Чому в СРСР різко відмовилися від гарної архітектури: пояснення

Чому в СРСР різко відмовилися від гарної архітектури: пояснення

Якщо порівняти будинки, зведені у різні періоди існування СРСР, можна помітити разючу різницю в естетичних властивостях. Радянська архітектура до 1955 року отримала навіть окрему назву – сталінський ампір, а потім почалось інтенсивне зведення "хрущовок" та пізніше "брежнєвок".

Чому так сталось, чому в Радянському Союзі відмовились від естетики та комфорту на користь тісного і непоказного житла, розбирався OBOZ.UA. Початок цій тенденції заклала постанова ЦК КПРС №1871 "Про усунення надмірностей у проектуванні та будівництві".

Ідею боротьби з комфортним житлом висунув генеральний секретар радянської Компартії Микита Хрущов. Він провадив політику відмови від будь-якого сталінського спадку. Під гарячу руку потрапив і підхід до зведення житла. Так звані "сталінки" досі вважаються хорошим вибором, адже вони мають товсті міцні стіни, вони можуть похвалитись високими стелями та просторими приміщеннями. "Хрущовки" ж є повною їм протилежністю.

Безлике сіре житло із сумнівним рівнем комфорту зводили до самого розвалу СРСР. Джерело: Створено за допомогою ШІ

Втім, не тільки питання естетики та боротьби з культом особи спонукали адміністрацію Хрущова переглянути принципи будівництва. Більшість міського населення СРСР у 1950-ті рр. мешкало у комуналках та бараках і не мало власного житла. Щоби розселити людей, для них почали будувати по всій території СРСР типові будинки за однаковими проєктами, які дозволяли водночас економити на будматеріалах і зводити житло швидкими темпами.

Спочатку це були будинки, які в народі прозвали "обдертими сталінками". Вони мали той же рівень комфорту, що і раніше, але зводились без декору фасадів та інших візуально привабливих архітектурних елементів. Втім, досить швидко їм на зміну прийшли безликі "хрущовки".

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому третій поверх житла в СРСР називали "єврейським".

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.