День Соборності України: цікаві факти про свято, яке мало не скасували

Здобуття Україною незалежності було процесом, розтягнутим не на один десяток років і сповненим визначних історичних подій. Одна з найважливіших – проголошення Акту злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (УНР та ЗУНР). Воно зокрема знаменувало об’єднання етнічних українських земель в одну державу. На честь цієї події уже після розпаду СРСР на 22 січня було встановлено свято День Соборності України.

Відео дня

Дата вважається одним з найважливіших державних свят. OBOZ.UA розповідає цікаві факти, пов’язані з цього історією.

Перша спроба здобути незалежність

Насправді, важливих історичних подій, пов’язаних з проголошенням Акту злуки, було дві. Сталися вони з різницею рівно у рік. Так 22 січня 1918 року Центральна Рада УНР на чолі з Михайлом Грушевським проголосила Четвертий універсал – документ, який оголошував республіку незалежною державою українського народу, заснованою на принципах демократії і миру.

Восени того ж року на землях Західної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття була заснована ЗУНР, очільник якої Євген Петрушевич заявив про намір об’єднатись з УНР. Передвступний договір було підписано 1 грудня 1918 року у Фастові, політичне рішення про об’єднання два державних утворення ухвалили 3 січня 1919 року, а в річницю проголошення Четвертого універсалу офіційно оголосили про злуку.

Яким був історичний день

Спогади очевидців визначної і визначальної історичної події зібрав у статтю професор-економіст, учасник бою під Крутами Левко Лукасевич. За їхніми словами, атмосфера того морозного дня у Києві була вельми урочиста. Будинки прикрашали національними прапорами і транспарантами, з балконів вивішували килими та полотна з яскравими малюнками на національну тематику. На Тріумфальній арці, розташованій на перетині Володимирської вулиці та Софійської площі розмістили герби України та Галичини, а на самій площі встановили герби українських губерній. На прапорі, який несли працівники залізниці було написано гасло: "Слава українським Героям!".

Із київських церков на площу, де відбувалось проголошення Акту злуки, йшли хресні ходи. Офіційні делегації прибували з міністерств та інших установ.

"О 12 годині проти Софійського собору стають в колони члени Трудового Конгресу на чолі з тимчасовою колегією, делегація від Галичини й Буковини, старшини українських галицьких полків, що перебувають у Києві і члени Національного Українського Союзу. Військовий оркестр грає національний гімн. Чути нові поклики "Слава". На площі настає тиша. Наступає найурочистіший момент сьогоднішнього свята", – так описав Лукасевич хвилини, що передували історичній події.

Читати текст документу доручили щойно призначеному заступнику міністра зовнішніх справ УНР Лонгину Цегельському. Він зачитав грамоту Національної Ради "Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною" і передав її текст голові Директорії Володимиру Винниченку. "Українська Національна Рада, виконуючи право самоозначення Українського Народу, проголошує торжественно зʼєднання з нинішним днем ЗУHP з УНР в одну одноцільну, суверенну Народню Республіку", - йшлося у документі.

Втрачена державність

На жаль, історія соборності у 1919 році тривала геть недовго. Формально об’єднана держава проіснувала всього 175 днів. Причиною стали політичні розбіжності між представниками УНР та ЗУНР. Перші тяжіли до національно-соціалістичної ідеології, а другі керувались засадами буржуазної демократії. До того ж силам УНР доводилось протистояти навалі радянської Червоної армії на Київ, а сили ЗУНР боролись проти Польщі. Євгена Петрушевича не влаштовувала постать Симона Петлюри, який на той момент став одноосібним керівником УНР, Петлюра не міг змиритись з політичними поглядами Петрушевича.

Зрештою 20 грудня 1919 року на засіданні уряду ЗУНР у Відні голова республіки офіційно денонсував Акт злуки. А 21 квітня 1920 року Петлюра підписав із польським прем’єр-міністром Юзефом Пілсудським Варшавський договір, за яким частину західних земель віддав Польщі. І вже за умовами Ризького миру 18 березня 1921 року Україна була остаточно розділена між Польщею та СРСР. Відновити незалежність Україні вдалось аж у 1991 році – разом із розпадом Радянського Союзу.

Історія заснування і скасування Дня соборності

Разом із набуттям Україною незалежності в суспільстві посилився інтерес і до історії нашої держави. Зокрема до національно-визвольних змагань початку ХХ століття. На вшанування проголошення Акту злуки президент України Леонід Кучма встановив День Соборності. Датою, звісно, вибрали 22 січня.

Спробу скасувати свято здійснив проросійський президент Віктор Янукович. Його попередник Віктор Ющенко, який прийшов до влади через події Помаранчевої революції 2004 року, постановив 22 листопада, у день початку акцій протесту відзначати День свободи. Янукович вирішив розмити значення обох дат і скасував вказані свята, запровадивши День Соборності та Свободи України, яке мало відзначатись 22 січня, але при цьому не прив’язувалось напряму до конкретних історичних подій. Проіснувало свято недовго. Його відзначали тільки у період з 2012 до 2014 року.

Після Революції гідності, коли Януковича та його уряд було усунуто від влади, новий президент України Петро Порошенко скасував ці новацію і повернув у календар державних свят День Соборності України. Відтоді 22 січня знов вшановують дату проголошення Акту злуки.

Живий ланцюг 1990 року

Незадовго до набуття Україною незалежності, у січні 1990 року відбулась одна з найбільш вражаючих акцій на вшанування річниці Акту злуки. 21 січня українці вишикувались у живий ланцюг завдовжки понад 770 км. Він починався від Центрального народного дому в Івано-Франківську, ішов через Стрий та Львів, повертав до Тернополя, проходив через Рівне і Житомир і закінчувався на Софійській площі у Києві, де 1919 року прозвучав текст історичного документу. За різними даними, участь в акції взяло від 500 тисяч до 3 мільйонів українців. Окрема акція на підтримку живого ланцюга відбулась того дня у Харкові.

Раніше OBOZ.UA детальніше розповідав історію проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.