УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Олександр Левченко
Олександр Левченко
Історик, дипломат

Блог | 33 роки відновленої незалежності. Шлях до перемоги!

33 роки відновленої незалежності. Шлях до перемоги!

24 серпня Україна відзначає День відновлення незалежності, проголошеної в 1991 році. Третій рік поспіль українці відзначають День незалежності в умовах повномасштабної російської агресії. За 2,5 роки вони не зламалися, не здалися, витримали найбільші випробування, які тільки лягали на плечі будь-якої європейської країни чи нації після Другої світової війни.

Відео дня

Ця війна і стала викликом за  незалежність, ідентичність та європейський вибір українського народу. Очевидна і неприхована мета кремлівських сатрапів - знищити українську державність та націю. Але таке Zлочинне завдання їм просто не до снаги. Україна існує більше півтора тисячоліття, на відміну від Росії, яка у вигляді Московського князівства, а потім Московської держави існує з 1263, а з назвою Росія тільки з 1721 року. Це майже 800 років різниці.

Адже в 482 році було не тільки засновано Київ. Це було перше і найбільше місто усіх слов’ян, зразу ставши центром першого в історії слов’ян племінного об’єднання антів. Київ стояв на межі антів з іншим відомим слов’янським об’єднанням – склавинами. Саме анти і склавини створили по суті першу українську державність, яка існувала з 482 до 882 рік у вигляді першої Київської держави. З 882 року це вже друга Київська держава - Русь, яку творили діти антів - поляни, деревляни, сіверяни, білі хорвати, волиняни, уличі, тиверці. Діти антів та склавин і батьки сучасних українців тримали  другу Київську державу до 1240 року, тобто до приходу полчищ монголо-татар, які хоча й окупували  більшу її частину,  проте центр Русі перемістився на захід далі від панування кочівників з Азії.

Ним стало Галицько-Волинське князівство, як наступник Києва, що тримало прапор державності ще більше 100 років у вигляді Королівства Руського. Потім українські землі входять до складу Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, а з 1569 року до Королівства Польща. Протягом початку 17-го століття українські козаки разом з поляками декілька разів захоплювали московський престол та садовили на кремлівський трон своїх протеже. Востаннє українсько-польські війська були в Москві в 1618 році, і здається за 400 років росіяни забули, що таке розквартировані у Москві українські підрозділи. Цього точно не знає двієчник історії Володимир Путін, який себе представляє великим знавцем історичним подій, про які він не має ні білого розуміння. Тут недалеко відійшов його багаторічний друг по диктаторському управлінні Олександр Лукашенко, який закінчив історичний факультет периферійного білоруського педінституту, маючі нульові знання всесвітньої історії. Останній його перл: "ну ви ж всі знаєте, що Росія ніколи не програвала війн".

Зрозуміло, що для нього майже повне знищення Москви в 1571 році Кримським ханом, чи кількаразове захоплення білокам’яної українськими козаками та поляками нічого не значить. Мабуть як і спалення Москви військами Наполеона у 1812 році. Очевидно Путін себе вважає таким собі новоспеченим Кутузовим. Той не захистив Москву, начебто з метою стратегічного наступу, а цей мріє, що здавши частину Курської області, також собі забезпечить загальну перемогу. Тільки французи не були готові до холодної російської зими, а українці з нею знайомі. Французький тил був за 2 тисячі кілометрів, а для України усе поруч. Ще величнішою була російська поразка в Кримській війні 1853-56 років. Росії було заборонено мати Чорноморський флот, а всі військові укріплення мали бути знесені на побережжі Чорного моря. Петербург був вимушений виплатити ще й військові відшкодування. У відчаї російський імператор закінчив життя самогубством. Заступник голови Держдуми Толстой, який проголосив себе прямим нащадком великого російського письменника, наприкінці лютого 2022 року заявив, що у цій війні Росія точно переможе Україну, як його прапрадід свого часу переміг у Кримській війні супротивників.

Видно так і буде і цього також неука історії в Москві звинуватять у зраді, яку він пропагував ще на початку війни. Уявляєте, Росія залишиться  без Чорноморського флоту, втратить всі укріплення на побережжі, виплатить значні компенсації за заподіяну колосальну шкоду, а Путін вкоротить собі життя… Ще одна колосальна поразка Росії у війні з Японією у 1904-05 роках. Наслідки важкі, але головне це призвело до Першої революції в Росії. І, нарешті, поразка у Першій світовій війні. Хоча спочатку Росія начебто просто вийшла з війни, але потім знову дві революції - розпад імперії, значну частину її території окупували німецькі та австро-угорські війська. Тоді, в 1918 році українські війська разом з німцями зайшли в Суджу. Нарком закордонних справ Росії Чичерін з цього приводу прислав Києву ноту протесту. А місцеві власті попросили у Української держави профінансувати відкриття восьми українських шкіл. І недарма, за переписом 1897 року у Суджі було 61%  українського населення. Так що незнання історії Путіним, Лукашенком та Толстим не звільняє їх від відповідальності. 

Ну, а Україна бореться і стає сильнішою. Нашу незалежність і боротьбу підтримує більшість країн світу. Україна – не просто повноправний член міжнародної спільноти, вона засновниця ООН та інших міжнародних організацій. Якщо Лукашенко в останньому інтерв’ю і лякав, що Україна може зникнути, то хай краще подивиться на свою державу, яка за такої його політики, дійсно, скоро просто не стане, розчинившись в Росії як черговий суб’єкт Федерації. А Київ та Україна існують більше півтора тисячоліття і будуть існувати далі. Цьому підтвердження слова нашого гімну: "Ще не вмерла Україна".

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...