Блог | Чому Сталін відмовився виграти війну на початку 1943 року

Чому Сталін відмовився виграти війну уже на початку 1943 року, а своїх генералів, які пропонували Перемогу на порцеляновому блюдечку, "загнав у пляшку"?

Дурне питання - скажете ви. Адже усім відомо, яка слабка була Червона Армія, який потужний Вермахт і який довгий та кривавий шлях був до Берліна.

А між тим правда полягає не у слабкості РККА, а в силі Антигітлерівської коаліції, перемога якої у війні після розгрому генерал-фельдмаршала Роммеля у Північній Африці і генерал-фельдмаршала Паулюса під Сталінградом уже не викликала ні в кого жодних сумнівів.

І якщо б Сталіну була потрібна Перемога якнайшвидше, а не захоплення Європи та половини світу - війна скінчилася би набагато раніше. Без сотень тисяч трупів при штурмі Києва, які перетворили Дніпро на криваву ріку; без "десяти сталінських ударів"; без Арденської операції та навіть висадки союзників у Нормандії. І без нікому не потрібного злочинного штурму Берліна.

Найбільша таємниця Другої світової полягає в тому, що наприкінці 1942 - початку 1943 року склалася унікальна стратегічна ситуація, яка дала в руки союзників по Антигітлерівській коаліції реальний шанс перемогти уже тоді. Але нею не скористалися. Чому?

"Таємниця Ксабланки, або чому Сталін відмовився виграти війну взимку 1943 року" - саме так називається перша глава цієї книги.

Книги, яку присвячено найпотаємнішим закулісним іграм т. з. "Великих держав" у Другій світовій; розкриваються найбільші й найбрудніші таємниці та інтриги тодішньої геополітики. У самісінькому центрі котрої - як би це когось не здивувало - стояли події на Волині літа 1943 року, які у Варшаві й москві досі називають "Волинською різаниною".

Українці і поляки тоді були суб`єктами, але й (як це не видасться суперечливим) об`єктом надважливих глобальних процесів тогочасної політики. Процесів, за якими стояли не лише результати Другої світової, але й уся подальша доля післявоєнного світу.