Відео дня
"РФ скористається часом": у країнах Балтії побоюються наслідків припинення вогню в Україні
Припинення вогню в Україні може посилити загрозу для Балтійських країн, вважають міністри оборони регіону. Росія використає цей час для зміцнення своєї армії, переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО.
Як пише The Financial Times, керівництво Естонії, Латвії та Литви побоюється, що після України Москва не зупиниться та може загрожувати їхній безпеці. Вони також зазначають, що Кремль уже розробив плани щодо нарощування військового виробництва та збільшення чисельності своїх військ у прикордонних районах.
"Ми всі розуміємо, що коли війну в Україні буде припинено, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили", – сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур. "Це також означає, що рівень загрози значно зросте дуже швидко".
Його литовська колега Довіле Шакалієне висловила схожі побоювання, наголосивши, що не варто сподіватися, що Москва обмежиться лише Україною. Вона зазначила, що Росія скористається припиненням вогню, щоб посилити свої військові можливості, а її армія, яка вже має бойовий досвід, стане ще більшою.
"Давайте не мати ілюзій. Давайте не брехати собі, що з Росією покінчать після України. Росія використає цей час після припинення вогню, щоб прискорити свій військовий потенціал. Вони вже мають величезну армію, навчену бою, яка збирається ставати ще більшою", – сказала вона.
Адміністрація Трампа веде переговори про припинення війни, але повне зупинення бойових дій поки що виглядає малоймовірно. Київ погодився на 30-денне перемир’я та припинення військових дій у Чорному морі за посередництва США, тоді як Москва заявила, що готова зупинити атаки на енергетичну інфраструктуру лише після зняття західних санкцій.
У разі припинення бойових дій Росія отримає змогу реалізувати плани 2022 року щодо збільшення армії до 1,5 мільйона військовослужбовців. Також Кремль має намір створити новий армійський корпус на півночі, що подвоїть кількість російських військ біля кордонів Фінляндії та країн Балтії.
За словами міністра оборони Естонії, з 600 тисяч російських військових, які зараз перебувають в Україні, близько 300 тисяч можуть бути передислоковані. Певкур наголосив, що ці солдати не повернуться до мирного життя, адже армійська зарплата в кілька разів перевищує їхні цивільні доходи.
"Ці люди не поїдуть у різні куточки Росії збирати кукурудзу чи робити щось інше, тому що зарплата, яку вони отримують в армії, у п’ять-десять разів більша, ніж у рідному місті", – сказав він.
Країни Балтії також занепокоєні масштабними військовими навчаннями "Захід", які Росія та Білорусь проведуть восени біля їхніх кордонів. Ці маневри моделюють потенційний конфлікт із НАТО і включають залучення тисяч військових, танків, авіації та артилерії.
Міністри оборони Естонії та Литви також застерегли від передислокації військ НАТО для формування так званих європейських сил заспокоєння, які можуть бути відправлені до України після війни як засіб стримування Росії від повторного нападу. Вони наголосили, що безпека східного флангу Альянсу має залишатися пріоритетом.
"Ми не можемо поставити під загрозу безпеку східного флангу НАТО. Ми не можемо потрапити в пастку, що наші сили якимось чином закріплені в Україні. Тоді ми матимемо ризики на нашому кордоні", – сказав Певкур.
Польща та Румунія, що на східному фланзі НАТО, заявили, що не можуть взяти на себе зобов’язання розгортати війська в Україні за рахунок власної безпеки. Естонія також заперечила проти планів Великої Британії передислокувати в Україну британські сили, призначені для оборони Балтійського регіону.
Нині країни Балтії покладаються на допомогу союзників: Литву захищають німецькі підрозділи, які будуть розміщені на її території найближчим часом, а Латвію – багатонаціональні сили під керівництвом Канади, Естонію підтримують британські військові, які можуть бути перекинуті з Великої Британії за дуже короткий час.
Як повідомляв OBOZ.UA, після саміту "коаліції охочих", що відбувся 27 березня у Парижі, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що в Україні можливе розгортання сил країн-союзників, але тільки якщо буде досягнуто мирної угоди.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що країна не хоче повторення історії зі спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ, яка працювала у нас у 2014-2022 роках. Зараз, у разі домовленостей про мир, на нашій території потрібні "професійні люди, які гарантують безпеку" в країні.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!