Демократична система чи сильний лідер: опитування показало, що для українців є пріоритетним
Більшість українців вважає, що для країни важливіша демократична система, ніж сильний лідер, що свідчить про зміну у громадській думці порівняно з минулими роками. Водночас, 57% українців вважають, що Україна скоріше або повністю є демократичною країною.
При цьому лише 14% вважають її скоріше або цілковито диктаторською. Про це свідчать результати опитування КМІС, яке було проведене у лютому 2024.
"Більшість українців – 57% – вважають, що Україна скоріше або повністю є демократичною (з них 34% вважають, що майже або повністю, а 23% вважають скоріше демократичною). Натомість лише 14% відповіли, що Україна є скоріше або цілковито диктаторською", – йдеться в повідомленні.
Однак існує ще 27% опитаних, які вважають, що Україна одночасно в рівній мірі як диктаторська, так і демократична країна.
Хоча від західних до східних регіонів трохи зменшується кількість тих, хто вважає Україну демократією, проте фактично у всіх регіонах більшість переконані, що Україна зберігає свою демократичність.
При цьому у порівнянні з минулими дослідженнями, де більшість віддавала перевагу сильному лідеру, відсоток тих, хто вважає демократичну систему важливішою, зросла.
"У громадян також запитали, що для них важливіше – мати сильного лідера (лідерів) чи демократичну систему? У липні 2022 58% відповіли, що "зараз Україні сильний лідер важливіше, ніж демократична система", а про пріоритет демократичної система відповіли 27%. Подібне запитання ставили в жовтні 2020 року, проте без акценту "зараз". На той момент 54% віддавали перевагу сильному лідеру і 31% – демократичній системі", – зазначили соціологи.
У грудні 2023 року більшість українців (59%) заявили, що демократична система важливіша для України. Частка тих, хто вважав, що Україні важливіше мати сильного лідера, склала 32%.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що важливо розуміти, що сприйняття громадськістю важливості та потенційних можливостей, які демократія пропонує країні, значною мірою ґрунтується на діях всіх зацікавлених сторін.
"Історії корупції, конфлікти у Верховній Раді, заангажована журналістика та деструктивна агресивна поведінка окремих активістів тощо не сприяють підтримці демократії як бажаної мети. Чиновник або правоохоронець, який зловживає повноваженнями для тиску на журналістів чи громадських активістів, безумовно посилює градус критики серед людей до системи в цілому. Водночас і журналіст чи громадський борець з корупцією, який проводить заангажовані та/або просто некомпетентні розслідування, також зрештою формує несприятливе сприйняття демократії в Україні. Тому важливо зберігати рамки конструктивної взаємодії між усіма сторонами", – пояснив він.
Українці відзначають проблему ухиляння від мобілізації серед своїх родичів та знайомих. Загальна готовність до мобілізації перебуває на середньому рівні. При цьому більшість опитаних виявили готовність якимось чином приєднатися до боротьби з російськими окупантами.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!