Блог | Одвічний пошук дійного інвестора

Білорусь зникла, але цього ніхто не помітив? Частина 3

Відео дня

Повернімося ж до нашого вічно впевненого недогаранта, який торгує незалежністю з першого місяця свого законного обрання. Суверенітет він потім здасть - проте вже узурпувавши всі гілки влади, підім'явши під себе всі галузі та сфери.

Утриматися при владі без народних хвилювань було можливо лише за рахунок постійного збільшення доходів громадян. Пошуки фінансів, про які писалося раніше, повільно штовхали диктатора до рук м'яко-агресивної півторамільярдної країни, яка має в запасі вічність. У результаті Лукашенко власноруч накинув на країну пекінський зашморг.

Мости до Китаю лукавий почав наводити ще в середині нульових, як тільки зрозумів, що його сценарій продажу країни під виглядом інтеграції з московією провалився. Відносини з федерацією погіршувалися на очах, сталось кілька торгових, газових та нафтових воєн – ось звідки похід до венесуельського брата Уго. Під санкціями Європейського Союзу країна перебувала ще з 1997 року. У 1998 та 2004 рр. їх лише розширювали. Лукашенку був життєво необхідний новий стратегічний партнер, близький за духом, бажано тоталітарист, і він його знайшов.

Повільно та впевнено, торгівля національними інтересами в обмін на кредити запустилась. Так, саме кредити домінують у структурі китайських інвестицій у Білорусь. Їхня частка постійно зростає, переваливши за позначку в 70%. І це не стартапні проекти на кшталт "Великого каменю" - білоруського аналога "Сколково" з елементами машинобудування і навіть складської логістики. Ні, про інвестиційні проекти не йдеться. Кредити даються живими грошима – пам'ятаєте, вище вже йшлося, як вони розписуються і де осідають по кишенях? При цьому умови видачі подібних позик до болю нагадують сценарій китайського інвестування в Африку та екс-радянські середньоазіатські республіки. Піднебесна їх видає за умови, що не менш як половина коштів піде на оплату послуг китайських підрядників та купівлю китайського обладнання, стимулюючи саме своє виробництво.

Але є й інші сфери тісної взаємодії між країнами. Наприклад, освіта. В одному Білоруському державному університеті навчається більше тисячі студентів з Китаю, що перевищує кількість "інтегрованих в союз" російських студентів в усій Білорусі в цілому. З кожним роком кількість абітурієнтів з Китаю продовжує зростати, відбираючи місця у місцевого молодого покоління. В свою чергу це виштовхує масу молодої розумної білоруської молоді на роботу в міста росії, де вони часто знаходять супутників життя, асимілюються з місцевим населенням й залишаються назавжди, заповнюючи демографічну яму імперії, що вироджується. На жаль.

Третя частина студентів БДУ у Мінську – громадяни Китаю. Вони також далеко не всі поїдуть додому, а м'яко стануть освоювати нові й нові території. Однак експансія на цьому не закінчується. Наступ по лінії освіти йде і ще в одному непомітному напрямку. Так, китайську мову як основну іноземну викладають більш ніж у десяти школах столиці Білорусі. Так куються майбутні кадри для забезпечення гегемонії дракона у Європі, так продається майбутнє своєї нації для однієї людини, не здатної віддати владу гідно і вчасно.

Великий керманич усієї Білорусі, який вибирає себе уже не вперше, віртуозно грає на настроях народу, які він сам за допомогою пропаганди випестував і плекав. Лукашенко тонко лавірує за найменшого крену несучої конструкції своєї деспотії. Під виглядом розвитку промислового виробництва, у Білорусі Пекіну були чесно здані майже всі галузі, які становили інтерес для китайських товаришів. Іноді це викликало сильне невдоволення Москви. Згодом Кремль знайде спосіб погасити це роздратування. І зробить це дуже віртуозно, з безпосереднього схвалення Пекіна.

Реалізація подібної схеми поглинання дозволить лідерам обох країн провести паралелі. Рішення замахнутися на Україну – саме одна з них. Але в цьому і була глобальна помилка, яка у перспективі призведе до розвалу країни-агресора. Українське завдання цей процес очолити, а оновленій Білорусі – прискорити. Тільки в такому разі РБ зможе покласти край окупації своєї країни, поки вона остаточно не перетворилася на західні області федерації під виглядом "союзної держави".

Напевно, одразу виникне питання: "А як це пов'язано з китайською тінню дракона над Білоруссю?" Насправді всі процеси, що відбуваються, потрібно розглядати в комплексі - у контексті синхронності, і аж ніяк не конкуренції. Суверен відносин визначений, васали також; але середньовічне європейське правило "васал мого васала - не мій васал" тут не працює.

Що ж, продовжимо.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...