Блог | Альтернатива шкільній програмі: у Vivat виходить серія книг української класики

Коли мова заходить про українську класичну літературу, більшість людей пригадує тексти, прочитані в школі на уроках української літератури. "Борислав сміється" Івана Франка, "Федька-халамидника" Володимира Винниченка, "Місто" Валер’яна Підмогильного. І це непогано. Проте і Франко, і Винниченко, і Підмогильний за життя написали десятки чудових текстів, які опинилися поза шкільною програмою, а відтак і поза нашою увагою.

Коли почалася повномасштабна війна, я поставила собі дві мети – видати якомога більше книжок про цю війну і змінити наше ставлення до класичної літератури. По-перше, мені хотілося зруйнувати стереотип, ніби класика – це нудне, важке, неактуальне чтиво. По-друге, показати, що українські автори й авторки ніколи не були другосортними, меншовартісними чи недостатньо талановитими на тлі світової літератури. Так виник проєкт "Vivat класика", який курує літературознавиця Ярина Цимбал.

Ярина давно досліджує творчість Валер’яна Підмогильного, пише його біографію і мріяла перевидати "Невеличку драму", бо вважає її в доробку письменника важливішою за знамените "Місто". Тож коли ми запропонували їй стати кураторкою нашого спільного з радіо Суспільне та Молодим театром проєкту, вона радо погодилася і вже, по суті, мала першу книжку для такої серії.

"Обираючи авторів і авторок для серії я передусім орієнтувалася на власне тексти. Це мали бути цікаві й актуальні твори, які стануть гідною альтернативною шкільній програмі. Не менш важливим завданням було знайти упорядників і упорядниць, які добре знають творчий і життєвий шлях письменника чи письменниці. Скажімо, повість Ольги Кобилянської “За ситуаціями" я обрала сама, а упорядниця Світлана Кирилюк схвалила мій вибір. Натомість задумавши том Івана Франка, я звернулася до відомих франкознавців Богдана й Наталі Тихолозів і запропонувала їм самостійно обрати твір для перевидання. У відповідь Богдан і Наталя склали свій концептуальний том, який у нас проходив під робочою назвою “Франко-фемініст". Ви відкриєте для себе Каменяра, про якого ніколи не розказують у школі", – розповідає Ярина Цимбал.

Перша черга української класики, альтернатива від Vivat, яку ми вам пропонуємо, – це шість книжок. Серед них згадана вже повість "За ситуаціями" Ольги Кобилянської, упорядницею якої стала відома дослідниця творчості письменниці Світлана Кирилюк. Кобилянська зізнавалася, що вклала в цей твір "останні лілії своєї душі і молодих іще почувань", а коли дописувала її, то цілий вечір плакала.

Володимира Винниченка в серії представлено романом "Рівновага", який востаннє виходив друком 92 роки тому. Це був найпопулярніший український письменник першої третини ХХ століття. І хоча він був емігрантом, у радянській Україні тричі виходило його повне зібрання творів у 25 томах. А він на гонорари за ці книжки купив будинок у Парижі і скромний маєток на Лазурному узбережжі. Нині важко уявити масштаби його популярності. Та коли після здобуття Україною незалежності Винниченка почали перевидавати, чомусь у фокус потрапили "Сонячна машина" і "Записки Кирпатого Мефістофеля". У нашій серії вийде "Рівновага" – роман про еміграцію, у контексті російсько-української війни він набрав гострої і болючої актуальності для мільйонів українок та українців. Текст підготувала і супроводила передмовою Валентина Хархун, яка багато років очолювала центр винниченкознавства в Ніжинському університеті.

Усі тексти, які ввійшли до серії класики, упорядниці й упорядники звірили з прижиттєвими виданнями, а якщо пощастило і вцілів рукопис, то й з автографами. Відтак під час роботи над книжками було знайдено і виправлено безліч хибодруків, відновлено цензурні купюри (вилучені фрагменти).

"Напевно, найбільше відкриттів припадає на роман Юрія Яновського "Майстер корабля". Після смерті письменника його перевидавали тричі і щоразу з одними й тими самими купюрами. Зокрема, було вилучено великий уривок про зґвалтування малолітньої на кінофабрриці, абзац про портових повій. Я відновила всі купюри, звірила текст із другим виданням, бо письменник суттєво опрацював першодрук. І мені пощастило, бо в архіві зберігся автограф роману, писаний на бланках Одеської кінофабрики, де Яновський працював редактором. Виявилося, що письменник пильно працював над текстом і автограф набагато більший за друкований варіант. Чимало уривків автор у процесі роботи відкинув і не взяв у фінальний. Я їх усі відновила, звичайно, не в тексті, бо це порушує волю автора. Вони будуть в окремому розділі, і читачі та читачки зможуть не просто їх почитати, а й уявити, як Яновський працював над романом", – розповідає Ярина Цимбал.

Окрема історія – дизайн обкладинок для серії класики. Ми хотіли зробити їх в одному стилі, але при цьому підкреслити унікальність кожної книжки. Тому, наприклад, на обкладинці "Рівноваги" є шахові фігури, які символізують двох жінок у житті головного героя. На обкладинці "Невеличкої драми" – лупа й серце, які символізують увагу до невеличких сердечних драм. А на обкладинці "Конотопської відьми" – змія як метафора хитрої відьми, мак і барвінок – найпопулярніші "відьомські" рослини.

"Конотопську відьму" Григорія Квітки-Основ’яненка ми вирішили перевидати в контексті подій, які сталися в Конотопі під час повномасштабної війни. Крім самої повісті, у книжці ще 11 текстів, два з яких вперше перекладено з російської. Під час роботи над книжкою її упорядник Михайло Назаренко отримав Шевченківську премію, ми раді, що він долучився до нашого проєкту.

Отже, в першій черзі серії "Vivat класика" шість книжок, а кураторка вже працює над наступною шісткою. Впевнена, що ці твори, ретельно і з любов’ю підготовлені нашими науковцями й науковицями на чолі з кураторкою, спонукають читачів і читачок по-новому подивитися на українську класичну літературу та перевідкрити її для себе. Допоможуть більше дізнатися про українських письменників і письменниць, котрі вже тоді писали для нас. А голоси акторів і акторок Молодого театру, які озвучили уривки з книжок, наблизять вас до таких різних і багатогранних персонажів та персонажок.