Блог | Бити чи не бити, або Бути чи не бути?

Світ нині стикається з небаченими викликами – про це заявив генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерреш, відкриваючи щорічну зустріч високого рівня ООН.  Один з таких викликів триває і в Україні, а також на Близькому Сході та інших точках планети, де йдуть жорстокі війни з непередбачуваними фіналами.

Відео дня

У такому режимі "постійного виклику" внаслідок терористичних дій рф українці живуть вже третій рік поспіль. Гутерреш також наголосив, що безкарність, нерівність і невизначеність ведуть цивілізацію до "порохової бочки", але шлях до порятунку все ще існує. Для українців цей шлях, окрім власної мужності та рішучості, обов’язково має включати і підтримку та рішучість демократичного світу, який не піде на поступки кремля та не піддасться його шантажу міфічними "червоними лініями". Сподіваємося, що тепле закінчення вересня не принесе похолодання у стосунках України та її партнерів. Надію на це принесли і зустрічі українського президента В.Зеленського із західними лідерами у Нью-Йорку  під час сесії Генеральної Асамблеї ООН, головна тема яких – обговорення та узгодження стратегічного курсу щодо подальшої російсько-української війни.

Водночас стає зрозумілим, що весь демократичний світ продовжує підтримувати Україну в її протистоянні російському терору. І це дуже суттєвий аргумент для перемоги. Експерти наголошують на тому, що дуже важливо, щоб Захід не похитнувся у своїй підтримці України, наближенні й відновленні справедливого миру.    Натомість росіяни вкотре мають переконатися, що їхні зусилля та тактика "червоних ліній" не дає бажаних результатів. Не треба бути великим аналітиком, щоб зрозуміти просту істину: чим довше триватимуть бойові дії, тим масштабнішими та потужнішими стануть наслідки війни.

Повномасштабна війна в Україні, розв’язана Путіним, триває вже третій рік, щодня примножуючи біль та страждання українців, мільйони з яких вимушені були залишити рідні домівки, тікаючи від жахіть війни, а тисячі загинули від рук російських окупантів. Та своєю агресією Путін не лише вбиває українців та руйнує їхні оселі і долі, а ще й створює безпрецедентні ризики та загрози для Європи.

Про це не варто забувати, розмірковуючи про перспективи миру та майбутнього для об’єднаного європейського та світового простору. Російська загроза вимагає від світу переосмислення та навіть переозброєння з урахуванням тих процесів, що зараз тривають у центрі Європи, адже кремль фактично розпочав відкриту територіальну експансію. На жаль, російське вторгнення до Європи – далеко міф, а сумні реалії сьогодення. Тому Європа має бути готова до можливих загроз з боку Росії, адже в Україні путін фактично розпочав перший етап війни за переділ світу.

Україна повинна мати можливість завдавати ударів західними системами озброєння по законних військових цілях в Росії – про це йдеться у резолюції, ухваленій нещодавно Європейським парламентом. У резолюції зокрема йдеться, що без зняття чинних обмежень Україна не зможе повною мірою реалізувати своє право на самооборону та залишиться вразливою для атак на своє населення та інфраструктуру. Згадаємо, що Україна вже давно просить своїх західних партнерів, зокрема США та Велику Британію, дозволити завдавати ударів вглиб Росії далекобійними ракетами, але  поки що успішно вражає російські арсенали виключно власним озброєнням. Затягування ж союзників у питанні зняття заборони на далекобійні удари західною зброєю по цілях у росії лише ускладнює ситуацію та, певною мірою, навіть сприяє росіянам, які встигають перемістити  свої військові об'єкти подалі від кордону з Україною.  На думку експертів, надання необхідного озброєння та права завдавати удари вглиб противника може суттєво змінити хід цієї тривалої та кровопролитної війни в центрі Європи. Принаймні це поставить українців на рівні позиції з російськими терористами.

Нагадаємо, що від початку постачання американської зброї Києву Вашингтон забороняв бити в глиб рф, аргументуючи таке рішення тим, що це може призвести до ескалації в Європі. Після повторного вторгнення рф у Харківську область позиція була пом’якшена та надано дозвіл вражати цілі на російській території поблизу кордонів. Тепер ми бачимо як українські дрони долітають вглиб російських територій і вражають важливі для росіян об’єкти, суттєво впливаючи та знижуючи боєздатність противника.

Водночас і ситуація постійно змінюється, тому, на думку експертів, США мають реагувати на нові загрози такі як активізація російських військ на різних ділянках фронту, постачання іранських балістичних ракет рф. Нагадаємо, що адміністрація президента США Джо Байдена продовжує діалог, головною темою якого стало питання  надання дозволу на збільшення глибини ударів по території рф. І хоч нових рішень поки остаточно не прийнято, та сам факт такого питання на повістці дня демонструє багатообіцяючу перспективу.

Виступаючи з трибуни ООН у Нью-Йорку, президент США вкотре наголосив, що країни-члени ООН повинні бути невтомними у підтримці України задля збереження свободи та перемоги у цій війні. Нещодавно очільник кремля вкотре вдався до шантажу з застосуванням своїх сумнозвісних "червоних ліній", коли в середині вересня озвучив ще одну з таких ліній, попередивши західних лідерів, що будь-яке рішення дозволити Україні використовувати ракети дальнього радіусу дії на російській території поставить НАТО "у стан війни" з росією.

Водночас ми бачимо, що  Україна вже використовує зброю для ударів по окупованих регіонах, які путін вважає російськими, не провокуючи жодної ескалації, не кажучи вже про війну між росією і НАТО. Тобто умовні "червоні лінії" путіна  схожі більше на черговий шантаж, спрямований на те, щоб налякати Захід та ізолювати Україну. Очевидно і те, що Путін не розуміє мови переговорів, він розуміє лише мову сили.

Вірити Путіну теж не можна, бо саме він зруйнував усю існуючу архітектуру міжнародної безпеки, порушуючи норми та правила договорів, виходячи з них та найголовніше – розв’язавши повномасштабну війну в Україні. Найкращий перемовник для Путіна - Збройні сили України, які мужньо боронять свої кордони та кордони об’єднаної Європи.

Зміцнити позиції Збройних сил України може лише подальша підтримка, необхідна зброя, продовження санкційної політики проти РФ та перспектива майбутнього  членства України в ЄС та НАТО. Втім, очевидним був і залишається той факт, що зараз головне завдання для українців і світу загалом – зупинити кремлівську агресію. Лише рішуча впевненість у підтримці Україну політично, фінансово, гуманітарно та зброєю, скільки це буде потрібно, може стати гарантом перемоги та якнайшвидшого процесу відновлення країни від жахливих наслідків російської агресії.  І питання –  бити чи не бити вглиб росії? для України може стати питанням більш вагомим: бути чи не бути державі загалом?

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...