Без "бусифікації" та МСЕК: як можуть змінити закони щодо мобілізації в Україні
Новий закон про мобілізацію, який набув чинності у травні, не зміг кардинально змінити ситуацію з набором нових військовослужбовців до ЗСУ. Військові й надалі зазначають, що на фронті бракує людей, нещодавно проблему визнав і президент Володимир Зеленський.
Про це повідомляє Слово і Діло. Глава держави заявив про необхідність "дещо скоригувати" норми закону, які викликали невдоволення у суспільстві та серед військових.
Хоча деталей президент не розкрив, у Міністерстві оборони вже анонсували, зокрема, плани відмовитися від практики "бусифікації".
Наразі в Україні планують змінити процес бронювання військовозобов’язаних, врегулювати окремі питання відстрочки від мобілізації та ліквідувати МСЕК, зокрема через виявлені корупційні схеми, що використовувалися ухилянтами.
Нові правила бронювання від мобілізації
Після проведення аудиту, який виявив зловживання при бронюванні працівників, уряд оголосив про зміну правил бронювання військовозобов'язаних із 1 грудня. Головне нововведення – процес бронювання тепер здійснюватиметься виключно через портал Дія.
Для отримання статусу "критичного" і права на бронювання співробітників підприємство повинно відповідати двом основним критеріям:
- відсутність заборгованості із виплати зарплати;
- середня заробітна плата на підприємстві має бути не менше 2,5 мінімальних (20 тисяч гривень).
Ще один критерій директор підприємства обирає самостійно із постанови Кабміну:
- загальна сума сплачених податків та зборів перевищує 1,5 млн євро;
- річні надходження підприємства в іноземній валюті становлять не менше 32 млн євро в еквіваленті;
- підприємство має важливе значення для національної економіки або задоволення потреб місцевої громади;
- підприємство визнано стратегічно важливим для економіки та безпеки держави відповідно до офіційного переліку;
- відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;
- середня зарплата працівників не нижча за середню в регіоні;
- статус резидента Дія.City.
Крім того, забороняється бронювати працівників, які не перебувають на військовому обліку або не мають відповідних військово-облікових документів.
Відстрочка від мобілізації
Верховна Рада ухвалила два законопроєкти, які передбачають зміни щодо відстрочок від мобілізації. Наразі вони очікують на підпис президента Володимира Зеленського.
По-перше, мобілізації не підлягатимуть жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, діти, батьки, брати чи сестри) загинули або зникли безвісти під час війни за особливих обставин, раніше поняття "за особливих обставин" не було зазначено.
По-друге, осіб, які перебували у полоні через збройну агресію, зможуть призивати на службу виключно на добровільній основі. Це стосується цивільних, які були в полоні.
Припинення роботи МСЕК
Верховна Рада в першому читанні підтримала урядовий законопроєкт про ліквідацію МСЕК. Документ вносить зміни до законів "Про військовий обов'язок та військову службу" і "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Поняття висновку МСЕК пропонують замінити на висновок експертної команди з оцінки повсякденного функціонування особи, який надаватиметься у таких випадках:
- для підтвердження необхідності постійного догляду за членами сім'ї військовослужбовця (хворою дружиною, чоловіком, дитиною або батьками);
- для встановлення підстав звільнення з військової служби, якщо догляд необхідний за одним із батьків чи батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І або ІІ групи;
- для догляду за членом сім’ї другого ступеня спорідненості, який має інвалідність І або ІІ групи.
Цей висновок також стане обов’язковим для надання відстрочки від мобілізації.
Окрім того, за даними джерел OBOZ.UA у Генштабі Збройних сил України, до кінця листопада 2024 року буде презентовано план нової пропозиції укладання контракту із ЗСУ. Він націлений насамперед на категорію військовозобов'язаних віком 18-24 років.
Відомо, що умови контракту хочуть оновити – напрацювання й ідеї у цьому напрямку Генеральний штаб уже має. Нововведення ще доведеться затвердити Міністерству оборони та президенту, тому точно невідомо, коли все набуде чинності. Подробиці про це читайте тут.
Нагадаємо, раніше член комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Богдан Кицак ("Слуга народу") заявив, що українська влада не стане запроваджувати економічне бронювання військовозобов’язаних. Оскільки це питання викликало в українського населення сильне невдоволення, тому від ідеї було вирішено відмовитися.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що за розрахунками Мінекономіки, впровадження економічного бронювання могло принести в держбюджет України близько 100 млрд грн. В основі лежить детінізація економіки, оскільки приблизно 1,7 млн осіб працюють частково у тіні, зазначають у відомстві.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!