та західного суспільства?