Блог | Тоталітарні системи світу швидко об'єдналися: чому світові демократії нерішучі в боротьбі зі злом?

Ми в Азербайджані з великим занепокоєнням спостерігаємо за тим, що окупація Росією українських територій посилюється майже з кожним днем. 

Незважаючи на героїчний опір української армії, щоденне та щотижневе розширення російської окупації доводить, що міжнародна допомога Україні недостатня. Звичайно, Україна повинна захищати себе від російської окупації.

Демократичні країни, зокрема США, Європейський Союз і Велика Британія, надали Україні величезну підтримку за останні два з половиною роки. Однак тепер цілком очевидно, що того, що було зроблено досі, недостатньо, щоб зупинити вторгнення Росії. Ба більше, дуже погано, що багато представників демократичного світу, політиків, громадських діячів і журналістів у ці дні, коли посилюється російська окупація, публічно обговорюють той факт, що західні суспільства втомилися підтримувати Україну і що Україна має піти на поступки державі-окупанту.

Громадсько-політичні діячі, журналісти та експерти мають зважати на те, що героїчна боротьба українського народу проти російської окупації – це не лише боротьба за незалежність, територіальну цілісність і свободу українського народу, а й частина глобальної боротьби за вільніший і справедливіший світовий порядок.

Тепер усі розуміють, що якщо російський імперіалізм виграє цю війну, він не буде задоволений Україною. Наступною метою стануть нинішні сусіди Росії, колишні радянські республіки. Якщо політику агресії Путіна не буде зупинено, всі авторитарні й тоталітарні системи у світі будуть натхненні, набудуть упевненості в собі та, об'єднавшись ще тісніше, заявлять про стратегічну поразку демократичного Заходу та замінять світовий порядок, до найгіршого. Ось чому міжнародна підтримка для українського народу за свободу має не тільки продовжуватися, а й вийти на вищий рівень.

Підхід до російсько-української війни має змінитися концептуально. Йдеться не лише про вторгнення в Україну та допомогу її самообороні, а й про мобілізацію всіх демократичних сил світу, щоб зупинити гібридну війну, розв'язану диктатурами та недемократичними режимами під проводом Росії проти демократичного світу, проти людських цінностей, свободи та справедливості.

Світовий порядок і перемога над загарбниками повинні торжествувати. Ми бачимо, що авторитарні режими почали активно підтримувати один одного: Китай допомагає Росії своїми виробничими потужностями, Іран відправляє балістичні ракети і БПЛА. За останні тижні Північна Корея вже перекинула на російську територію 12 000 солдатів і офіцерів і це, звичайно, не кінець. Північна Корея також може послати додаткові війська для Росії. Нам варто часто ставити це запитання і шукати відповідь: чому світові демократії все ще вагаються, повільні і нерішучі в боротьбі зі злом, у той час як авторитарні і тоталітарні системи світу міцно і швидко об'єднуються? Я впевнений, що це питання часто ставлять жителі України, які борються на передовій проти міжнародної реакції. Однак це питання не має стосуватися лише українців. Це питання, яке демократичні сили в усьому світі повинні поставити собі та своїм колегам.

Зрозуміло, що диктатури і авторитарні глави держав об'єднуються і підтримують один одного, щоб захистити свою особисту і необмежену владу, і багато хто з них вкрали багатство держави для подальшого збагачення. Щоб реалізувати свої мрії про вічну владу, вони посилають людей на масову смерть і витрачають національні ресурси для своїх амбіцій. Однак причини для більш ефективного і швидкого об'єднання демократичних сил у світі більш серйозні, ніж у них. Міжнародний порядок, заснований на правилах, що захищає свободу, права людини, вільну конкуренцію, загальнолюдські цінності від тиранів і диктатур, що не дозволяє світові повернутися до середньовічних правил, є більш серйозними причинами для об'єднання.

Демократичні сили Азербайджану, що перебувають зараз в опозиції режиму Ільхама Алієва, повністю підтримують законну боротьбу України.

Ми також усвідомлюємо, що паралельно з агресивною війною проти України Росія намагається у різний спосіб взяти під контроль Південний Кавказ, який є ще одним стратегічно важливим географічним регіоном. З цією метою Росія намагається перешкодити досягненню миру між Азербайджаном і Вірменією та підтримує авторитарні, недемократичні сили в усіх трьох країнах Південного Кавказу.

Кремль вважає, що скрізь, де є недемократична сила, ця сила є реальним або потенційним союзником російського уряду. До декларації про союз, підписаної главою держави Азербайджану Ільхамом Алієвим з агресором Путіним, варто підходити саме в цьому контексті. Влада Азербайджану заарештувала понад 300 громадських і політичних активістів та журналістів, щоб захистити свою репресивну владу, сформовану внаслідок фальшивих виборів. Вона повністю обмежила основні права і свободи, а також можливість політичної конкуренції в країні. Хоча влада Азербайджану офіційно вважає Росію союзником нашої держави, переважна більшість нашого народу підтримує Україну, її боротьбу за свободу, демократію, і вважає Україну своїм союзником..