Гайдемарі Стефанишин-Пайпер: третя українка у космосі, що розгорнула український прапор на орбіті Землі

Гайдемарі Стефанишин-Пайпер стала третьою українкою, яка побувала в космосі – до неї цей шлях пройшли Джудіт Резнік і Роберте Лінн Бондар, і восьмою жінкою, що вийшла у відкритий космос. Загалом поза МКС вона провела 22 (!) години.

Під час першого польоту, коли Гайдемарі у вільний від роботи час розглядала поверхню Землі, їй вдалося відшукати на ній Київ і сфотографувати його. Вона була в такому захваті, що почала розглядати "карту" ретельніше – їй дуже хотілося знайти Львів, але – незважаючи на те, що на орбіті від одного міста до іншого можна долетіти за 5 хвилин – у неї було для цього замало орієнтирів. Натомість замість Львова вона побачила Чорне море, Крим та Дніпро.

На плейлісті, що його Гайдемарі слухала у космосі, було багато українських пісень, а як будильник вмикала пісню на слова Тараса Шевченка, написану українсько-британським гуртом. У блокноті астронавтки, який побував із нею у космосі, поряд із фотографіями її рідних лежали прапор України та емблеми її школи та "Пласту", членом якого вона колись була.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Стефанишин-Пайпер опублікувала звернення на підтримку нашої країни.

Українське дитинство в Америці

Гайдемарі Стефанишин-Пайпер народилася 7 лютого 1963 року у столиці американського штату Міннесота, місті Сент-Пол. Батько Гайдемарі, Михайло, родом з України – із села Якимів, яке лежить за 40 кілометрів від Львова. Під час Другої світової війни його відправили на примусові роботи до Німеччини, де він познайомився з німкенею на ім'я Аделаїда: молоді люди одружилися та переїхали до США.

Отець Гайдемарі дуже сумував за рідною Україною, тому виховував доньку в любові до своєї країни: він навчив її розмовляти рідною мовою, вона відвідувала українську церкву добре знає історію, культуру, звичаї та традиції своєї історичної батьківщини. Але найголовніше – незважаючи на те, що Гайдемарі народилася та живе у США, вона завжди вважала і вважає себе українкою.

До неба – через море

У підлітковому віці дівчина стала членом української скаутської організації "Пласт", знання та навички, які вона там здобула, наприклад уміння читати карти та орієнтуватися на місцевості, згодом знадобилися їй на шляху до космосу, а про те, щоб стати астронавткою, Гайдемарі мріяла із чотирьох років. Перший у житті політ літаком під час подорожі з батьками справив на неї незабутнє враження – відтоді вона думала тільки про небо. На шляху до мрії стали проблеми зі здоров'ям: у Гайдемарі виявилися проблеми із зором. Дівчина вирішила піти іншим шляхом: вона виграла стипендію ВМС США, яка після закінчення жіночої середньої школи дозволила їй навчатися у Массачусетському технологічному інституті. Вона закінчила виш у 1985 році, отримавши ступінь магістра наук у галузі машинобудування.

Наприкінці 80-х Гайдемарі одружилася з інженером Гленом Пайпером, прізвище якого – всупереч правилам – у документах поставила на друге місце після власного, щоб воно завжди нагадувало – як їй самій, так і оточенню – про її українське походження. Тоді ж Гайдемарі, пройшовши навчання у військово-морському навчальному центрі водолазів та рятувальників, здобула спеціальність водолаза-рятувальника та вступила до лав ВМС США. Під час служби вона брала участь у розробці плану підйому підводного човна SS-48 і порятунку танкера EXXON HOUSTON, що сів на мілину.

"Атлантіс" та "Індевор"

Незважаючи на успішну кар'єру, яку їй вдалося побудувати, Гайдемарі не забула про свою мрію полетіти до космосу. Коли 1996 року з'явилася можливість ще раз пройти відбір до команди астронавтів НАСА, вона свого шансу не змарнувала. Щоправда, для цього довелося пройти безліч складних тестів та співбесід, а потім – місяць навчання, але вона подолала усі перешкоди. Цього разу все пройшло вдало – Стефанишин-Пайпер увійшла до складу місії як спеціаліст. Політ був запланований на 2003 рік, але через катастрофу шатла "Колумбія" його перенесли.

Вперше в космос на шатлі "Атлантіс" Гайдемарі Стефанишин-Пайпер вирушила через три роки – у 2006-му, політ отримав назву "місія STS-115" і тривав 11 днів. Метою операції було встановлення на МКС нових сонячних батарей, і в процесі роботи Гайдемарі виходила у відкритий космос двічі, ставши восьмою жінкою в історії космонавтики, що залишали межі космічної станції.

Через два роки, 2008-го, Гайдемарі піднялася на навколоземну орбіту у складі місії STS-126 – цього разу її політ на шатлі "Індевор" тривав 15 днів. У цей час Стефанишин-Пайпер здійснила ще три виходи до відкритого космосу, під час якого проводила роботи з обслуговування МКС. Під час одного з них сталася кумедна історія: Гайдемарі впустила на орбіті сумку з інструментами – та стала штучним супутником Землі та через рік згоріла у щільних шарах атмосфери. За словами Гайдемарі, найпрекраснішим на орбіті було бачити Землю згори, а найважливіше і найважче – не припуститися помилок, коли за тобою, без перебільшення, спостерігає весь світ.

І знову море

У перерві між двома космічними польотами Гайдемарі не сиділа склавши руки: як командир вона брала участь у підводній експедиції NEEMO 12 і провела близько двох тижнів на борту підводної лабораторії НАСА "Водолій". Метою цієї місії було тренування, що імітує вихід у відкритий космос та відпрацювання основ взаємодії космонавтів під водою.

2009 року Стефанишин-Пайпер оголосила про своє рішення покинути НАСА. Звільнившись, вона повернулася у флот – 2011 року її призначили командиром підрозділу Кардерокської дивізії Морського центру надводних бойових дій. Цю посаду вона обіймала аж до своєї відставки 1 липня 2015 року. За роки служби Гайдемарі здобула низку нагород, серед яких медаль "За заслуги перед ВМС США", дві Почесні медалі МВФ та дві медалі "За досягнення ВМФ". За космічний політ та видатні досягнення у космічній галузі Стефанишин-Пайпер отрмала дві медалі НАСА.

Українська рідня

Гайдемарі була на своїй історичній батьківщині – в Україні – кілька разів, уперше ще під час її служби у НАСА, 2007 року. Ще один візит відбувся в 2019 році, щоразу астронавтка відвідувала Якимів, в якому народився її батько, і спілкувалася з родичами, які там живуть, – в Якимові проживає 16 її двоюрідних братів і сестер.

Двоюрідна сестра Гайдемарі, Марія, розповіла журналістам, що кожен із рідних їй людей хотів щось подарувати: українську булаву, старовинні ікони, вишитий килим ручної роботи, а ще її досхочу нагодували – особливо гості сподобався борщ. Втім, за словами самої астронавтки, вона готує його не гірше за українських господинь. Також їй добре вдаються голубці та пироги – їх люблять її чоловік та син, якого вона назвала Михайлом – на честь батька.